Досягнення науковців заповідника у дослідженні долітописного і середньовічного Галича були висвітлені у наукових доповідях на організованих Національним заповідником "Давній Галич" міжнародних наукових конференціях, присвячених 1100-річчю Галича та 800-річчю з часу народження Данила Галицького (Галич, 1998 p., Галич, 2001 p.), "Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: проблеми, завдання, перспективи" (Галич, 2001 p.), "Караїми Галича: сторія і культура" (Галич, 2002 р.), "Галич в доісторії і середньовіччі" (Галич, 2003 p.). Крім цього, науковці заповідника виступили з доповідями на наукових конференціях "Галич у документах і матеріалах" (Львів, 1998 p.), "Українська культова архітектура у світовому аспекті" (Київ, 2001 p.), "Міжнародний досвід охорони культурної спадщини та пам'яткоохоронне законодавство України" (Київ, 2002 р), "Збереження і використання культурної спадщини України" (Херсонес, 2004 p.), ряді регіональних конференцій, на яких обговорювались проблеми вивчення, збереження та використання культурної спадщини.

Вивчаючи долітописну історію Галича, відділ археології (завідуючий к.і.н. Т. Ткачук) підготував до публікації колективну монографію "Багато-шарове поселення Більшівці на Верхньому Подністров'ї". Досліджено матеріальні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки, заліщицької та кошиловецької груп трипільської культури поселень Більшівці І, Більшівці II. Написано наукові звіти про результати досліджень Крилоського городища у 1999-2003 pp., проведено охоронні дослідження пам'яток археології -фундаментів церков ХП-ХШ ст. з метою подальшої паспортизації пам'яток, опубліковано монографію.

На основі археологічних досліджень вивчались проблеми виникнення християнства на галицьких землях, утворення митрополії, розвитку церковного осередку в XIV-XVII ст. (О. Мельничук).

В історичному відділі (завідуюча М. Костик) і далі досліджувались питання політичної історії галицьких земель ХІІ-ХХ ст., готувались до друку довідкові та науково-популярні видання.

Науковці відділу працювали над Книгою Пам'яті Галицького району "Воля і Доля" про боротьбу галичан за державну незалежність і соборність, взяли участь у створенні "Історії міст і сіл Галицького району", приступили до написання науково-популярного видання - навчального посібника для учнівської та студентської молоді "Галицькі землі у період польського панування (1919-1939 pp.)" (упорядник І. Цап'юк). Для ознайомлення молоді з історією Галича підготовлено до друку науково-популярні видання "Пристань віків" (І. Драбчук), "Історія княжого Галича" (М. Костик), опубліковано ряд статей на історико-краезнавчу тематику в газетах "Дністрова Хвиля", "Галичина".

Відділ охорони культурної спадщини протягом усього існування заповідника займався підготовкою документації для дотримання режиму охорони та збереження культурної спадщини давнього Галича, всебічним вивченням стану збереженості пам'яток, організацією заходів щодо погодження діяльності, пов'язаної з проведенням в охоронних зонах робіт, передбачених існуючим законодавством, здійснення контролю і погодження проектно-кошторисної документації на пам'ятки, які підлягають дослідженню, реставрації і музеєфікації. Науковцями відділу проводилась паспортизація пам'яток, підготовка документації для вимежування земель культурно-історичного призначення з фонду комунального землекористування.

У результаті вимежувано та передано у державну власність 35,9 га таких земель.

Пам'яткоохоронна робота проводиться у заповіднику в тісному зв'язку з природоохоронною діяльністю. Науковцями відділу охорони природи заповідних територій (завідуюча М. Дмитру к) у процесі дослідницької роботи виробляються рекомендації щодо збереження у природному стані неповторних ландшафтів Придністровського Опілля з цінними в науковому і природо-охоронному відношеннях рідкісними ендемічними і реліктовими видами рослин, своєрідним тваринним світом, геологічними утвореннями, пам'ятками історії і культури, а також умов для організованого відпочинку населення.

(Невід'ємною складовою частиною заповідника є його музеї. Музей історії давнього Галича, діяльністю якого протягом майже 30-и років керує К.Тимус, концентрує у своїх експозиціях матеріальні свідчення зародження та подальшого розквіту стольного міста галицьких та галицько-волинських князів, проводить значну просвітницьку робот}'.

"Прикарпаттям у мініатюрі" називають відвідувачі музей під відкритим небом у мальовничому гаю поблизу Галича. Чотири етнорегіони Івано-Франківщини, представлені у музеї своєрідними мікроселами, вписаними у характерні для кожного регіону ландшафти, дають уявлення про особливості народної архітектури і побуту жителів Бойківщини. Гуцульщини, Покуття та Опілля.

Колектив науковців музею, який очолює Л. Михальчук, проводить великий об'єм наукових досліджень, збиральницьку діяльність, яка дозволила створити оригінальні експозиції, використовувати фонди музею для проведення з учнівською та студентською молоддю уроків народознавства, організувати методичну допомогу ініціаторам створення громадських краєзнавчих музеїв.

На черзі - Музей історії та культури караїмів, створення після завер-шення реставраційних робіт на Галицькому замку Музею історії нового Галича, Музею природи історико-ландшафтних зон заповідника.

У результаті діяльності комплексної науково-дослідної експедиції в заповідник надходить велика кількість речових пам'яток. Усі вони концент-руються у відділі фондів, яким керує Ю. Мусякевич. Протягом останніх десяти років у фонди заповідника надійшло близько 10 тисяч предметів основного фонду і серед них - велика кількість унікальних речей. Великою цінністю для науковців є колекції фрагментів білокам'яного декору галицьких

храмів, поліхромних фресок, виробів давньогалицьких ремісників, пам'яток трипільської культури з Галича та його околиць, етнографічні колекції.

Для зберігання фондів на належному рівні і в належних умовах споруджено нове фондосховище - будівля, забезпечена сучасним обладнанням з лабораторією, реставраційними майстернями, умовами для плідної праці науковців відділу фондів.

З історією давнього та новочасного Галича знайомлять відвідувачів завідуюча науково-освітнім відділом аспірант кафедри української літератури філологічного факультету Львівського національного університету ім. 1. Франка С. Кукула та аспірант кафедри культурології соціально-гуманітарного факультету Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова С.Побуцький.

Щороку заповідник обслуговує близько 10 тисяч відвідувачів з України", близького і далекого зарубіжжя. У давньому Галичі побували гості з п'яти континентів, представники різних вікових та соціальних груп. Система пішохідних та автобусних маршрутів, екскурсій знайомить відвідувачів з теренами давнього міста та його околицями.

Національний заповідник "Давній Галич" живе і розвивається.

Визначаємо основні напрями наукової