Для пізнавального екскурсійного туризму використовуються печери, що мають гарну транспортну доступність, просторий вхід і внутрішні приміщення. Для масового відвідування печери спеціально обладнюють: розчищають вхід і внутрішні проходи, прокладають стежки (настили), простягають огородження поблизу небезпечних або природоохоронних місць, проводять світло, іноді встановлюють скульптурні групи казкових персонажів, богів, тварин, первісних людей, сценки історичних або легендарних подій. Багато печер цікаві тим, що в минулому були стоянками прадавніх людей.

Використовувалися печери і як культові місця, відомі цілі печерні храми (Індія, Туреччина, Китай). У Китаї величезні храмові комплекси із численними скульптурними й рельєфними зображеннями створені у штучних печерах. Печери – це унікально красиві, але екологічно дуже крихкі об'єкти. Сталактити, сталагміти й інші напливи, які часто зустрічаються в печерах, формуються протягом сотень років. У багатьох печерах десятиліттями, сторіччями зберігається єдина температура, вологість, хімічний склад повітря й вод. Мікрофауна, кажани й інші живі організми пристосувалися до природного середовища своїх печер, що є по суті ізольованою экосистемою. Деякі організми існують у природі тільки в одній єдиній печері. Проникнення людини може змінити природний баланс і зруйнувати екосистему печери, викликати руйнування організмів. Тому багато печер є пам'ятниками природи, входячи до складу заповідників, національних парків або інших охоронюваних територій. Наприклад, національний парк "Карсбадські печери" у США. У розвинених у туристичному відношенні країнах більшість печер закрита дверми або ґратами з метою охорони об'єкту й для безпеки людей, а відвідування їх дозволене тільки з науковими цілями або в присутності інструктора- екскурсовода. Основною умовою відкриття печери є наявність водорозчинних (карстових) порід - вапняки, інколи доломіти, гіпс, ангідрити, кам'яна сіль. Термін "карст" походить від назви плато Карст у Югославії, де широко поширені печери. Найвідоміші печери знаходяться в Альпах. Так друга по глибині печера у світі - Лампрехтсофенлох, що йде в глибину землі на 1634м. розташована в Австрії. Третя по глибині печера й одна з найвідоміших у світі - Жан-Бернар, перебуває у французьких Альпах (глибина 1602 м). Одна з найкрасивіших у світі печер - Пьер Сен- Мартін (довжина 51 км, глибина 1350м) - розташована в Піренеях на границі Франції й Іспанії. Багато відомих печер є на Кавказі. Найглибша з них - Воронячя - розташована в Грузії. За даними російсько-американської спелеоекспедиції 2002 р. розвідана глибина більш 1700 м. Ця печера вийшла на перше місце серед найглибших порожнин світу. Найдовші печери світу це - Флінт- Мамонтова (гори Аппалачі, США, 563 км) і Оптимістична (Подільська височина, Україна, 207 км). Відомі карстові райони з широким поширенням печер перебувають у Середній Азії, Південному Китаї, Мексиці.

Пізнавальний і розважальний туризм. Пізнавальний туризм пов'язаний з інформаційним споживанням рекреаційних ресурсів. Він орієнтований переважно на ознайомлення туристів з культурними цінностями: археологічними й культурно - історичними пам'ятками, етнографією (побут, культура, традиції народів, фольклор), господарством. Пізнавальний туризм рідко виступає як самостійний напрямок, зазвичай пізнавальні цілі подорожі поєднуються з іншими - відпочинок, розваги. Пізнавальний туризм концентрується переважно в містах з багатою історією. Найбільш відомі культурно-історичні центри зосереджені в Європі й Азії - Париж, Рим, Венеція, Флоренція, Лондон, Прага, Єрусалим, Пекін. Європейські музеї – справжні скарбниці мистецтва. Серед найбільш відомих і відвідуваних: Лувр (Париж), Національна галерея (Лондон), Ермітаж (Санкт - Петербург), Прадо (Мадрид), Національна галерея (Берлін), Галерея Уффіци (Флоренція), Художньо-історичний музей (Відень). Щороку у світі з'являються нові музеї, нерідко з досить екзотичними експонатами. Своєю незвичайністю вони притягують юрби туристів: музей картоплі (село Оттерап, Данія), музей саун (містечко Муурума, Фінляндія), музей Нессі (графство Івернесс, Великобританія), музей загадок (Угорщина), музей сміття (Нью -Джерсі, США), музей чортів (Каунас, Литва), музей мишоловок (Марктобердорф, Німеччина), музей дзвона (Углич, Росія). Об'єктами просвітніх екскурсій стають "чудеса" створені людиною, що демонструють досягнення технічного прогресу. Наприклад, знаменита вежа, витвір А. Г. Эйфеля, що прикрашає Париж з 1889 г. Ейфелева вежа – найбільш відвідуваний об'єкт у світі (6,1 млн чоловік в рік).

Розважальний туризм. Зазвичай, будь-якій туристській поїздці властиві розваги. Люди відправляються в шлях за новими незабутніми враженнями, гострими відчуттями й позитивними емоціями. Відпочинок у поєднанні з розвагами переважає серед інших цілей подорожей і формує найбільш масові туристські потоки у світі. Вони зароджуються в країнах Європи, Північної Америки, Азіатсько-тихоокеанського регіону й одночасно тяжіють до цих же регіонів. Центрами розваг усе частіше стають курортні райони, що залучають тисячі людей для відпочинку й лікування. Всесвітньо відомими центрами розважального туризму стали міста- курорти Маямі, Монте-Карло, Сан-Дієго. Розваги в туристській поїздці можуть бути пов'язані з відвідуванням різних заходів (спортивні змагання, фестивалі, конкурси, шоу, карнавали) і установ (магазини, басейни, кінотеатри, тематичні парки, атракціони, казино). У цей час розваги перетворилися у світову індустрію з величезними, швидко зростаючими доходами. Особливе місце в цій індустрії займають тематичні парки. Ідея тематичних парків зародилася в Європі ще наприкінці ХІХ ст. На Всесвітній виставці в Брюсселі уперше з'явився куточок атракціонів (від франц. Attraction - "притягання") - каруселі, колесо огляду. Небагато пізніше в Парижі з'явився перший у світі атракціон