Треба сказати, що в регіоні спостерігаються відносно вищі температури повітря, тривалішими є безморозний період і період вегетації, більша річна кількість опадів тощо. Континентальність клімату в області менша, ніж у центрі і на сході України.

Говорячи про кліматичні фактори Закарпаття, слід обов’язково вказати на роль карпатських хребтів, які є важливим бар’єром, що захищають його від надходження більш холодних повітряних мас з півночі і сходу. Іншими словами, Карпати виступають своєрідною кліматороздільною межею [70, с.98].

На клімат області впливають також і вітри. Їх швидкість невелика, що пояснюється характером рельєфу. В загальному ж у регіоні переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Воно зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси. Весна на рівнині настає наприкінці лютого, а в горах – не раніше березня.

Влітку позначається вплив азовського барометричного максимуму, який зумовлює переважання західних і північно-західних вітрів. Ті, які приходять з Атлантичного океану, приносять з собою вологу і прохолодне повітря.

Найтепліша погода в Закарпатській області встановлюється тоді, коли туди надходять гарячі тропічні повітряні маси з Північної Африки. Тепла пора року на рівнині починається з середини квітня, а в горах – з середини травня. Тривалість теплого періоду – 5-7 місяців. Найтепліший місяць – липень. Середня добова температура повітря 15-25°С. У горах температура повітря з висотою знижується і на полонинах коливається від 13 до 9°С [52, с.258].

Кліматичні умови сприятливо впливають і на організацію літніх видів відпочинку, таких як водний, екстремальний, гірський пішохідний, кінний, сільський (зелений), екологічний тощо.

Літом в гірських долинах вітри можуть змінювати напрям протягом доби. Після сходу сонця поверхня гір нагрівається швидко. Від цього посилюється нагрівання повітря, зменшується його густина і воно по схилах йде вгору. Вночі і вранці спостерігається зворотна картина [30, с.48].

Зима на рівнині коротка, м’яка і нестійка. Вона починається з середини грудня. В гірській частині – більш сувора. Починається в кінці лютого – на початку грудня. Сніговий покрив на рівнині нестійкий і лежить не більше одного місяця. Його товщина в горах – 100-300 см, на рівнині – 75 см. У горах сніг лежить значно довше, ніж на рівнині, інколи він буває і в червні. На значних висотах сніг випадає зрідка навіть у липні і серпні. Товщина снігового покриву достатня для організації зимових видів відпочинку: гірськолижного, лижних прогулянок, занять сноубордом, фрістайлом тощо. Тривалість сприятливого для них періоду до 4-5 місяців (від початку грудня до середини квітня).

В холодну пору року повітря в горах більш охолоджується, ніж на рівнині: воно стає густіше і по долинах стікає з гір вниз, посилюючи переважаючі взимку сухі холодні вітри північного і північно-східного напрямків. В лютому вдень температура повітря може підвищуватися до 15° С тепла, а вночі знизитись до 20°С морозу.

Осінній період тривалий в часі (3-3,5 місяці), теплий, з більш плавним перепадом температур, ніж весна. Однак можливі ранні заморозки, особливо в горах, а також часті тумани. Осінь у горах починається з кінця вересня, на рівнині – наприкінці жовтня [47, с.88].

Треба зауважити, що гірська і рівнинна частини Закарпатської області мають неоднакові кліматичні умови, а це дає можливість і, безумовно, тільки позитивно впливає на організацію різноманітних видів відпочинку у контрастні пори року.

Щодо середньої річної температури повітря, то вона не перевищує +10°С. За температурними умовами в Закарпатті розрізняють дві частини, межею між якими є річка Ріка. В західній частині середні річні температури повітря коливаються від +8,5°С до +4°С, а в східній – вони характерні тільки для долин, тоді як у високих горах вони падають нижче нуля [34, с.67].

Річна кількість опадів в Закарпатській області порівняно невелика. Майже ніде на території цього регіону вона не спадає нижче 600 мм. На рівнині кількість опадів зростає в напрямі до передгір’їв до 600 мм. На Берегівських висотах кількість опадів збільшується від 700-750 мм до 800 мм, а в горах вона становить більше 800 мм.

Особливо численною кількістю опадів характеризуються високі хребти карпатських гір (1000-1400 мм), а в районі гір Красна, Свидовець, Чорногори – (1400-1500 мм). У долині річки Уж опадів випадає до 900-1000мм, у східній частині Мармароської улоговини – 800-1000 мм, а в Ясинській улоговині до 850-900 мм [55, с.22].

Найбільше опадів буває влітку (понад 50-60 % від загальної річної кількості), особливо в червні, а в горах – у липні. Взимку їх спостерігається небагато – 40-90 мм на місяць. Отже, можна вважати, що територія Закарпаття знаходиться в області надмірного і достатнього зволоження.

Унікальне географічне положення регіону в комплексному відношенні з такими позитивними для відпочинку впродовж цілого року кліматичними умовами створює неабиякий туристичний ефект.

2.2.3 Внутрішні води та бальнеологічні ресурси – одні з пріоритетних факторів туристичної привабливості регіону

Закарпаття характеризується значною кількістю річок, струмків, потічків. Їх нараховується 9429 і усі вони належать до басейну Тиси, яка, у свою чергу, належить до басейну Атлантичного океану. З них 9277 – малі потоки до 10 км, 152 річки мають довжину більше 10 км (Ріка, Теребля, Тересва, Синявка, Іршава, Тячівець, Середня Ріка, Косівська, Богдан, Лазещина,