Національного заповідника "Давній Галич" унікальна у біогеографічному відношенні, багата природними умовами, різноманітним рослинним і тваринним світом. Тут збереглись природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні і реліктові види рослин.
Територію заповідника перетинає найбільша на заході України ріка Дністер. На південний захід від м. Галича у Дністер впадає одна з найчистіших річок Європи - Лімниця.
Пам'ятка природи. Урочище "Королівка'\
Бурхливий розвиток промисловості і сільськогосподарського виробництва, осушення боліт, вирубування стиглих і перестійних лісів призвели До значних змін ландшафтів, вплинули на екологічну рівновагу, видовий і кількісний склад флори і фауни. Територія заповідника характеризується надзвичайною різноманітністю та мальовничістю ландшафтів, багатих Р сУрсним потенціалом, який потребує нагальної охорони та екологічно обґрунтованого використання, унікальним генофондом рослинного і тваринного світу, безцінними пам'ятками історії та культури. Природні та історико-культурні комплекси та об'єкти мають велике пізнавальне й еколого-виховне значення. Територія заповідника дуже перспективна для розвитку рекреаційно-оздоровної галузі, т. зв. "зеленого" туризму.
Згідно з наказом № 44 від 16 серпня 1995 року, в системі охоронних структур заповідника створено відділ охорони природи заповідних територій. Це сприяє збереженню в природному стані неповторного ландшафту з цінними в науковому і природоохоронному відношеннях рідкісними ендемічними і реліктовими видами рослин, геологічними утвореннями. На території Націо-нального заповідника "Давній Галич" для вивчення та дослідження рослинного і тваринного світу виділено такі історико-ландшафтні заповідні зони:
пам'ятка природи місцевого значення "Залісця";
пам'ятка природи "Королівка";
ландшафтна зона Замкової гори;
урочище "Діброва";
ландшафтна зона Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття;
зона історичного ландшафту "Крилоське городище";
прибережна зона р. Лімниці з історико-ландшафтною заповідною зоною
навколо церкви Св. Пантелеймона.
В основу формування територій, що потребують особливої охорони, був покладений комплексний аналіз історико-природних ландшафтів та їх компонентів, історичних пам'яток, рельєфу, геолого-геоморфологічної будови, гідрографії, рослинного і тваринного світу. Систематизація заповідних об'єктів дозволила виділити на території заповідника ботанічні, геологічні, гідрологічні комплекси та зони їх охорони.
За час роботи відділу його співробітники вивчають та досліджують кожну окремо взяту історико-ландшафтну зону. За генетичними і морфо-логічними особливостями розрізняють кілька типів рельєфу, які є складовими обширних геоморфологічних областей: Передкарпатської припіднятої полігенної рівнини (долина Дністра і його правобережжя) та Волино-Подільської височини (лівобережжя Дністра), яка тут виділяється як геоморфологічна підобласть Придністровського Поділля. Рельєф заповідних територій генетично та морфологічно дуже різноманітний. Багата територія і водними ресурсами. Це, зокрема, ріка Дністер зі своїми притоками: правими карпат-ськими і передкарпатськими та лівими опільськими. Дністер, Лімниця належать до річок з паводковим режимом. Для них характерні систематичні і часті підняття рівня води у всі пори року: навесні - від танення снігу, влітку і восени - від випадання сильних дощів, взимку - внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу.
За період дослідження виявлено і досить строкатий Ґрунтовий покрив. Темно-сірі опідзолені ґрунти сформувались на пасовищних суглинках під покривом лісової і трав'янистої лучно-степової рослинності в умовах достат-нього атмосферного зволоження. Залягають вони на широких вододілах і використовуються переважно як орні землі.
Опідзолені чорноземи розміщені на пологих схилах південних експозицій в умовах глибокого залягання ґрунтових вод.
На правобережжі Дністра переважають дерново-середньо- і сильно-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти.
При проведенні досліджень та роботи в природничому загоні комплекс-ної експедиції було охарактеризовано різноманітний та багатий рослинний світ історико-ландшафтних заповідних зон Національного заповідника "Давній Галич".
Виявлено, що панівним типом рослинності в минулому були дубові й букові ліси. В дубових і грабово-дубових лісах перший ярус сформований дубом, другий - грабом звичайним. Крім того, постійно зустрічається клен, липа серцелиста, ясен, бук, ялиця, ялина. Трав'яний покрив у дубових лісах густий і багатий видами. Домінують тут типові неморальні види - ялиця
Пам'ятка природи. Урочище "Королівка". Латаття біле.
звичайна, осока волосиста й трясучковидна, маренка запашна, зірочник лісовий.
Найбільшу наукову і природоохоронну цінність становлять лучно-степові а петрофільні комплекси, що виникли на місці дубових лісів після їх ируоування й тривалого випасу худоби та сінокосіння. Ці природні комплекси
сформувались переважно на схилах горбів ерозійно-тектонічного походження з виходом карбонатних пород та гіпсів.
Флористичне ядро утворюють центральноєвропейські види - півники угорські, перстач білий, цибуля гірська, оман мечолистий, шавлія лучна. У формуванні ценозів помітну роль відіграють компоненти східноєвропейських степів - вівсюнець пустельний, ковила пірчаста й волосиста.
Дуже давнє походження мають особливо цінні рослини, ареал яких обмежується Поділлям, тобто подільські ендеміки (волошка тернопільська, рутвиця гачкувата, тонконіг різнобарвний та інші).
Цінними є види на межі ареалу - очиток іспанський, катран татарський; декоративні рослини—лілія лісова, сонлучний, чорніючий та великий, ломиніс прямий, анемона лісова. Близько тридцяти видів рослин, з тих, що зустрі-чаються на лучно-степових ділянках, занесено до Червоної книги України. У водоймах зустрічаються жабурник звичайний, рдесник, ряска мала, іноді латаття біле, глечики жовті.
Молодший науковий співробітник відділу Володимир Бучко проводив дослідження тваринного світу історико-ландшафтних заповідних зон Національного заповідника "Давній Галич". Дослідник встановив, що у долинах річок, на берегах озер, ставків, у заростях очерету, лісах водяться ондатри, видра річкова. На степових ділянках, невжитках, у лісосмугах ще подекуди збереглись тхори степові - рідкісні й потайні тварини, занесені до Червоної книги України. Звичайними птахами на кожному комплексі ставів є: крижень, чернь чорноголова, лисуха, норець великий, мартин звичайний, очеретянка велика.
Вивчаючи іхтіофауну заповідних зон, В. Бучко виявив у річках і ставках різноманітні види риб, багато з них мають важливе господарське значення -короп, лящ, сом, рибець, лин, окунь та інші.
Результатом дослідження та вивчення тваринного світу історико-ландшафтних заповідних зон став визначник-путівник В. Бучка "Водоплавні та біляводні птахи Дністра і Прута". На базі заповідника проводилась науково-практична конференція "Проблеми