ЗМІСТ.

Сторінка

ВСТУП 3

Методика та об’єкти дослідження. 4

Огляд літератури. 5

Що таке туризм. 5

Види туризму.

Цінність туризму.

Стан туризму в світі.

Розвиток туризму і курортів в Україні.

Тенденції розвитку туризму.

Альтернативи розвитку туризму і курортів.

Мета та завдання стратегії.

Основні принципи сталого розвитку туризму і курортів.

Пріоритети сталого розвитку.

Механізм реалізації стратегії.

Етапи реалізації стратегії.

Очікувані результати.

3 Практична частина роботи.

3.1 Прикарпаття – колиска туризму.

3.2 Стан та динаміка розвитку туризму в Івано-Франківській області за період з 2004 по 2007 роки.

3.3 Основні види туризму на Прикарпатті.

3.4 Буковель як один з прикладів розвитку і використання рекреаційних ресурсів Карпат.

3.5 Проблеми збереження туристичного потенціалу нашого краю.

3.6 Перспективи розвитку туризму на Прикарпатті.

4 Висновки.

5 Список використаних джерел.

6 Додатки.

Вступ.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторгівельного балансу. Туризм впливає на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін, тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.

Актуальність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XX ст.

Завдання і мета. Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників.

Практичне значення. Найпопулярнішими туристичними регіонами України є: Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса. Серед них особливо хотілося б виділити Івано-Франківську область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам’яткам історії, і величезним рекреаційним ресурсам.

Саме завдяки наведеним факторам, а також величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу, я обрав тему курсової роботи „Стан та динамiка розвитку туризму в Iвано-Франкiвськiй областi 2004-2007роки.”

РОЗДІЛ І. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

робота з науковою літературою:

а) автореферати;

б) журнальні статті;

в) наукові видання про туризм.

2) вивчення діаграм, гістограм та схем;

3) використання статистичних даних про стан туристичної галузі.

4) опрацювання табличних даних.

5) робота в інтернеті.

При вивченні туризму використовувався переважно статистичний метод, а також деякі елементи статистичної математики: частка окремих видів туризму в загальному туризмі, розподіл туристичних організацій по видах туристичної діяльності.

Об’єкт дослідження: туризм на Прикарпатті.

2 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2.1 Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання , один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими , пізнавальними , спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування.

Туризм можна сміло визнати як один із способів природокористування, оскільки перебуваючи на природі, людина так чи інакше використовує навколишнє середовище, його ресурси. У даному випадку йдеться мова про використання рекреаційних ресурсів довкілля: природні ландшафти, мінеральні води, ріки, моря, озера, ліси, чисте повітря, сонячна радіація тощо.

Під туризмом слід розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожування з цілю спортивного змагання, активного відпочинку, науки та виховання.

Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку з використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне місце займають розмови і відпочинок, все більше підходить слово туризм. Туризм складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявленням здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженню фізичної робото здатності і всесторонньої підготовки. В туристичній діяльності в центрі уваги знаходяться різні форми планомірних і організованих туристичних походів, вело туризм, подорожей на лодках і лижних походів. Крім того, туризм пов’язаний з культурними цінностями. Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля для молоді.

2.2 Туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсій ний) і самодіяльний.

При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їх надається ночівля, харчування і екскурсовод.

В самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій

Туризм залежно від мети подорожі поділяється на спортивний, пізнавальний (екскурсійний), діловий, любительський (мисливський, рибальський) , релігійний та інші, залежно від засобів пересування пішохідний, лижний, автобусний, автомобільний, авіаційний, велосипедний, водний, залізничний, комбінований.

Виділяють також внутрішній ( національний ) та іноземний ( міжнародний) туризм. Туризм з активними (веслові судна, плоти, велосипед та інші) і пасивний (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах тощо) засобами пересування, організований та самодіяльний.

Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації