Транспортна мережа. Транспорт, як необхідна складова туристичних послуг, займає вагоме місце в плані соціального забезпечення. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород – Мукачево – Хуст – Тячево –Рахово – Івано-Франківськ, Мукачево – Свалява – Стрий, Ужгород – Перечин –Свалява, Перечин – Великий Березний – Ужок [89, с.10].

Територією області проходять 2 автодороги державного значення: магістральна Київ – Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачеве – Рогатин довжиною 207,5 км, а також міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) – Лісабон – Трієста – Люблячи – Будапешт – Київ – Волгоград. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Транспортна мережа загального користування складається із залізничних колій (610 км) та головних автомобільних доріг з твердим покриттям (3320 км) [49, с.136].

Роботу залізничного комплексу забезпечують Ужгородська дирекція залізничних перевезень (утворена на базі Ужгородського відділка Львівської залізниці) та відокремлені виробничі підрозділи Львівської залізниці; автомобільного комплексу; авіаційного комплексу – Закарпатське обласне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Ужгород”. Потреби області в перевезеннях вантажів та пасажирів в основному забезпечуються [20, с.32].

На залізничний транспорт припадає 63,8 % загальних вантажних перевезень. Основні пасажирські перевезення (84,3 % загального обсягу) здійснює автомобільний транспорт.

В даний час спостерігається стійка тенденція щодо оновлення автоперевізниками рухомого складу. Для поліпшення транспортного обслуговування залізничним транспортом завершено реконструкцію перону та пасажирських платформ вокзалу Берегово, проведено внутрішній ремонт приміщення та покрівлі вокзалу ст.Королево, завершено реконструкцію вокзального комплексу ст.Воловець, проводились роботи по оновленню колійного господарства, інженерних споруд (мостів і тунелів).

З метою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюється виготовлення проектно-кошторисних документацій на проведення реконструкцій лінійних станцій напрямку Лавочне-Мукачево та проводяться підготовчі роботи з будівництва нового двоколійного залізничного тунелю на перегоні Бескид-Скотарське, що дасть змогу впровадити швидкісний рух пасажирських поїздів.

Продовжуються роботи по реконструкції асфальтобетонного покриття злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону аеропорту, на що у поточному році з обласного бюджету виділені кошти в сумі 695 тис. грн.

Основними проблемними питаннями області у транспортному забезпеченні є: необхідність оновлення рухомого складу автобусів великої та середньої місткості, що здійснюють перевезення пасажирів у звичайному режимі руху; застарілий залізничний рухомий склад на приміському сполученні; недостатнє фінансування розвитку ЗОКП “Міжнародний аеропорт “Ужгород” [81, с.44].

Важливими завдання області на 2009 рік щодо розвитку транспортної мережі є: більш повне задоволення потреб населення та економіки країни у послугах транспорту; удосконалення автобусної маршрутної мережі загального користування; посилення безпеки пасажирських перевезень; підвищення якості та культури обслуговування пасажирів; збільшення обсягів авіаційних перевезень за рахунок розширення географії маршрутів тощо.

Галузь охорони здоров’я та туристично-рекреаційна сфера. В області налічується 608 одиниць медичних установ, у тому числі 39 лікарняних закладів, 33 лікарські амбулаторії, 190 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 310 фельдшерсько-акушерських пункти. Також розгорнуто 9,3 тис. лікарняних ліжок, у тому числі 5,7 тис. – спеціалізованих. З 2006 року помітно покращився рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я, насамперед у гірській місцевості [31, с.77].

Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери є одною із п’яти стратегічних цілей, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року. Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристичної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008 року залучено коштів на суму 47,9 млн грн. Розпочали роботу 19 об’єктів туристичного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об’єктів [78, с.12].

Беручи до уваги санаторно-курортну галузь, можна стверджувати, що загалом в Закарпатті нараховується 28 готелів, 2 мотелі, а станом на 2008 рік було зафіксовано 50 дитячих оздоровчих таборів, у яких 3662 житлові місця. Також в регіоні функціонують 4 санаторні заклади для дошкільників, які потребують додаткового догляду та лікування, 3 дитячих будинки для дітей-сиріт, які залишилися без батьківського піклування , у тому числі 1 – для дітей з вадами розумового розвитку. У цих закладах особлива увага приділяється саме покращенню здоров’я та лікуванню хворих діток.

Важливе значення мають туристично-оздоровчі комплекси області, такі як “Світанок” у місті Ужгород, “Тиса” у місті Рахів, “Карпати” у смт. Міжгір’я, “Синевирське озеро” у селі Синевирська Поляна, що у Міжгірському районі.

В Закарпатті виділяють також лікуально-оздоровчі заклади. Серед них особливе місце займають “Форель” у селі Жденієво Воловецького району, “Трембіта”, що в селі Кобилецька Поляна Рахівського району, “Ялинка” в селі Усть-Чорна Тячівського району, “Плай” у смт.Воловець та “Пікуй” у селі Біласовиця Воловецького району [41, с.15].

В області добре функціонують туристичні комплекси. Найбільшу увагу привертає “Нарцис” у місті Хуст. Серед лікувально-оздоровчих своєрідною є “Полонина” у селі Лумшори Перечинського району та лікувальний спортивно-оздоровчий комплекс “Латориця” у місті Мукачево.

В Закарпатській області наявні 74 гірськолижні витяги (65 – діючих), 22 ратраки, 4 снігові гармати та 46 прокатних пунктів гірськолижного спорядження. Одночасно продовжується будівництво гірськолижного витягу в с.Велятино Хустського району та канатно-крісельної дороги довжиною 2 км в с.Пилипець Міжгірського району.

На території Закарпаття реалізовуються наступні інвестиційні проекти: іноземні – розбудова санаторного комплексу „Сузір'я” (с.Солочин Свалявського району), реконструкція готельно-санаторного