Варто зауважити, що для дослідження туристично-ресурсного потенціалу території дуже важливе значення має ознайомлення із загальними теоретико-методологічними термінами дослідження. У відповідності з темою роботи такими поняттями виступають туристичні ресурси, туризм, природні та історико-культурні ресурси, соціальні й економічні умови та ресурси. Цей невеличкий термінологічний словник – те, на що потрібно опиратись, характеризуючи туристичну область. На наш погляд, він послужить основою для подальшого дослідження регіону.

Звичайно, при написанні дипломної роботи не можна обійтися без певних методів наукових досліджень, що точно направляють нас на досягнення результату. Тому, керуватимемось такими прийомами як спостереження, абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, картографічний, порівняльно-географічний, класифікації та типізації, системний (системний підхід), прогнозування, узагальнення. Саме вони допомагатимуть правильно організувати діяльність, спрямовану на науково-дослідницьку характеристику території.

Розділ 2 Диференційований підхід до структурних елементів туристично-ресурсного потенціалу Закарпатської області та сучасні напрямки його використання

2.1 Загальна характеристика Закарпатської області

2.2 Туристичні ресурси природного спрямування

Закарпатська область є наймолодшою серед регіонів України. Вона утворилася 22 січня 1946 року у складі УРСР. Можна сказати, що регіон розташований у самому “серці” Європи: на крайньому південному заході України за головним Карпатським хребтом і займає південно-західну частину Східних Карпат та північно-східну частину Середньо-Дунайської низовини, що заходить сюди по річці Тисі і її притоках [29, с.698].

Територія історичного Закарпаття склалася ще до 1919 року – 15,6 тис. кв.км. Сучасна ж територія регіону – 12,8 тис.кв.км (2,1 % території України).

Точними координатами Закарпатської області є:–

на заході – 1,5 км на захід від с. Соломоново Ужгородського району поблизу м. Чоп 22° 09ґ східної довготи, 48° 27ґ північної широти (крайня західної точка України);–

на сході – хребет Чорногора, 12 км від с. Луги Рахівського району

24° 38ґ східної довготи, 48° 04ґ північної довготи;–

на півночі с. Стружниця Великоберезнянського району хребет Східні Бескиди 22° 35ґ східної довготи, 49° 06ґ північної широти;–

на півдні 6 км від с. Ділове Рахівського району 24° 18ґ східної довготи, 47° 53ґ північної широти.

Серед мальовничої природи поблизу гори Кук у Свалявському районі знаходиться географічний центр Закарпаття – 48° 30ґ північної широти, 23° 23ґ східної довготи [77, с.34].

Область включає 13 адміністративних районів, 10 міст, 28 містечок та 561 поселення сільського типу. З цього куточку української землі відкривається прямий вихід на обширні рівнини Середнього Дунаю і Центральної Європи [4, с.128].

Закарпаття – це водночас широке перехрестя шляхів дружби: на північному сході воно межує з Львівською (85 км) та Івано-Франківською (180 км) областями; на заході – зі Словаччиною (98,5 км); на південному заході – з Угорщиною (130 км); на півдні – з Румунією (205,4 км); на північному заході проходить державна границя з Польщею (33,4 км). Загальна протяжність зовнішніх кордонів області – 460 км [46, с.21].

Щодо населення області, то згідно перепису 1989 року загальна його чисельність – 1 млн. 286,7 тис. чоловік. Населення столиці Закарпаття міста Ужгорода – 126,3 тис. чоловік. Приблизний статевий поділ жителів краю – 665,000 жінок, 621,000 чоловіків. Густота населення області – 98,3 чол./ 1 кв.км, фактична густота – 240 чол./ 1 кв.км. Міське населення становить 522, 300 чол. (42% від загальної кількості населення області). Сільське – 754,400 чол. (58%).

За площею території закарпатський регіон більший від таких країн світу як: Люксембург, Ватикан, Кіпр, Бруней, Сінгапур, Катар, Ліван, Бахрейн, Мікронезія, Маршали, Кірібаті, Сан-Томе, Сейшели, Багами, Ямайка, Мальта, Сент-Люсія і не поступається їм за цінністю природо- ресурсного потенціалу.

Провідними галузями промислового виробництва краю є машинобудування, харчова промисловість та переробка с/г продуктів, питома вага яких у загальному обсязі реалізованої продукції складає відповідно 39,6 та 16,6 %. Питома вага інших галузей обробної промисловості становить: виробництва деревини – 5,9 %, легкої промисловості – 6,7 %, хімічної та нафтохімічної – 2,7 %, виробництва неметалевих мінеральних виробів – 1,4 %, металургії та обробки металу – 0,6 %, добувної промисловості – 2,3 %, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 14,3 % [73, с.128].

Внаслідок межування області з чотирма європейськими країнами та багатовікового входження до складу інших країн відповідно сформувався багатовіковий склад населення і так званий “європейський менталітет”, що особливо проявляється після спрощення кордонних переходів. За останні роки розширились всебічні стосунки Закарпаття з країнами Західної Європи, з’явилось кілька сотень спільних підприємств.

2.2.1 Рельєфні особливості території

За характером рельєфу Закарпатська область являє собою гірську країну. Розміщення двох тектонічних структур зумовило поділ її на гірську і рівнинну частини: 4/5 її території припадає на гори і лише 1/5 частина – на рівнину [57, с.66].

Територія Закарпаття відноситься до сейсмічно активних. Епіцентри місцевих землетрусів максимальною силою в 7 балів за шкалою Ріхтера розташовані в південній частині території (Антонівка, Береги, Драгово, Солотвино) [21, с.277].

В межах Закарпатської області знаходиться частина Українських Карпат, які, в свою чергу, входять у Карпатську гірську систему, що лежить на території шести країн Європи. Гори простягаються з північного заходу на південний схід, в цьому ж напрямі збільшується їх висота, змінюється вигляд. В північно-західній частині області це типові середньовисотні гори з округленими вершинами, широкими хребтами, рівнобіжними