У науково-методичній бібліотеці заповідника.

На початку 1997 року у спеціально пристосованому приміщенні були розміщені 300 книг, журналів, газет, які склали первинне ядро бібліотеки.

З плином часу, в результаті закупок, дарчих актів кількість видань, що зберігаються у книгозбірні, значно зросла.

Будучи універсальною за змістом, бібліотека має чітке спрямування: тут зібрано літературу, в якій у різних аспектах висвітлюється історія Галича, Галицького та Галицько-Волинського князівств, історія їх досліджень, дані про Дослідників, матеріали наукових конференцій, у яких є доповіді чи тези Доповідей, що стосуються Галича, його історичних та культурних пам'яток.

Зокрема, у фондосховищі бібліотеки знаходяться класичні праці Я. Пастернака, І. Крип'якевича, Б. Пашуто, М. Котляра, Я. Ісаєвича, П. Грицака, М. Фіголя, матеріали численних конференцій, присвячених підготовці та відзначенню 1100-річчя Галича, збірники наукових матеріалів, видані університетами та музеями

Галичини, наукові записки.

Окремим розділом зберігаються цінні першодруки про Галич: "Галич у творах середньовічного мистецтва" Й. Пеленського (видано польською мовою в 1914 р. у Кракові. Містить перший опис церкви Св. Пантелеймона), "Звістки про старе місто Белз" (видано в 1893 р. у Львові), перші видання на галицьких землях Галицько-Волинського літопису - "Волынско-Галицкая летопись" (видано у 1871 році А. Петрушевичем), "Княжий Галич" М. Говдя-ка (видано в 1938 р. з аналізом топоніміки княжого Галича), опис Скиту Манявського та знаменитого Богородчанського іконостасу, зроблений у 1926 році І. Трушем, 80 томів НТШ 1896-1927 pp. (перше видання), ряд інших.

Важливе місце у бібліотечній справі займає краєзнавство, адже знання історії, звичаїв, легенд краю - невід'ємна частина нас самих, наше "я", котре ми повинні передати нащадкам. Наша бібліотека вносить свою частку в цю

справу.

Є у бібліотеці підбірка наукових видань з етнографії нашого краю. Це репринтне відтворення видання 1899 року монографії професора В. Шухевича "Гуцульщина", "Ілюстрована історія Лемківщини" Ю. Тарановича, видана у Львові в 1936 p., "Літопис Бойківщини" - записки, присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського регіону, видруковані у Самборі 1936 року. Перше видання книжки "Культура і побут населення України" в 1991 р. стало водночас першим знайомством читача з оригінальним систематизованим посібником з українського народознавства. У другому (1993 р.) доповненому і переробленому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення. Книга призначена для науковців, усіх, хто цікавиться етнографією рідного краю.

Інфляція минулих років зменшила до мінімуму передплату на періодику, тому комплекти видань, які збиралися роками, є неповними. Але все ж таки значне місце у фондових ресурсах бібліотеки займають періодичні видання. Цікавим джерелом інформації для науковців є популярно-науковий журнал "Життя і знання", що виходив у Львові, тридцять п'ять примірників якого охоплюють період з 1929 по 1933 pp. Вагому інформаційну цінність мають також журнали: "Пам'ятки України", "Народна творчість та етнографія", "Патріярхат", "Український історичний журнал", "Берегиня", "Археологія", "Українська культура", "Науковий світ", "Пам'ять століть" та інші.

Через неналежне фінансування комплектування бібліотеки здебільшого має випадковий характер; ряд серій залишаються неповними, немає змоги придбати найнеобхідніші видання. Водночас у бібліотеці зберігаються виїде- І

перелічені цінні наукові та науково-популярні видання, відсутні в інших бібліотеках регіону.

У процесі діяльності Національний заповідник "Давній Галич" формує свій науковий архів, де зберігаються матеріали про роботу дирекції, Вченої ради, наукових відділів та інших структурних підрозділів установи. Серед них - офіційні звіти про діяльність заповідника та відділів, протоколи засідань Вченої ради, тематичні та тематико-експозиційні плани, проспекти та ескізи оформлення експозицій, тексти лекцій, замальовки і фотографії та інші мате-ріали, що становлять наукову і методичну цінність, акти перевірок роботи установи, фінансова документація. Особливо важливу частину архівних матеріалів становлять особові справи наукових працівників. Зібрано велику колекцію запрошень і програм конференцій, які проводив заповідник, і тих, у яких його співробітники брали участь.

Архів не є структурною одиницею заповідника, оскільки поки що немає змоги виділити окрему особу для цієї роботи.

Виходячи із завдань які стоять перед бібліотекою, планується значне розширення всіх напрямків її наукової діяльності. Велика увага буде приді-лятися збереженню книжкових фондів шляхом їх реставрації, розширення зв'язків з іншими бібліотеками краю.

Ярополк КЛЮБА, завідуючий відділом охорони культурної спадщини

Сучасний стам та проблеми охорони культурної

спадщини Національного заповідника

"Давній Галич"

Пам'ятки матеріальної культури, які залишились нам у спадок від княжого Галича, є не лише суто регіональною цінністю, а й складовою части-ною історико-культурної скарбниці України, надбанням світової цивілізації. Як історичне ядро Галицького та Галицько-Волинського князівств, Галич впродовж кількох століть був зосередженням найвищих досягнень народу південно-західної Русі-України, великим адміністративним, культурним та

духовним центром.

Сьогодні в межах княжого міста ХІІ-ХШ ст. під охороною держави перебуває 118 пам'яток археології, 15 пам'яток історії та культури, 10 пам'яток архітектури X1I-XVII століть, чотири історико-ландшафтні заповідні зони. Враховуючи велике історико-культурне значення комплексу пам'яток давнього Галича, на його основі постановою Кабінету Міністрів України від 08. 02.94 було створено державний історико-культурний заповідник. Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року нашому закладу надано статус національного. Відтоді Національний заповідник "Давній Галич" перебрав на себе функції охорони культурної спадщини на території, визначеній генеральним планом заповідника, тобто пам'яток, зосереджених у сучасному районному центрі та в селах Крилос, Залуква, Шевченкове, Козина.

Минувшина України яскраво відобразилась у розмаїтті пам'яток княжої столиці. Більшість їх пов'язана з літописними згадками про історичні події X-XIV ст., з життям і діяльністю видатних історичних осіб - князів Воло-димира Володаревича, Ярослава Осмомисла, Романа Мстисдавича, Данила Галицького, з подіями XV-XVII ст., коли Галич був центром