визначити стан їх збереженості, спланувати охоронні заходи, осмислити роль цих об'єктів у структурі міста та заповідника і спрогнозувати актуальність та перспективу їх використання.
Нижче подано короткий звіт про результати цих досліджень.
Фундаменти караїмського храму-кенаси
Караїмська кенаса разташовувалася у Галичі на Караїмській вулиці. Дерев'яний храм був споруджений у XVI ст. Після пожежі 1830 р. на його місці зведено нову муровану кенасу. Після чергової пожежі 1913 року споруду відреставрувалита змінили зовнішній декор.
Кенаса функціонувала до початку 60-х років XX ст. У цей час радянська влада заборонила проводити у ній Богослужіння. Храм закрили та передали його на баланс служби РЕС. У 1985 р. внаслідок антирелігійної політики кенасу було зруйновано.
Працівниками музею планується провести в 2005 р. архітектурно-археологічні дослідження залишків кенаси і на підставі результатів досліджень здійснити у 2005-2010 pp. музеєфікацію фундаментів та спорудити мемо-ріальний знак.
Таке комплексне вирішення не тільки дасть змогу експонувати памятку; а й відновить втрачену домінант); яка буде логічно зв'язувати існуючі караїм-ські пам'ятки.
Караїмські житлові будинки
Сьогодні у Галичі збережено 11 караїмських будинків кінця XIX -початку XX ст., які розмістилися у містобудівельній структурі не хаотично, а об'єднані однією віссю - вулицею, яка формувалася упродовж століть як органічна складова планувальної структури середньовічного міста. До сьогод-нішнього часу вулиця носить свою історичну назву -Караїмська.
Зручне розміщення вулиці у межах міста (вона виходить на основну міську площу - Ринкову, яка сьогодні іменується площею Різдва) вказус на те, що караїми у минулому мали неабиякий вплив у середовищі свого існування.
Будинки мають тпапинійіт ™» uimo,,^..v.- :™..
характерне для свого часу. Ведеться робота з паспортизації та взяття будинків під охорону держави як пам'яток культурної спадщини.
У перспективі (у 2005-2015 pp.) планується здійснити ремонт та реставрацію всіх караїмських будинків і відновити історичний та культурний колорит вулиці.
Музейні експозиції
Поки що реставрується лише один караїмський будинок (№ 33 на майдані Різдва). Тут планується розмістити музейну експозицію, присвячену караїмській громаді Галича. Працівниками музею при підтримці караїмських громад Галича, Києва, Криму, Польщі та Литви зібрано колекцію речей культового та побутового призначення, яка налічує близько 3 тис. експонатів. Є ідея в одному з будинків створити експозицію, яка б відтворювала типовий інтер'єр караїмського житла. До прикладу, це міг би бути будинок №25 по вул. Караїмській, що знаходиться праворуч від фундаментів кенаси. У цьому будинку жила Яніна Львівна Єшвович (1931-2003 pp.) - голова Галицької караїмської громади, невтомний дослідник та хранитель караїмських традицій.
Загальне караїмське кладовище
Кладовище розташоване у с. Залуква (біля Галича) на правому березі ріки Дністер, неподалік впадіння притоки Лукви. Сучасна територія кладовища являє собою ділянку неправильної форми загальною площею близько 0,4
Караїмське кладовище в с Залуква. гектара. На кладовищі налічується 219 поховань, на яких збереглися надмогильні, пам'ятники чи їх залишки. Найдавніший збережений памятник датується серединою XVIII ст. На цій пам'ятці проведено першу чергу охоронних робіт: кладовище занесено у Державний реєстр пам'яток, здійснено інвентаризацію надмо-гильних пам'ятників. У 2004-2006 роках на пам'ятці планується здійснити ряд охоронних заходів (консервація надмогильних пам'ятників, укріплення північної та східної частини кладовища, які руйнуються внаслідок природних та антропогенних впливів, перенесення ГРП, що знаходиться в безпосередній близькості від пам'ятки), благоустрій території та встановлення огорожі, влаштування автостоянки для туристичного транспорт}'. Епідемічне караїмське кладовище
Кладовище розташоване у Галичі на початку вул. Замкової, з лівого боку, на схилі пагорба. На поверхні нами не виявлено ні надмогильних пам'ятників, ні могильних насипів. Можливо, що пам'ятники тут не встановлювалися або були виконані з недовговічного матеріалу (скажімо, дерева), а могильні насипи зруйновані шанцями періоду Другої світової війни.' Межі кладовища точно не визначено. За попередніми дослідженнями вдалося встановити лише приблизну кількість поховань.
Кладовище використовувалося у Першу світову війну під час епідемії холери 1915-1917 років. Пам'ятка виявлена порівняно недавно і тому вимагає повного комплексу охоронних заходів (дослідження, інвентаризація, включення у Державний реєстр пам'яток, благоустрій території), які планується здійснити у 2005-2006 роках.
Таким чином, проаналізувавши існуючий стан кожної пам'ятки, перспективні охоронні заходи, які необхідно здійснити для їх збереження та розвитку, врахувавши взаємозв'язок між пам'ятками, їх відносну близькість та специфіку містопланувальної структури, ми визначили ряд пунктів, які підводять нас до концепції Музею караїмської історії та культури як комплексу пам'яток.
Хоча не всі пам'ятки мають однакову цінність як окремі об'єкти -
залишки зруйнованої кенаси, пересічна містечкова житлова архітектура,
напівзруйновані кладовища, тау комплексі вони репрезентують унікальність
і екзотичність караїмської культури у західноукраїнському регіоні та у Галичі
зокрема - караїмський храм-кенаса, будинки, збудовані караїмами, Караїм-
ська вулиця, музеї, присвячені караїмській культурі, караїмські кладовища.
Компактність розташування пам'яток.
Зручне місцезнаходження ядра пам'яток в інфраструктурі міста
(центральна частина), що сприятиме їх збереженню, а також зручність
використання в туристичному аспекті.
Комплексний взаємозв'язок: центр - фундаменти кенаси з пам'ятним
знаком, ядро - караїмські житлові будинки та будинки, в яких розмістяться
музейні експозиції, периферія - обидва кладовища.
Символічний взаємозв'язок: храм - початок, кладовище - кінець,
житло - буття між початком і кінцем.
Тож, на нашу думку, створення музейного комплексу надасть змогу найбільш повно та яскраво представити історію караїмської громади Галича, втілену в об'єктах матеріальної культури, та продемонструвати їх органічну єдність з іншими об'єктами заповідника та історико-культурною спадщиною нашого міста в цілому.
Вивчаємо і популяризуємо історію рідного краю
Історія — наука, що досліджує генезу і закономірності становлення та розвитку народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії з давніх-давен до сьогодення.
Галицька земля розкриває нам