Для поліпшення наукової роботи Національного заповідника "Давній Галич" на початку 1995 року було створено вищий дорадчий орган - Вчену раду, до складу якої входять: генеральний директор-науковий керівник - голова ради; заступники генерального директора, вчений секретар, завідуючі відді-лами та провідні науковці нашої установи. Почесними членами Вченої ради, її науковими консультантами є провідні вчені та спеціалісти нашої держави, а саме: член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор В. Д. Баран; голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України О. К. Федорук; доктор медичних наук Івано-Франківської державної медичної академії, професор Є. П. Фе-дорчук.

На засіданнях Вченої ради вирішуються основні напрями наукової діяльності заповідника у всіх його підрозділах. Так, навесні 1995 року Вченою радою було прийнято концепцію розвитку Національного заповідника "Давній Галич" і проект його генерального плану, представлений Львівським ДШ "Містопроект", затверджено перелік заповідних масивів, пам'яток та об'єктів історії, культури, архітектури й археології, які підлягають передачі Націо-нальному заповіднику. На тому ж засіданні було затверджено перелік об'єктів, які потребують невідкладних реставраційних робіт: церква Св. Пантелеймона в с. Шевченкове; Митрополичі палати, Княжа криниця та Галичина могила в с Крилосі. Сьогодні, з висоти пройдених років, можемо сміливо стверджувати, що рішення Вченої ради заповідника не приймались марно, адже на нинішній день на всіх цих об'єктах проведені ремонтно-реставраційні роботи.

Того ж року на засіданні Вченої ради було прийняте рішення про створення наукової бібліотеки, яка б допомагала в роботі не тільки науковцям заповідника, але й тим краянам, які цікавляться історією рідної землі.

У 1996 році члени Вченої ради одностайно прийняли рішення про створення на базі заповідника постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції, робота якої сприяла б більш ширшому дослідженню історичних та археологічних пам'яток давнього Галича, вивченню етнографії краю, охороні історичних ландшафтів.

Протягом десятилітнього періоду заповідником було організовано ряд різноманітних виставок, тематика, місце проведення та об'єм експозиції яких обговорювались на засіданнях Вченої ради.

Вчена рада розглядає і затверджує перспективні, річні плани науково-дослідної роботи, а обговорення звітів про роботу як завідувачів відділів, начальників наукових експедицій, так і окремих науковців, безперечно, сти-мулює співробітників заповідника до постійного підвищення свого наукового рівня. Щорічно, в кінці останнього кварталу, затверджуються перспективні

теми науково-дослідної роботи науковців на наступний рік. Враховуються такі фактори, як актуальність обраної теми, доцільність її вивчення, при цьому визначається й термін для розробки тієї чи іншої теми, адже є такі, що по-требують праці протягом багатьох років ("Енеоліт- рання бронза на території Національного заповідника "Давній Галич" в контексті праісторії Західної України" - Т.Ткачук; "Церковна дерев'яна архітертура Галицького Опілля" - В. Гембарська; "Народна архітектура Опілля" - Л. Михальчук; "Народний одяг Опілля" - О. Олексюк; "Історія Крилоса" - О. Левицька) та ін.

Вчена рада рекомендує до опублікування наукові праці, монографії, путів-ники, статті, доповіді, повідомлення, виступи на наукових конференціях, а також всі позапланові роботи, які видаються під грифом заповідника. Так, протягом 10-ти років було затверджено до друку цілий ряд наукових праць, авторами , яких виступили не лише наукові співробітники заповідника, але й ті науковці, краєзнавці, які тісно співпрацюють з Національним заповідником "Давній Галич".

Доцільність проведення тієї чи іншої наукової конференції, її тематика, склад запрошених установ і окремих науковців, склад оргкомітету та робочих груп, дата проведення - всі ці й багато інших питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням конференцій, завжди вирішуються саме на засіданнях Вченої ради заповідника.

Крім цього, Вченою радою розглядаються питання координації і творчого співробітництва з науковими установами України та інших держав. Протягом багатьох років Національний заповідник "Давній Галич" тісно співпрацює з рядом наукових установ, серед них: Інститут археології НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Прикарпатський універ-ситет ім. В. Стефаника, Національний університет "Львівська політехніка", Львівський національний університет ім. І. Франка, Львівська академія мистецтв, Івано-Франківська державна медична академія; наукові бібліотеки й архіви Львова, Івано-Франківська; національні (краєзнавчі) музеї та заповідники України.

Вчена рада дає оцінку ефективності міжнародного наукового співро-бітництва заповідника, результатам досліджень, що проводяться із зарубіж-ними установами. Протягом 10-ти років діяльності заповідник тісно співпрацює з Університетом ім. Миколи Коперника (Польща), з Інститутом археології та етнології Польської Академії Наук, Ягеллонським університетом, Державним Ермітажем (Росія), Музеєм Археології (Польща, Краків), Українським Вільним Університетом у Мюнхені. Така співпраця з науковцями інших установ дала імпульс для розвитку широких творчих планів на майбутнє.

Про зростаючу зацікавленість не лише української, а й світової гро-мадськості історією давнього Галича свідчать численні конференції, організатором яких виступив Національний заповідник "Давній Галич", а публікація матеріалів, як обов'язковий фактор, сподіваємося, лише зміцнить авторитет нашої установи в очах наукової спільноти. Виступаючи органі-затором таких конференцій, генеральна дирекція заповідника, його Вчена рада виходили з того, що запорукою успіху роботи буде широка участь у них інтелектуальної еліти, провідних науковців не тільки України, а й близького й далекого зарубіжжя. Цього вдалося досягнути, налагодивши ділове співро-бітництво з уже згадуваними науковими установами.

1995 року в м. Галичі відбулася перша регіональна науково-практична конференція "Відновлення історичної справедливості у висвітленні історії Галича". У цьому ж році проведено ще одну важливу Міжнародну науково-практичну конференцію Таличу-1100", на якій проаналізовано ряд проблем, пов'язаних зі створенням і подальшим становленням Національного запо-відника "Давній Галич", обговорено проект його генерального плану, визна-чено програму досліджень і джерела фінансування реставрації та музеєфікації історичних пам'яток давнього Галича.

Крім вищезгаданих, генеральною дирекцією заповідника при сприянні й участі