В умовах існуючої тенденції до зростання ризику виникнення надзвичайних ситуацій різного ступеня, що зумовлено загальним станом матеріально-технічної бази архівних установ, природними та іншими чинниками, особливого значення набуває вирішення питання щодо збільшення обсягів страхового копіювання документів Національного архівного фонду. Створення страхового фонду унікальних і особливо цінних документів неможливо без відновлення діяльності лабораторій з виготовлення мікрофільмів, сучасного обладнання і високоякісних матеріалів, достатньої кількості фахівців. На сьогодні через відсутність коштів для заміни технічнозношеного і морально застарілого обладнання переважна більшість страхових копій виготовляється лише завдяки участі державних архівів у міжнародних проектах.

Загострюється проблема щодо приймання на державне зберігання

кіно-, фоно-,фото-, відео- документів.Обяги приймання цих документів щорічно зменшуються.

Не вдалося вирішити проблему щодо передавання на державне зберігання документів, що зберігаються в архівних підрозділах підприємств, установ, організацій понад встановлені роки.

Спостерігається тенденція до зменшення джерел формування Національного архівного фонду. Поза увагою архівістів залишаються історичні, краєзнавчі, меморіальні музеї, бібліотеки (частина фондів , які визнані частиною НАФ , зберігаються саме у бібліотеках), громадські об’єднання, релігійні організації, більшість підприємств, установ, організацій, заснованих на приватній формі власності, а також власники приватних архівних зібрань.

Недостатньо активно здійснюється підготовка та затвердження нових списків юридичних та фізичних осіб - джерел формування Національного архівного фонду, а також списків юридичних осіб, в діяльності яких не створюються документи Національного архівного фонду.

Хоча в деякій мірі зросла ефективність інформаційної діяльності державних архівних установ, головним завданням якої є забезпечення доступу користувачів до ретроспективної документної інформації.

З метою удосконалення довідкової роботи, державні архіви області запроваджують комп’ютерну реєстрацію запитів громадян, ведуть картотеку обліку місцезнаходження документів ліквідованих та реорганізованих установ, складають переліки установ, підприємств і організацій, документи з особового складу яких перебувають на зберіганні в архівах, у правонаступників, органах вищого рівня, місцевих радах та інших установах.

Не вирішено питання щодо осучаснення обладнання читальних зал, оснащення їх новою копіювальною технікою, організацією робочих місць з виходом до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет.

В рамках програми «Архівна Україніка» працівники архівних установ Галичини займаються створенням анотованого реєстру колекцій мікрофотокопій документів із зарубіжних архівів. Американські дослідники – архівісти навпаки , - створюють мікрокопії архівної документації із фондів архівів Галичини за власні кошти, залишаючи на зберігання галичанам примірники таких мікрокопій .

Певний прорив відбувся у такому важливому напрямку діяльності архівів, як видавнича.

Підготовка і видавання довідкової літератури про склад і зміст НАФ перебувають у центрі уваги більшості державних архівів, що засвідчує безсумнівні досягнення. Працівники обласного держархіву Івано-Франківської області брали активну участь у підготовці до видання інтегрального довідника «Архівні установи України», який охоплює інформацію про державні архівосховища: галузеві та місцеві архіви.

З огляду на відсутність цільового фінансування, на Прикарпатті продовжується «стихійна інформатизація» архівної справи, результатом якої є ситуативні, а не системні зрушення. За базовими показниками (наявністю спеціальних підрозділів, обладнання і локальних мереж, доступу до електронної пошти та Інтернету, постійних виділених каналів зв'язку, серверів, власних веб-сайтів і сторінок на веб-сайтах, спостерігається поступове нарощування цих показників протягом кількох останніх років. Збільшилася кількість одиниць комп'ютерів в архівах. Слід також наголосити, що знизилися темпи збільшення кількості комп'ютерів за рахунок того, що почався процес виведення з експлуатації морально застарілої і фізично зношеної техніки і заміна її на сучасну, більш потужну.

Якщо у 2004 році на 5,1 працівників припадав один комп’ютер, то сьогодні цей показник доведено до 4, 2 особи. Водночас, такі темпи не можна вважати задовільними з огляду як на стрімке зростання обсягів інформації в сучасному суспільстві, так і нагальної потреби забезпечення комп’ютером кожного робочого місця.

Спостерігається також цілком закономірна кореляція між наявністю фахівців відповідної кваліфікації і оптимальним витрачанням коштів у цій сфері: там, де комп’ютери об’єднані у локальні мережі, - купується значно менше периферійного обладнання (принтерів, сканерів, тощо), а те, що встановлено, як правило, - значно якісніше, надійніше й продуктивніше, його експлуатація (витратні матеріали, обслуговування) коштує значно менше порівняно з дешевими в придбанні, але дорогими в експлуатації, наприклад, струменевими принтерами.

У більшості архівних установ Галичини, при наявності сучасних комп’ютерів, відсутня мережа, - в результаті кількість принтерів дорівнює кількості комп'ютерів, що ніяк не можна назвати оптимальним.

Досі не завершено підключення усіх державних архівів краю до мережі Інтернет, що передбачено Указами Президента України від 21 липня 1997 року № 663 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року «Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин» від 31 липня 2000 року

№ 928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», у яких, зокрема поставлено завдання : завершення підключення до цієї мережі наукових установ та організацій, навчальних закладів, архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, включаючи розташовані у сільській місцевості».

Завершується виконання галузевої програми «Архівні фонди України», що передбачає створення електронної версії Центрального фондового каталогу.

За умови збереження таких темпів перший етап галузевої програми – створення локальних сегментів зведеного електронного каталога – може бути завершено протягом 2007/2008 р.р. Водночас необхідно константувати, що відділом інформаційних технологій Держкомархіву забезпечується лише поточний супровід роботи на місцях, натомість не розпочато інтеграцію локальних сегментів до зведеної інформаційної системи .

Можна константувати наявність певних позитивних зрушень у діяльності держархівів, що спрямована передусім на забезпечення потреб суспільства та держави у