Архівні та музейні заклади Івано-Франківщини як складова інформаційного ресурсу регіону

Висвітлюються особливості функціонування архівних

та музейних установ Галичини, процеси кооперування та інтеграції

інформаційних ресурсів.

Рассматриваются особенности функционирования

архивных и музейных учреждений Галичины, процессы интеграции

и кооперации информационных ресурсов.

The article tells about the characteristic fiatures of archives

and museums actinities in Galychyna, the processs of cooperation

and integration of information resources are deseribed.

Архівні та музейні фонди окремих регіонів – важлива складова Національного архівного фонду України (НАФ), історико-культурним надбанням нашої держави. Тому актуальною є тема зберігання архівних та музейних ресурсів, яка пов’язана з Національним архівним фондом а також з формуванням соціокультурного простору України в цілому.

Національний архівний фонд є об’єктом уваги чисельних наукових праць , у яких розглядаються питання зберігання та використання архівних документів.

В останніх публікаціях, де йдеться про зберігання НАФ, недостатньо вирішено питання зберігання НАФ на рівні окремих регіонів.

Мета статті – розглянути систему архівних та музейних закладів Івано – Франківщини як складову інформаційного ресурсу регіону.

Мережа державних архівів області представлена обласним державним, міським архівом Івано-Франківська, державними архівами окремих районів та архівними підрозділами окремих установ і закладів.

Наукова цінність та історична значимість документів, що зберігаються в архівах Галичини визначається, перш за все, унікальністю західноукраїнських земель, які споконвічно є етнічними землями українців, але в різний час входили до складу інших держав (Австро – Угорщини, Польщі, СРСР, Німеччини, Росії) і на яких проживає багато інших національностей (поляків, євреїв та ін.).Усі ці фактори і надають вагомого історичного значення документам. Детальне їх дослідження актуальне як для вивчення історії України, так і для історії Австрії, Польщі, єврейського народу та ін. Зберігаються документи з історії західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої (1752 – 1772р.р.), Австрійської ( з 1867р. – Австро-Угорської) імперії (1772 – 1918 р.р.) та Польщі (Речі Посполитої, 1919 – 1939 р.р.), а також з історії Станіславської (з 1962 р. – Івано –Франківської) області після возз’єднання Західної України з УРСР (1939 – 1991 р.р.), а також продовжують доукомплектовуватися документальні фонди документами установ і організацій Галичини у складі незалежної України.

До найстаріших фондів, які зберігаються в архівах, належать документи Коломийського римо – католицького деканату (1769 – 1938 р.р.) та колекція метричних книг церков та костелів про народження, шлюб та смерть жителів Станіславівського воєводства за 1752 – 1927, 1938 р.р.).

Надзвичайно цінними є фонди австрійського періоду (1772 – 1918 р.р.). Серед них – документи місцевих органів державного управління – повітових староств 1898 – 1921 р.р. ( Калузького, Пече ніжинського, Рогатинського, Снятинського). У фондах збереглися циркуляри міністерств і відомств Австрії, Галицького намісництва з питань охорони безпеки і державного устрою, про нагляд за діяльністю соціал – демократичних, антимонархічних, русофільських, комуністичних, єврейських організацій, про контроль за еміграцією, з господарських та військових питань (мобілізація, евакуація, транспорт та ін.) ; деякі матеріали про суспільно – політичний рух в Авсро – Угорській імперії та ін. Серед фондів органів місцевого самоуправління одним з найцікавіших і найцінніших є фонд Станіславського магістрату (1841 – 1918 р.р.), який містить документи, що характеризують соціально- економічний, суспільно – політичний, культурно – овітній розвиток міста Станіслава ( нині Івано – Франківська), його забудову, благоустрій у період панування Австро – Угорської монархії. Зберігаються також документи органів суду і прокуратури даного періоду : шляхетського суду м.Станіслава, магістратських судів м. Кути і м.Галича; домінікальних судів; окружних судів ( м.Коломиї і Станіслава); повітових судів; Станіславської державної прокуратури ; фонди нотаріусів; фонди адвокатів. Документи з фондів управлінь по регуляції рік та фонду Станіславського окружного гірничого управління ( 1872 – 1939 р.р.) – плани, креслення, матеріали про стан гірничої промисловості, поклади та видобуток корисних копалин на території Станіславщини мають цінне народно – господарське значення. Матеріали про розвиток туризму в Карпатах містяться у фонді «Станіславського відділення польського Татранського товариства».

Так як Галичина у першій світовій війні стала ареною запеклих бойових дій, особливо цінними є документи цього періоду, яких, на жаль, збереглося мало. Фонди повітових комісій по встановленню збитків, заподіяних приватним особам війною 1914 – 1918 р.р. та фонди повітових бюро і будівельних експозитур по відбудові сіл і міст, а також відомості повітових староств – джерела вивчення становища Галичини у воєнний і післявоєнний періоди.

Основний масив документів до 1939 року – це фонди польського періоду (1919 – 1939 р.р.). Вони кардинально відрізняються повнотою комплектування, більшою доступністю для дослідження та величезною історичною цінністю, оскільки розкривають найрізноманітніші сторони життя не тільки Станіславського воєводства (Галичини), а й усієї тодішньої Польщі. Основна маса таких документів – це тексти, друковані польською мовою. Серед них - документи інших воєводств Польщі – Білостоцького, Віленського, Волинського, Краківського, Люблінського, Тернопільського, Львівського та управлінь державної поліції цих воєводств, які характеризують розвиток суспільно – політичної ситуації у 1921 – 1939 р.р. у Польщі.

Зберігаються також фонди органів суду, поліції та прокуратури. Ці фонди органів влади і правоохоронних установ містять в собі надзвичайно важливу історичну інформацію та створюють цілісну картину суспільно – політичного життя Станіславського воєводства у 1921 – 1939 р.р. та Польщі в цілому. Серед матеріалів цих фондів найбагатшими з точки зору відображення суспільно- політичних процесів в Галичині, є