Національний заповідник "Давній Галич" - один з провідних пам'яткоохоронних закладів в Україні. Створений на базі комплексу пам'яток історії та архітектури стольного міста галицьких та галицько-волинських князів ХІІ-ХШ століть, він зберігає для сьогоднішнього і прийдешніх поколінь духовні та матеріальні скарби культури колись могутніх та процвітаючих князівств, які залишили глибокий слід в історії цілої Русі-України.

Вивчаючи, охороняючи та зберігаючи пам'ятки, визначені Державним реєстром національного культурного надбання, заповідник сьогодні включає у себе відділи: генеральну дирекцію, історичний, науково-освітній, охорони природи заповідних територій, фондів, інформаційно-видавничий, охорони культурної спадщини, археологічний, художньо-реставраційний, економічний, інженерно-виробничий, господарський, наукову бібліотеку, музеї: історії давнього Галича, народної архітектури і побуту Прикарпаття, караїмської історії та культури. Всього у заповіднику налічується 83 працівники, в числі яких 31 науковий співробітник.

Всі пам'ятки X-XVII століть, що знаходяться на території літописного Галича та в його околицях, становлять культурну спадщину національного значення. Поряд з об'єктами, які використовуються за прямим призначенням (церква Св. Пантелеймона XII ст. у с Шевченкове, церква Різдва ХШ—XVII ст. у м. Галичі, Успенська церква XVI ст, у с. Крилосі, костел Кармелітів XVIII ст. у смт Більшівцях), тут знаходяться фундаменти 14-и літописних церков ХІІ-ХШ ст., фундаменти кафедрального Успенського собору XII ст. з місцем поховання князя Ярослава Осмомисла, літописна Галичина могила, легендарна Княжа криниця, фрагменти Галицького замку XIII—XVII ст., 134 різночасові пам'ятки археології, 4 охоронні історико-ландшафтні заповідні зони, в які органічно вписані пам'ятки архітектури й історії. Всі вони мають велике значення як наукове джерело пізнання минулого, матеріальне підтвер-дження літописних згадок, засоби духовного та естетичного виховання людей. За емоційно-естетичним впливом їх можна віднести до категорії пам'яток, найбільш охоче відвідуваних туристами.

Історія вивчення пам'яток давнього Галича розпочалась ще в другій половині XIX ст. Нагромаджені за півторастолітній період наукові матеріали поставили перед науковцями та широкими колами громадськості проблему комплексного підходу до вивчення, збереження та музеєфікації безцінної історичної спадщини. Такий підхід міг бути здійснений лише при умові створення єдиного координаційного центру -державного заповідника, який взяв би на себе дослідження минулого історичного міста, збереження його історичного середовища.

Такий заповідник, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №81 "Про державний історико-культурний заповіднику м. Галичі", було створено 8 лютого 1994 року. Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року №587/94 "Про національні заклади культури" йому було надано статус Націо-нального заповідника.

Першим генеральним директором - науковим керівником новоствореного пам'яткоохоронного закладу було призначено О. Береговського, архітектора за фахом, який багато зробив для започаткування першого стану створення заповідника, написання його статуту, підбору кадрів. Очолюючи колектив заповідника, О. Береговський розробив вимоги до створення його генераль-ного плану (виконавець - Львівський інститут "Містопроект"), під його керівництвом було створено комплексну науково-дослідну експедицію,' науковими консультантами якої є член-кореспондент НАНУ, доктор історич-них наук, професор В. Д. Баран та доктор мистецтвознавства, академік О. С. Федорук. розроблено перспективний план і визначено черговість реставраційно-музеєфікаційних робіт на об'єктах заповідника.

З перших днів існування заповідника почалась інтенсивна робота щодо створення його матеріальної та наукової бази, консервації та музеєфікації пам'яток, організації наукових досліджень.

Розпорядженням Івано-Франківської обласної ради від 10. 01. 95 р. № 16-р у склад заповідника було передано 143 пам'ятки. Оскільки переважна більшість з них вимагала термінової консервації та реставрації. Вченою радою заповідника, при участі представників управління охорони пам'яток Міні-стерства культури України, Держкоммістобудування України, провідних науково-дослідних центрів регіону - Інституту "Укрзахідпроектреставрація", Львівського інституту "Містопроект", Інституту українознавства ім. І. Кри-п'якевича НАН України, спеціального науково-реставраційного проектно-виробничого управління "Львівреставрація", членів оргкомітету з підготовки до відзначення у 1998 році 1100-ліття Галича, представників Івано-Франківської обласної та Галицької районної державних адміністрацій, було затверджено Програму першої черги науково-дослідних та реставраційних робітна 1995-2001 роки.

Згідно з цією програмою, уже до відзначення ювілейної дати у 1998 році було закінчено реставрацію церков Св. Пантелеймона, Різдва, Митропо-личих палат, зведено повільйони над пам'яткою археології Галичиною могилою, легендарною Княжою криницею, впорядковано історичний центр Галича, проведено первинну консервацію каплиці Св. Василія. Тоді ж роз-почались роботи щодо створення генерального плану заповідника, які передбачали паспортизацію, поглиблене дослідження нововиявлених пам'яток, уточнення територій та охоронних зон об'єктів, що увійшли у склад

Збереження та використання культурної спадщини України: проблеми та перспективи

заповідника, виділення історико-ландшафтних заповідних зон навколо пам'яток архітектури. Цими проблемами, у тісній співпраці з науковцями Інституту археології НАН України (В. Баран, М. Кучера, Л. Кулаковська), Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (Ю.Лукомський, В.Оприск), Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (Б.Томенчук), Львівського інституту "Укрзахідпроектреставрація" (І. Могитич, Р. Могитич), займались наукові співробітники відділу археології Т. Ткачук, О. Мельничук, В. Януш, відділу охорони культурної спадщини І. Юрченко, Н. Юрченко, Р. Кукула, відділу охорони природи заповідних територій М. Дмитрук, Н. Мельник, В.Бучко, Музею історії давнього Галича К. Тимус.

Перші результати пам'яткоохоронних досліджень давнього Галича були опубліковані у збірнику наукових праць "Галич і Галицька земля", який вийшов під редакцією академіка П. П. Толочкау 1998 році, матеріалах Міжнародної ювілейної наукової конференції "Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України". Тоді ж були опубліковані каталог авторів - завідуючого археологічним відділом заповідника Т. Ткачука та завідуючої Музеєм історії давнього Галича К. Тимус "Галицькі керамічні плитки із рельєфним зобра-женням та гончарні клейма", науково-популярний нарис К. Тимус та О. Мель-ничука "Історичні пам'ятки Крилоської гори", найбільш повний з початків дослідження Галича, підготовлений колективом наукових співробітників заповідника путівник-довідник "Галич та його довкілля".

Дослідження науковців