Спортивний і вболівальний туризм. Міжнародні спортивні змагання (Олімпійські ігри, чемпіонати світу і континентів, універсіади) залучають мільйони людей. І навіть розвиток сучасних систем зв'язку й телебачення не зменшують потоку туристів, що відправляються в інші країни щоб особисто взяти участь у спортивному святі й підтримати команду своєї країни. Можна вважати, що відвідування спортивних змагань – це один з найдавніших видів туризму. У сучасному потоці спортивного туризму спортсмени й супровідні особи становлять незначну частину, в основному вони представлені вболівальниками. Наприклад, на матчах футбольних чемпіонатів Європи присутні до декількох десятків тисяч уболівальників команди, яка прибула з іншої країни. Поїздки на спортивні заходи, як правило, короткочасні й не супроводжуються великими грошовими витратами розраховуючи на одного туриста, але у зв'язку з масовістю дають відвідуваній країні чималий туристський дохід.

Фестивальний туризм. З року в рік, щораз більша кількість туристів цікавиться фестивальним туризмом, який заохочує карнавалами, фестивалями (французьке слово від латинського festivus - святковий), національними святами, конкурсами пісні й краси. Ще в Прадавній Греції (6ст. до н.е. ) на честь бога Аполлона почали проводити Піфійскі ігри - музичні змагання, на які з'їжджалися учасники й глядачі з усієї Греції. Нагородою для переможця був лавровий вінок. До найвідоміших подій у сучасному культурному житті відноситься Эдинбургський фестиваль. В Единбург (Великобританія) з'їжджаються кращі у світі оперні, балетні і театральні колективи, а також різні фольклорні ансамблі. Тут ж появляються і шанувальники вічного мистецтва. Серед аматорів класичної музики популярністю користуються міжнародні фестивалі в Сантандре (Іспанія; проводиться вже 50 років) і Люцерні (Швейцарія). Фестивалі класичного мистецтва збирають до 55 тисяч людей.

Найважливішими подіями у світі творчості стали фестивалі кіномистецтва. Вони традиційно проводяться в Каннах (Франція), Венеції (перший у світі міжнародний кінофестиваль в 1932 р.), Берліні, Токіо, Москві, Каїрі (найбільший кінофестиваль в арабському світі). Але справжньою світовою славою користуються карнавали. Походження карнавалів бере початок від церемонії на честь давньоєгипетського бога Осириса. Походження слова "карнавал" (з італійської carne vale – прощавай м'ясо) пов'язане зі святом обжерливості напередодні 40-денного християнського посту перед Великоднем, коли можна їсти м'ясо, пити вино й веселитися. Ця традиція має місце в багатьох християнських народів (в Росії - Масниця, в Франції - Жирний вівторок, у Польщі – жирний четвер). За тиждень до початку Великого посту проходять карнавали майже в усіх великих містах країн Латинської Америки і Європи (Мальта, Німеччина). Французи установили традицію карнавалу як загального свята з розвагами, танцями і любовними іграми, а політичні партії використовували свято для жартівливої критики влади. В Італії карнавали парадами проходили по вулицях Риму, Неаполя й інших міст. Найвідоміший фестиваль у світі - Бразильський карнавал.

Конференційний туризм. Інтернаціоналізація господарського й культурного життя проявляється в розширенні контактів між фахівцями різних напрямків і проведенні численних з'їздів, нарад, симпозіумів, конференцій. В 30-і роки ХХ ст. у світі проводилося щорічно близько 200 міжнародних конференцій. У цей час число подібних заходів перейшло за 8 тисяч у рік, а число учасників - за 10 млн. (приблизно 1,5 % від загальносвітового туристичного потоку). Близько 80 % конференційних заходів припадає на країни Західної Європи і Північної Америки. Перші три позиції по числі міжнародних симпозіумів і нарад міцно утримують США, Франція й Великобританія. Відомими центрами конференційного туризму є: Амстердам, Брюссель (столиця Європейського Співтовариства), Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Давос (економічний форум, Швейцарія). Економічний розвиток Азіатсько-тихоокеанського регіону зумовив проведення міжнародних зустрічей у Гонконзі, Сінгапурі, Бангкоку. В останні роки за оціненням міжнародних експертів найкращим місцем для конференцій є Сідней (Австралія).

Релігійний туризм розвивається в декількох формах: паломництво, екскурсійний туризм релігійної тематики, науковий туризм із релігієзнавчими цілями й місіонерство.
Паломництво - це подорож з культовими цілями, одна із найстарших форм туризму, розвиток якої пов'язаний з формуванням світових релігій. До світових релігій відносять буддизм (виник 6-5 ст. до н.е. ), християнство (1 ст. н.е. ), іслам (7 ст. н.е. ). Будь-яка церква заохочувала паломництво, це підвищувало її авторитет, сприяло поширенню віри й давало значний дохід. Відрізняючись від інших форм туризму лише метою і мотивом подорожей, паломництво, як і туризм, буває міжнародним і внутрішнім.

Кожна релігія має свої об'єкти поклоніння. Кожний великий релігійний район - центри паломництва світового значення. У них збираються потоки прочан із усього світу. Найбільшим релігійним центром світу вважається Єрусалим. Його особливе місце серед інших центрів