заповідника, їх публікації в наукових виданнях постійно підкреслювали нагальну потребу в термінових заходах щодо реалізації програми консерваційних та реабілітаційних робіт на об'єктах, які становлять національну спадщину, - фундаментах Успенського кафедрального собору XII ст., Галицькому замку XIII—XVIII ст.; костелі Кармелітів з монастир-ським комплексом XVII ст.
Тим більше, що у серпні 1999 року за погодженням з Галицькою район-ною держадміністрацією Галицький міжгосподарський відділ капітального будівництва розпочав несанкціоноване будівництво нової споруди на рештках Успенського собору. Така "відбудова" спричинила пошкодження значної частини автентичних мурів XII ст. в центральній частині пам'ятки, де на них закладались залізобетонні стрічкові фундаменти.
Лише завдяки опротестуванню у правоохоронних органах незаконних розпоряджень відділом охорони культурної спадщини заповідника (завідуючий І. Юрченко), протесту всього колективу науковців, під тиском листів Міністерства культури і мистецтв України, Держкомбуду ці роботи були припинені. Автентичні субстанції були прикриті тимчасовими консерваційними матеріалами.
На замовлення Національного заповідника "Давній Галич" НДЛ № 104 Національного університету "Львівська політехніка", спираючись на резуль-тати досліджень, проведених ДНТЦ "Конрест", розробила проект консервації та музеєфікації вцілілих решток Успенського собору і каплиці Св. Василія. Першу чергу таких робіт виконує реставраційно-будівельна фірма "Явір", яку очолює С. Жовнірович.
Реставрація пам'яток архітектури - складний комплекс робіт, який ви-магає індивідуального підходу в його організації та проведенні. При цьому повинна бути досягнута основна мета реставрації - максимально зберегти історично достовірний вигляд об'єкта.
Саме такий підхід був прийнятий за основу при розробленні науково-проектної документації для проведення реставраційних робіт у костелі Кармелітів XVIII ст., в Галицькому замку XIII—XVIїї ст. їх реставрація роз-почалась згідно з перспективною програмою і науково обгрунтованою концепцією, з належним науково-проектним супроводом, який передував виконанню робіт. Документація була розглянута і затверджена Науково-методичною радою Міністерства КіМУ.
Розуміючи нагальну потребу в програмі й архітектурній концепції для провідних архітектурних комплексів давнього Галича в цілому та підході до відреставрованих пам'яток, які донедавна розглядались як окремі об'єкти, як до контекстуально інтегрованої пам'ятки, яка творить систему домінант, що визначають межі старовинного міста, реставраційні роботи було сплановано так, щоб найефективніше провести дослідження, проектування, реставрацію і пристосування об'єктів, не виключаючи їх з туристичної програми заповідника.
У процесі археологічно-архітектурних досліджень Галицького замку, що проводились у 90-х роках (Ю. Лукомський, В. Оприск, М. Костик), було віднайдено факти, які дали змогу переглянути датування давнього ядра замку з кінця XIV на ХІІ-ХШ ст. і віднести його до княжих часів як укріплення, що охороняло торгову пристань на Дністрі.
Перша черга реставраційних робіт передбачає реставрацію оборонної стіни з зондажами автентичних мурів, реставрацію каплиці Св. Катерини (зараз законсервованої), засипаних підземних елементів замку з неодмінним упорядкуванням території, капітальним ремонтом підпірних стін, які, крім оборонної, мали функцію убезпечення схилів Замкової гори від зсувів.
У 2002 році розпочалась перша черга реставраційних робіт на пам'ятці архітектури XVIII ст. костелі Кармелітів, побудованому в стилі бароко.
Після завершення робіт на території заповідника з'явиться унікальний комплекс монастирських споруд, який після підписання охоронного договору буде використовуватись за прямим призначенням.
З 2001 року проводиться реставрація пам'ятки архітектури - караїм-ського будинку кінця XIX століття, де розміститься єдиний у регіоні Музей караїмської історії і культури.
За техніко-економічними розрахунками реставрація і впорядкування наявних у заповідних зонах пам'яток архітектури вимагає великих коштів.
У 1997 році розпочала свою роботу комплексна науково-дослідна експедиція Національного заповідника "Давній Галич". У різні роки до її складу входило від двох до чотирьох археологічних загонів, етнографічний загін, якими керували завідуючий археологічним відділом заповідника Т. Ткачук, археологи Б. Томенчук, О. Ситник, архітектор Ю. Лукомський, заступник генерального директора з наукової роботи Я. Клюба, завідуюча відділом охорони природи заповідних територій М. Дмитрук, науковий співробітник відділу археології М Бакалярчик. З 1997 по 2004 рік проводились дослідження городища Крилос І з дитинцем ХП-ХШ ст., верхньопалеолітичної стоянки Галич І, трипільських поселень Більшівці І та Більшівці II, вивчались проб-леми збереження біоценозів у історико-ландшафтних заповідних зонах "Замкова гора", "Стінка", "Королівка", "Крилоське городище", проводились дослідження та атрибуція остеологічного матеріалу, зібраного в результаті археологічних розкопок, вивчався етнорегіон Опілля, унікальне караїмське кладовище XVII-XX ст. біля Галича.
На основі планів наукової роботи науковими співробітниками відділу археології досліджувались теми "Неоліт і енеоліт на території Національного заповідника "Давній Галич" (Т. Ткачук), "Церква в історії давнього Галича XII-XVII ст. (на основі археологічних досліджень)" (О. Мельничук), "Культура лінійно-стрічкової кераміки на території Національного заповідника "Давній Галич" (В. Януш), "Москвофільський рух у Галичі в період між Першою та Другою світовими війнами" (М. Костик), "Галич у період польського панування (1919-1939 pp.)" (І- Цап'юк), "Проблеми охорони пам'яток історії та культури караїмської громади м. Галича" (І. Юрченко), "До питання про час появи караїмів у Галичі" (Н. Юрченко), "Церковна дерев'яна архітектура Галицького Опілля" (В. Гембарська), "Популяризація культурної спадщини давнього Галича в екскурсійній та лекційній діяльності" (С. Кукула), "З історії Галицької митрополії" (С. Побуцький), "Біоценози історико-ландшафтних заповідних зон Національного заповідника "Давній Галич" (М. Дмитрук), "Історичний видовий склад рослинності історико-ландшафтних заповідних зон Національного заповідника "Давній Галич" (Н. Мельник), "Орнітофауна історико-ландшафтних зон Національного заповідника "Давній Галич" (В.Бучко), "Народна архітектура Опілля" (Л. Михальчук), "Ремесла та народні промисли Опілля" (Р. Ковальський), "Дослідники храмової архітектури Галича та його околиць" (Я. Клюба), "Рудольф Мох - поет, драматург, фольклорист, оратор // Громадсько-літературний портрет" (С. Кукула), "Проб-леми комплексної охорони культурної спадщини давнього Галича та його околиць у світлі Закону України "Про охорону культурної спадщини" (О. Бе-реговський), "Історія села Крилоса та його історичні пам'ятки" (О.