На території Галичини діють музеї : 17 державних і 70 громадських, у фондах яких зберігається майже 190 колекцій експонатів.В управлінні культури облдержадміністрації створено відділ з питань охорони культурної спадщини, що веде контроль за станом обліку, використання та зберігання пам’яток культурної спадщини в області. Незважаючи на суттєву підтримку з боку органів місцевої влади, залишає бажати кращого технічне оснащення музеїв, для яких у більшості випадків властива відсутність комп’ютерної техніки.

На фоні інших закладів ДІК (порівняно з ЦНТЕІ та архівами, бібліотеками), музеї вирізняються мінімальною забезпеченістю комп’ютерною технікою (згідно статистичних даних стосовно музеїв області, підготовлених для національного довідника «Архівні установи України», - всього 3 державні музеї з 17 мають доступ до мережі Інтернет та електронну пошту). Більшість з них комплектуються в основному документами на паперових носіях (з 17 державних музеїв тільки 2 володіють електронними документими фондами; кількісний склад фоно та фотодокументів становить менше 5 відсотків від загального фонду документованої інформації).

Серед найбільш відомих – пам’ятка архітектури і містобудування, Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич), музей - архітектурний комплекс «Писанка» (м.Коломия), занесений до Книги рекордів Гіннеса за кількістю експонатів писанкарства з усіх куточків світу : України, США, Канади, Ізраїлю, Австралії тощо.

Заповідник «Давній Галич» створено на базі комплексу пам’ яток стольного міста галицьких та галицько – волинських князів XI – XIII століть. До його структури входить генеральна дирекція , три музеї : Музей історії давнього Галича, Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, Музей історії і культури караїмів.

Історико-архітектурний музей Скит Манявський – аскетичний чоловічий монастир східного обряду, український Афон – визначний осередок духовності, культури і мистецтва України.

Святе місце з цілющою джерельною водою розташоване у мальовничому прикарпатському міжгір’ ї з оздоровлюючим мікрокліматом , первісною дикою природою поблизу села Маняви.

Засновником монастиря був Йов Княгницький (1550-1621р.р.), - один з плеяди видатних представників церкви , які активно займалися богослужбовою та культурно – просвітницькою діяльністю. Разом з Іваном Вишенським у 1606 році створив чернечу общину ( громаду). Це й стало початком заснування Скита Манявського .

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам’ яних і дерев’ яних споруд , обгороджених високою кам’ яною стіною із дзвонами і бійницями, - вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних споруд.

У Скиті була досить велика бібліотека. Після закриття монастиря книги потрапили до Відня, або опинилися у приватних колекціях. Численні культові раритети і дзвони були продані та пограбовані, а кам’яні - перетворилися на класичні руїни.На сьогодні не вдалося повністю відбудувати жодної церкви і каплиці.Зараз Скит Манявський знову став діючим чоловічим монастирем УПКП і водночас охороняється державою як архітектурна та історична пам’ятка.Жодне з 20-ти пристосованих під експозицію приміщень не опалюється. І такі факти – не поодинокі.Основною проблемою у музейній галузі Галичини залишається фінансування музейних установ.Обсягів видатків з місцевого бюджету на утримання музеїв здебільшого вистачає на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Не вистачає коштів на поповнення музейних фондів, оновлення музейного обладнання. Відсутність фінансування не дозволяє завершити створення Державного реєстру національного культурного надбання, централізованої бази даних «Музейний фонд України», унеможливлює його формування на рівні окремого регіону (Галичини). Важливою проблемою є також кадрове забезпечення музейної галузі, оскільки переважна більшість працюючих не мають вищої фахової освіти.

Краща ситуація склалася у практиці функціонування ЦНТЕІ, бібліотек та архівів Прикарпаття. Так, протягом 2006р. кількість комп’ютерів в архівних установах (обчислювальної техніки і локальних мереж) Івано-Франківської області порівняно з 2004/2005 р.р. збільшилася на 57% (згідно статистики, таблиця № 1). Хоча цей показник - далеко не оптимальний, та на тлі забезпеченості аналогічними технологічними засобами інших областей України – непоганий (для порівняння) : зростання кількості комп’ютерної техніки за 2004/2005 р.р. становить нульовий відсоток в цілому ряді областей нашої держави – Держархіві Автономної республіки Крим, Держархівах Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Рівенської, Харківської області, Держархіву м.Севастополя)).

За рівнем збільшення відсотку забезпеченості комп’ютерами архівних установ за 2004/2005 р.р. Івано - Франківська область поступається тільки Центральному державному архіву – музею літератури і мистецтва (157%) Центральному державному кінофотофоноархіву ім. П.С.Пшеничного (71%), та Держкомархіву України – 63 % .

Перспективні напрями подальшої розробки передбачають : автоматизацію архівної та музейної галузі регіону, кооперації та інтеграції їхніх ресурсів.

Сучасний стан зберігання архівних та музейних ресурсів у регіоні є недостатнім.

Потрібно напрацювати правові та організаційні засади їхнього зберігання.

Список використаної літератури