Крем 'яні сокири. Наконечники стріл і ножі. Монети.

У III—V ст. до Р. X. територію від Середнього Подністров'я до Карпат заселили представники черняхівської культури .

Пам'ятки празької культури (VI—VIII ст. до Р. X.), які засвідчують існування на Верхньому Дністрі численних поселень слов'ян, представлені в експозиції Музею історії давнього Галича фрагментами кераміки з розкопок В. Д. Барана та Л. Крушельницької, проведених у 60-70-х роках минулого століття у с Бовшів та Дем'янів Галицького району.

Результати досліджень давнього Галича (Х-ХШ ст. до Р. X.) представ-лені у колекціях заповідника матеріалами археологічних розкопок Я. Пас-тернака, М. Каргера, і особливо В. Ауліха, Б. Томенчука, О. Іоаннисяна, Ю. Лукомського, О. Мельничука. До найцінніших експонатів належить унікальна колекція архітектурних деталей галицьких храмів XII—XIII ст. До них відносяться декоративні елементи - аркатурні пояси, зубчасті фризи, орнаментовані архівольти порталів, орнаментовані капітелі і бази колон, різьблені деталі - рельєф фантастичної істоти (дракона), фрагмент білокам'я-ного хреста з орнаментальною плетінкою і написами, профільовані деталі-бази, горизонтальні пояси, карнизи, вертикальні тяги з вапняку і алебастру.

Стародавній Галич був значним ремісничим центром, про що свідчать

знайдені під час археологічних розкопок Крилоського городища та його околиць

°би галицьких ремісників. Серед них - різноманітний гончарний посуд

ики, миски, сковорідки, велика кількість керамічних фрагментів),

ьські вироби, теслярські сокири, серпи, лопати, фрагменти сошників,

металевого окуття лопат, ножиці, ножі, трубчасті замки, ключі, свердла. Археологічні експедиції останніх років, керовані Б. Томенчуком та В. Бараном, дали велику кількість кістяних та рогових виробів (різьблених гребінців, заколок), фрагментів скляних виробів (браслетів гладких і кручених, намистин, жіночих прикрас, посуду).

Одночасно з формуванням фондових збірок відбувався і процес обліку музейних предметів. Заповнювались як нові книги надходжень, так і інвентарні за групами зберігання. Доводилось звіряти наявні в музеях речі як основного, так і науково-допоміжного фонду, відповідно шифруючи їх. На даний час у відділі збережена первісна облікова документація - книга надходжень, інвентарні книги за групами зберігання та закупівельні акти. Цю роботу розпочав ще перший завідувач фондів І. В. Юрченко.

Основна увага науковців у першу чергу зверталась на вивчення пам'яток історії Галича княжих часів. Сьогодні у фондах заповідника зберігається понад чотири тисячі таких пам'яток. Серед них - давньогалицька зброя ХІІ-ХШ ст.: мечі, наконечники списів, сулиць, рогатин, велика колекція наконечників стріл, бойові сокири, предмети спорядження воїна-вершника, елементи кінної упряжі, шпори, колекція виробів ковалів: залізні замки, ключі, інструменти, дверні петлі, підкови, цвяхи. Є вироби гончарів, косторізів, склодувів, ювелірів та інших ремісників, майстерністю яких славилась Галицька земля.

Потрібно зауважити, що значна частина предметів надходить у фонди в поганому стані, часто на грані втрати. Тоді беруться за справу консерватори, очолювані старшим науковим співробітником Д. Гембарською. Розчистка, закріплення і консервація речі дозволяє зберегти її в майбутньому неушко-дженою. Лише в період підготовки до відзначення 1100-річчя Галича, коли формувалася експозиція виставок, присвячених цій даті, співробітниками відділу було розчищено, закріплено і законсервовано близько 100 металевих та 50 керамічних і скляних виробів, які стали суттєвою часткою різних розділів цих виставок.

У фондових колекціях заповідника є багато матеріалів, які стосуються XIV-XVII ст. - так званого церковного періоду історії Галича. Серед них -посуд, монети-боратинки Речі Посполитої, коралові намистини, бронзові персні, хрестики, орнаментовані кахлі, скляні вироби, глиняні люльки та ін.

При відділі фондів працює фондово-закупівельна комісія. За час їїроботи вдалось значно поповнити основні фонди заповідника. Серед придбаних речей є унікальні: бронзова сокира та дві золоті підвіски, які належать до межа-новщької культури ранньої бронзи (орієнтовна дата - II тис. р. до Р. X.), знайдені в с Межигірці Галицького району, колекція речей караїмського побуту та культури. Особливу цінність становить вказівник для читання тори (кінець XIX - поч. XX ст., слонова кістка, рельєфна різьба, срібло, гравіювання) та ритуальний кубок (поч. XX ст., метал, посріблення, гравіювання).

Цікава і збірка стародруків XVII-XVIII ст., найціннішим з яких є Унівське Євангеліє 1698 року з усіма вихідними даними, у мідному карбо-ваному окладі.

Унівське Євангеліє 1698 року в мідному карбованому окладі.

З творів на галицьку тематику у фондах зберігаються картини народного художника, доктора мистецтвознавства М. Фіголя, художників М. Бойчука, В. Сірка та ін.

Одним з напрямків діяльності відділу є збір етнографічних колекцій, на основі яких формується експозиція Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. За останні роки в результаті діяльності етнографічних експедицій значно поповнились колекції опільського одягу, вишивки, тканин, предметів побуту та господарської діяльності. Лише колекція святкових вишитих рушників налічує зараз більше 200 екземплярів. Є у фондах заповідника колекція мальованих тарілок середини XIX - поч. XX ст., вишитих верет, комплектів жіночого одягу, виробів з дерева, шкіри, металу. Крім того, значну цінність для етнографів мають колекції ікон, мальованих на дереві в кінці XIX - на поч. XX ст., художньо оздоблених весільних скринь для молодої з різних районів Прикарпаття.

Вишита верета та рушники.

В експозиціях музею зберігаються засоби транспорту та перевезення, що застосовувались на Прикарпатті від початку і до середини XX ст., - вози, сани, ручні візки, тачки, коші, бесаги, ноші тощо, засоби обробітку Грунту –

дерев'яний плуг, борони, мотики, лопати.

Але придбання та збереження пам'яток є