Регіон має величезні перспективи для розвитку туризму. Для нього характерна надзвичайна різноманітність ландшафтів: пустелі, тропічні ліси із найбільш вологим місцем на планеті, гірські ліси, гірські тундри й льодовики. Тут розташовані найвищі гори планети - Гімалаї, де прекрасні умови для альпінізму, треккінгу, екологічного туризму. Для Непалу гірський туризм став одним з головних джерел валютних доходів. Найпрестижнішою у світі вершиною для альпінізму є Джомолунгма, розташована на границі Непалу й Китаю. Для Мальдівських островів основний вид туризму й джерело доходу - купально-ї пляжний туризм. Міжнародний туризм в Індії переважно пізнавальний а також релігійний і діловий. Місце, що займає Індія на туристському ринку, явно не відповідає її рекреаційному потенціалу. Тут зародилася й розвилася одна із найстарших і самобутніх культур світу - індійська, звідси почалося поширення буддизму. Саме в Індії перебуває більшість пам'ятників культури регіону (мавзолей Тадж-Махал в Агре).

Африка. Африка відноситься до молодих туристських регіонів і відрізняється в цей час більш високими темпами приросту туристських потоків, аніж в традиційних туристських регіонах. Однак Африканський регіон менш інших стійкий в економічному й політичному плані й це негативно позначається на розвитку туризму. Періоди його прискореного росту визначаються підйомами й спадами. Початок 80- х і середина 90- х - період застою в туризмі Африки, скорочення поїздок у регіон через страх туристів зараження СНІДом. Африканські оператори змушені були для залучення туристів знижувати ціни. Тому темпи прибутковості туризму відставали від темпів прибуттів. У цілому Африка, будучи надзвичайно цікавим й перспективним регіоном туризму, поки що мало освоєна.

Африка відрізняється від інших континентів особливим географічним положенням: екватор перетинає її майже посередині. Завдяки своєму положенню у двох півкулях вона має широкі перспективи для розвитку туризму протягом усього року й у такий спосіб може вирішувати проблеми сезонності світового туризму, особливо для туристів з Європи. Африка одержує величезну кількість сонячного тепла. Температури повітря високі цілий рік, а зима й літо відрізняються головним чином умовами зволоження: літо - це майже скрізь сезон дощів, зима - сухий період.

Площа Африки - близько 30 млн. кв.км (1/5 суші земної кулі). Північні береги Африки повернені до Середземного моря, яке з найдавніших часів відігравало важливу роль длярозвитку торгівлі в середземноморських країнах Європи, Азії й Африки. Слід відзначити такий важливий момент рекреаційно-географічного положення Африки як її близькість до Азії (Середній Схід) і провідного туристичного регіону - Європи. У Гібралтарській протоці найменша відстань між Європою й Африкою становить усього 14 км. По Синайському півострову проходить границя між Африкою й Азією. Через Суецький канал, що з'єднує Середземне й Червоне моря, проходять морські шляхи міжнародного значення з Європи в Азію. Берега Африки обмиваються водами Атлантичного й Індійського океанів. Узбережжя переважно слабко розчленовані, майже не мають добре захищених морських бухт. Стрімчасті скелі чергуються з піщаними пляжами, зручними для розвитку морських курортів, устя рік перегороджені косами й сховані зеленими заслонами з мангрових заростей. Сильний прибій і більші глибини утрудняють підхід судів до берега. Вздовж узбережжя Індійського океану багато коралових рифів.

Основні риси клімату Африки визначаються, насамперед , її розміщенням в екваторіальних і тропічних широтах, тому вона – найбільш жаркий і сухий континент. Однак існують значні внутрішні кліматичні відмінності. На екваторі цілий рік високі температури (+24?С), опади також випадають протягом цілого року (більш 2000 мм у рік). Рівномірний доступ вологи забезпечує безперервну вегетацію рослин, і в центральній частині материка в басейні ріки Конго виростають вічнозелені ліси. На північ і південь від екваторіального кліматичного пояса широкими смугами простилаються території з субекваторіальним кліматом. Для них також характерні високі температури протягом року, але опади випадають нерівномірно, є сухий сезон тривалістю від 2 до 10 місяців. Тут розкинулися безкрайні простори жарких саван. Далі на південь і північ субекваторіального пояса переходять у зони тропічного клімату. Тут цілий рік дуже гаряче й сухо (менш 100 мм опадів у рік, при цьому дощі трапляються не щороку ). Великі простори випробовують гострий недолік вологи. Підняті й круті береги утрудняють проникнення вологих вітрів з океанів. Континентальність клімату особливо яскраво виражена в північній частині Африки. Цю частину Африки (близько Ѕ території або 14 млн кв.км) займають пустелі й напівпустелі, у тому числі найбільша пустеля світу Сахара (8 млн. кв. км). Крайня північ і південь континенту лежать у поясах субтропічного клімату. Улітку тут панує тропічне повітря й панує суха, безхмарна, жарка погода. Узимку погоду визначають помірні повітряні маси, вони приносять більш прохолодне і насичене вологою повітря і тому взимку на півночі й південному-заході Африки йдуть дощі (такий клімат одержав назву середземноморського). Тут у природньому виді виростали ліси з атласького кедра, вічнозелених дубів, магнолій. Але в цей час вони мало збереглися й поступилися місцем культурним ландшафтам.

Незважаючи на дефіцит вологи на великих просторах, в Африці протікає найповноводніша ріка східної півкулі – Конго, й найдовша ріка на Землі - Ніл. І в цьому теж проявляється контрастність, характерна для природи всього континенту. Інші ріки, що відіграють важливу роль у житті африканських країн і народів - це Замбезі,