З метою музеєфікації оборонної системи першого основного валу кня-зівського замку в місці, де високий

Гис.1. Схематичний план оборонний насип перерізаний новіт-

розкопів поблизу Митрополичих ньою дорогою, було зроблено його

палат. зачистку. Висота валу становить 6,5 м.

У місці зачистки його висота дорівнює 2 м. На перший погляд ця ділянка

сприймалась дослідниками як результат зсуву основного валу. Після наших

розкопок було встановлено, що це окремий допоміжний вал, який був продовженням основного. Далі на захід він знищений і зараз не фіксується на поверхні. У верхній частині насип валу складається з жовто-сірої щільної підсипки товщиною 0,8 м. Нижче чітко простежується ядро валу. Слідів оборонних споруд, або ж траншеї, яка вказувала б на існування стіни-частоколу, на валу не прослідковано. Очевидно, на цій ділянці, у зв'язку із великою висотою валу, були споруджені оборонні стіни легкого, т.зв. "парканного" типу із вкопаними на певній відстані один від одного стовпами, простір між якими

Рис.2. Оборонна система Крилоського городища XVI-XVII cm.

закладався рядами горизонтально розміщених колод.

Далі на захід від проведеної зачистки, біля приміщення Митрополичих палат (Музей історії давнього Галича), закладено розкоп розміром 12 х 20 м, який охоплював всю ширину спланованого у нові часи основного валу. На цій ділянці розкопу зафіксовано сліди стіни-частоколу у вигляді траншеї, що проходила по осі гребеня валу. Траншея глибиною 1,6 м перерізала наша-рування всіх попередніх валів (Х-Х1 та ХП-ХШ ст.) включно з фракійським. її ширина у верхній частині становить 0,6 м і 0,4 м - у нижній. Траншея під частокіл забита жовтою глиною, камінням, цеглою. На окремих ділянках збереглись залишки дерева від стовпів.

Дещо відмінна конструктивна особливість оборонних споруд спосте-рігається у західній частині оборонного валу (урочище "Сад", 1995 p., розкоп розміром 16 х 16 м). По всій площі розкопу на глибині 0,25-1,0 м від рівня сучасної поверхні розчищено розрізнені скупчення переважно великої гальки, якою було вимощено гребінь валу та увесь його внутрішній схил після знищення оборонних стін ХП-ХШ ст. На валу виявлено залишки будівлі, долівка якої простежена на глибині 1,32 м. (Рис. 3). Вона прорізала глиняну обмазку XII— ХШ ст. Будівля розміром 3,3 х 3,15 м. На віддалі 0,5 м від її західної та північної стінок було виявлено добре збережену глиняну піч, яка знаходилась у північно-західному куті споруди. Піч мала підковоподібну форму розміром 0,75 х 0,95м і звернена устям на схід. Стінки збереглись на висоту 0,15 х 0,2 м. Товщина черіня - 5 см. Перед пічкою знаходилась вигрібна яма діаметром 0,4 м, заглибленау долівку на 0,15 м. Будівля мала темнувате заповнення, що досить чітко відрізнялось від глинистого насипу валу. В заповненні знайдено багато уламків гончарної кераміки XVI-XVI1 ст., атакож залізний ніж, ножиці, замок, цвяхи, що датуються цим же часом. (Рис. 4,10-15). Дана будівля, безперечно, входила в систему пізньосередньовічних оборонних конструкцій і може вважатися сторожовою вежею. На всій площі розкопу також виявлено групу кераміки, яка має аналоги серед пізньосередньовічних матеріалів із території України, зокрема Львова та Польщі. Датування підтверджується знахідками чотирьох мідних монет-боратинок (XVII ст.) Речі Посполитої. Асортимент керамічних виробів невеликий: горщики та покришки. Горщики переважно тонкостінні, чорного, сірого чи світло-жовтого кольорів. Інколи з лощінням. Прикрашені вони здебільшого врізними лініями біля основи шийки. Горщики мають приземкуватий силует, інколи банкоподібної форми. Вінчики різко відігнуті назовні. На місці поєднання шийки і плічок появляється характерний внутрішній залом, який є основою для покришки. Вінчики зрізані зверху горизонтально. Оформлення вінець характеризується часто валикоподібним виступом. Діаметр вінчиків - 12-16 см. Денця добре виділені, тонкі. Покришки також типових пізньосередньовічних форм, в цілому високі. Виявлені залізні ножики (3 шт.) характеризуються великим (15-17 см) розміром леза. Знайдено також характерну пізньосередньовічну шпору із зірочкою.

Рис.З. План та розрізи будівлі на валу.

Кам'яна вимостка, як основа нових укріплень, простежена під час Досліджень оборонних валів у західній частині городища (1994 p., урочище "Сад"). Траншеєю 8 х 2 м, яка перерізала західний схил, простежено вимостку товщиною 20-25 см, що являла собою шар каміння (гальки) і цегли із включенням фрагментів кераміки XVI-XVII ст. У місці рівчаків від зрубних стін ХЦ-ХШ ст. простежується деяке просідання вимостки. На цій кам'яній підоснові і були споруджені дерев' яно-земляні стіни-вали. Зокрема в зовнішній частині, над схилом, насипаний вал зі щільно утрамбованої опоки. Ширина валу -4,5 м, висота - до 2 м. Він, очевидно, знаходився в середині дерев" яних зрубних стін. З внутрішнього боку цієї стіни-валу знаходився іде один, насипаний зі щільної жовто-сірої глини. Ширина його - 4,5-5 м. Перед валом простежено невелику кам' яну доріжку шириною 1,5 м. Між двома ескарпами знаходиться площадка шириною 17 м, яка була спланована під забудову в пізньому середньовіччі і добре виділяється на сучасній поверхні по периметру схилу ескарпу. У її східній частині, в підніжжі схилу, знаходилась кам' яна вимостка шириною 2,4 м, що являла собою шар великих спеціально підібраних каменів-ріняків товщиною 10-20 см, викладених в один шар. В окремих місцях між камінням зустрічається забутовка з дрібної гальки та дрібно колотого щебеню із включенням кераміки. Окремі камені, судячи із сажистого прошарку та обпалу, були взяті з більш ранніх зруйнованих і згорілих споруд (печей). Дана кам'яна вимостка, очевидно, відігравала роль підпірної кам'яної доріжки, яка проходила вздовж підніжжя схилу