Китай, Малайзія) державами, у регіоні чимало країн, які переживають великі проблеми. Камбоджа, Лаос, В'єтнам, країни Океанії мають дуже низькі темпи розвитку економіки, притім, що чисельність населення росте дуже швидко. Звідси – бідність гнітючого числа жителів, що не дозволяє їм робити туристські поїздки. Неграмотність населення, величезні державні борги й відсутність інвестицій в економіку, нерозвинена транспортна й туристська інфраструктура - усе це знижує потенціал АТР як туристського регіону.
Розвиток туризму тут почався відносно недавно. Однак темпи його розвитку - найвищі у світі: в 1970 р. частка прибуттів туристів в АТР склала 3,2 %, в 2006 р. - 18,0 %, 2020 р. (прогноз) - 27,3 %. Нині регіон посідає третє місце у світовому туристському потоці, але за прогнозами - менш ніж через 10 років обжене Америку. Швидко зростають і доходи, одержувані від туризму. Удар по розвиткові туризму був нанесений економічною кризою: темпи розвитку знизилися в цілому по світу до 2 %, але в АТР спад досягав 10 %. Найбільшими доходами від туризму можуть похвалитися Китай, Австралія, Сянган. Інфраструктура туризму для відпочинку інтенсивно розвивається в цей час. Навіть у межах однієї країни можна відпочити дуже дешево й просто, а можна дорого у фешенебельних умовах. Туристський ринок дуже диференційований. Приваблюють також туристів: Таїланд, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Австралія. Індустрія розваг у Японії має дуже високий рівень і стоїть на другому місці у світі, поступаючись лише США.
Основні мотиви подорожей у регіон - можливість купально- пляжного відпочинку, ознайомлення з екзотичною природою, традиційною культурою в її різних проявах (кухня, свята, звичаї). Макао є провідним центром ігорного туризму в АТР.
На купально- пляжному туризмі спеціалізуються багато країн АТР. Прекрасні курорти розташовані в Китаї (о. Хайнань), Таїланді (Паттайя, о. Пхукет і о. Самуй), Індонезія (о. Балі), Малайзія (о. Пинанг), Австралія ( Голд-Коусткуст).
Середній Схід включає всі арабські країни, розташовані в Південно-Західній Азії: Афганістан, Іран, а також дві держави Північної Африки, населені арабами - Єгипет і Лівія. Регіон охоплює величезну й дуже строкату в географічному, історичному й соціально- економічному відношенні територію. Регіон розташований на стику між трьома частинами світу - Європою, Африкою й Азією, і є перехрестям найважливіших комунікацій. Він має широкий вихід до морів і великих заток Атлантичного й Індійського океанів, а також до Каспійського моря. Однак вигідне географічне приморське положення одних районів (Єгипет, Об'єднані Арабські Емірати) стикається з далекістю й ізольованістю інших (Ємен, Афганістан). До того ж порти в регіоні нечисленні й здебільшого не мають об'єктів, цікавих для відвідувачів.
Рельєф різноманітний, переважають нагір'я, плато й високі рівнини. Основні низовини - Нільська й Месопотамська - стали в Прадавні часи колискою перших цивілізацій. Розташування регіону в субтропічному й тропічному кліматичних поясах зумовлює достаток сонця, високі температури, сухість повітря, дефіцит води. Ландшафтний вигляд регіону формують пустелі.
Середній Схід багатий численними історичними, культурними й релігійними пам'ятками. Найкраще збереглися пам'ятки давньоєгипетської культури (піраміди, храми, сфінкси). Є пам'ятники давньоримської (Баальбек у Лівані) і середньовічної арабської культур, численні пам'ятки, пов'язані із зародженням ісламу. У цілому Близький Схід є одним із найбільш перспективних у туристичному відношенні районів світу. Комбінація природніх і культурно-історичних рекреаційних ресурсів сприяє залученню туристів з інших регіонів, а також туристському обміну між країнами регіону. Широким внутрішньорегіональним зв'язкам сприяє те, що більшість населення сповідує іслам, а для арабських країн - ще й спільність мови, історії, побуту й культури.
Існують і фактори, що негативно позначаються на розвитку туризму. Природні умови великих безводних пустельних просторів не сприяють масовому відпочинку. Для регіону в цілому характерний слабкий розвиток транспортної мережі; нерівномірний економічний розвиток, що позначається на рівні розвитку індустрії гостинності. Відсутність політичної стабільності: в 90- і рр. тут неодноразово спалахували локальні конфлікти між країнами (війна між Іраном і Іраком, агресія Іраку проти Кувейту). Останні події - терористична операція США проти Афганістану. Але найголовніший , існуючий багато десятиліть конфлікт, обумовлений непростими відносинами, які склалися між Ізраїлем (СОТ відносить його до Європейського туристського регіону) і арабськими країнами. Тероризм, захоплення заручників, використання армії в державній політиці створюють імідж небезпечного для туризму регіону в цілому.
Середній Схід відіграє другорядну роль на ринку відпочинку й розважального туризму. Його розвиток відрізняється нерівномірністю в межах регіону. Найбільш просунутими країнами на ринку міжнародного туризму є Єгипет і ОАЕ. Тут створені умови для комфортного купально- пляжного відпочинку в поєднанні з пізнавальним туризмом. У цілому основною метою відвідування туристами з інших районів світу є знайомство с історичними визначними пам'ятками, культурою, паломництво. У Єгипті сформувалася мережа приморських кліматичних курортів, відомих в усьому світі: Хургада, Шарм- Ель- Шейх, Дахаб, Нувейба. Добре прогріті води Червоного моря, багатий тваринний світ, різновиддя коралових рифів створюють ідеальні умови для дайвінгу. Поїздки з діловими цілями обмежені й спрямовані в основному в нафтовидобувні країни регіону (Саудівська Аравія, Кувейт), а також Єгипет.
Південна Азія. Регіон включає: Індію, Пакистан, Бутан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланку, Мальдівську республіку. Географічне положення регіону можна охарактеризувати як відносно сприятливе для розвитку туризму. Регіон обмивається водами Індійського океану, але Бутан і Непал мають внутріконтинентальне розташування. У регіоні переважають сухопутні кордони, які проходять по високогір’ях, ізолюючи сусідні одна від одної. Окрім того, суміжні райони Азії не належать до значних постачальників туристів. Самі південно-азіатські країни мають низький рівень економічного