Галицького староства, відігравав роль однієї з найважливіших твердинь на шляху турецько-татарської агресії. Всі визначні пам'ятки — свідки історичних подій — взяті на державний облік, на них частково виготовлена, частково виготовляється належна облікова документація.
У різний час ця документація виготовлялася спеціалістами Львівського інституту "Укрзахідпроектреставрація" (пам'ятки архітектури), вченими-археологами Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, Львівського інституту українознавства НАН України ім. І. Крип'якевича (пам'ятки археології), працівниками відділу охорони культурної спадщини заповідника (пам'ятки історії і культури).
Тепер пам'яткоохоронна документація виготовляється в електронному
варіанті.
Початок здійснення заходів щодо виконання пам'яткоохоронного законодавства не обійшовся без прикрих непорозумінь. 12 лютого 1998 року без погодження проектної документації з Міністерством культури і мистецтв
України кооперативом "Контакт" на замовлення відділу капітального будів-ництва Галицької райдержадміністрації на території пам'ятки архітектури національного значення - церкви Різдва в м. Галичі було розпочато будівництво дзвіниці. Дане будівництво спричинило появу тріщин у фундаменті і стінах пам'ятки, тому відділ охорони культурної спадщини надіслав відповідний припис будівельній організації. Про факт порушення існуючого на той час пам'яткоохоронного законодавства було повідомлено Галицьку районну прокуратуру і вищі пам'яткоохоронні інстанції.
На жаль, ні прокуратурою, ні обласними пам'яткоохоронними органі-заціями проти порушників ніяких санкцій застосовано не було, про що пові-домлено тогочасний відділ охорони пам'яток Міністерства культури і мистецтв України.
6 березня 1998 року розпочалось несанкціоноване будівництво культової споруди на пам'ятці археології XII століття — фундаментах кафедрального Успенського собору в с. Крилосі. Оскільки проведення подібних робіт - грубе порушення Закону України "Про охорону і використання пам'яток історії і культури" та Закону України "Про основи містобудування", воно було оскаржене у Галицькій районній прокуратурі, внаслідок чого роботи припинено, зтериторії пам'ятки вивезено будівельне обладнання, на керівника будівельної фірми М. Рабарського накладено штраф.
Протягом десяти років велось уточнення розміщення і виявлення нових пам'яток. У результаті пошукових робіт працівниками відділу І. Юрченком таН. Юрченко, В. Гембарською, Р. Мацалак було досліджене, описане і взяте під охорону унікальне караїмське кладовище XVII—XX ст., караїмський будинок середини XIX ст.
Готується документація для взяття під охорону комплексу караїмських будинків середини XIX - початку XX ст. На кладовищі у с Залуква виявлено могилу одного з найперших дослідників Галича о. Л. Лаврецького. У с. Курипів знайдено і взято під охорону могилу і садибу одного з перших просвітителів у Галичині, сучасника і сподвижника "Руськоїтрійці" о. Рудольфа Моха.
Разом з відділом археології працівники відділу охорони культурної спадщини провели уточнення розміщення літописних церквищ ХІІ-ХШ ст. з Метою визначення меж охоронних зон пам'яток.
Працівники відділу зробили свій внесок у створення генерального плану Національного заповідника "Давній Галич". Після відповідних консультацій з відділом охорони пам'яток Міністерства культури і мистецтв України до Львів-ського інституту "Містопроект" було висунуто вимоги щодо здійснення авто-рами проекту науково-обґрунтованої концепції меж заповідних територій, режимних зон, диференціації територій щодо видів землекористування, умов та обмежень різних видів діяльності з урахуванням динаміки розвитку законодавчої бази, визначення меж юрисдикції заповідника.
і На основі генплану науковцями відділу І. Юрченком, Р. Мацалак. Р. Кукулою було проведено відповідну роботу щодо визначення меж земель
історико-культурного призначення, виготовлення Державних актів на право
користування землею.
Наданий час виготовлено Державні акти на право постійного користу-вання землею, на якій знаходяться пам'ятки культури зїх охоронними зонами:
костел Кармелітів з монастирським комплексом XVII ст. - 1,06 га;
церкваСв. Пантелеймоназ протрасованими фундаментами монастир-
ського комплексу X1I-XV1I ст. - 9,4 га;
Галицький замок ХШ—XVII ст. - 9,4 га;
комплекс пам'яток народної архітектури Прикарпаття - 6,92 га;
караїмське кладовище XVI-XX ст. - 0,4 га;
караїмський будинок середини XIX ст. з господарським комплек-
сом - 0,69 га;
меморіальний комплекс "Караїмська кенаса" - 0,3 га;
пам'ятник Богданові Хмельницькому з охоронною зоною - 0,1 га;
протрасовані фундаменти церкви Св. Іллі з охоронною зоною - 0,3 га;
пам'ятний знак - символ єдності давньоруських міст — З га;
- фундаменти церкви Св. Кирила і Мефодія з охоронною зоною -
0,35 га;
фундаменти церкви Спаса з охоронною зоною - 0,41 га;
фундаменти ротонди "Полігон" з охоронною зоною - 0,9 га.
Особливо цінними для науковців та громадськості є історичні центри
княжого та сучасного міст - Крилоське городище Х-ХШ ст. та Ринкова (тепер Різдва) площа сучасного райцентру.
Завдяки співпраці науковців заповідника з Галицькою міською радою і Галицькою районною держадміністрацією, Галицькою міською радою було прийнято рішення про обов' язкове узгодження всіх будівельних та ремонтних робіт, які ведуться в історичному центрі Галича, з генеральною дирекцією Національного заповідника "Давній Галич". Дане рішення є кроком на шляху практичного здійснення концепції збереження історичного містобудівного комплексу, утривалення стану історичної цілісності архітектурного комплексу
XVti-XX ст.
Але, якщо Галицька міська рада і її голова Л. П. Басараб з повним розумінням підійшли до проблеми збереження культурної спадщини Галича, то Крилоська сільська рада пішла на пряме порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини", прийнявши юридично неправомірне рішення про передачу частини земель історико-культурного призначення з цілим рядом культурних археологічних шарів Івано-Франківській єпархіїУГКЦ. Як наслідок, справу про порушення чинного законодавства було передано заповідником V прокуратуру і зараз вона знаходиться на розгляді в Івано-Франківському обласному господарському суді.
Окремі проблеми виникли у заповіднику з підписанням, згідно з
постановою Кабміну України від 28 грудня 2001 року № 1768, охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, які використовуються за при-значенням - церков Різдва XIV-XVII ст. у м. Галичі, Успенської XVI ст. у с Крилосі.
Релігійні громади, які використовують церкви для Богослужінь, від-мовляються підписати охоронні договори, мотивуючи це недосконалим механізмом укладання таких договорів. У той же час охоронний