Живописність природи Верховинщини в першу чергу завдя-чує гірському рельєфу. На території району виділяють п'ять Орографічних зон: Чорногірський хребет, Чивчинський масив, Гринявські гори, хребет Кострича та Покутсько-Буковинські Карпати.

Найвище і найпривабливіше гірське пасмо - Чорногора. На території району розташувалися тільки південно-східні схили Чорногірського хребта з вищими вершинами: г. Бербенескул (2036 м) - друга за висотою вершина Українських Карпат; Чорна Гора (або Піп Іван) (2026 м) - третя за висотою в Україні; г. Ребра (2001 м) та Менчул (1999 м) - відповідно шос-та і сьома вершини України у висотній ієрархії. Крім них, ува-гу привертають г. Смотрич (1896 м), г. Вухатий Камінь (1694 м), г. Дземброня (1887 м) та г. Шпиці (1864 м).

Другим за висотою і гірським пасмом району є Чивчинський кристалічний масив, що розташувався на стику Верховинсько-го району і Румунії, і є північно-західним продовженням Мармароського масиву Східних Карпат. Чивчини складаються з кристалічних сланців, гнейсів, кварцитів, вапняків, доломітів, мармуру та інших гірських порід неосадкового походження.

Найвищою вершиною цього хребта є гора з такою ж назвою - Чивчин, висотою в 1766 м над рівнем світового океану. Не відстають у своїй індивідуальній красі та висоті й інші верши-ни Чивчинського хребта - гори Коман (1723 м), Велика Буда-шевська (1677 м), Лустун (1654 м) та Стіг (І650 м).

Третім за висотою гірським пасмом Верховинщини є Гринявські гори. Вони розташувалися симетрично Чивчинам віднос-но долини Чорного Черемоша і простягаються від його правих берегів (від села Красник) до витоків Чорного і Білого Черемошів у тому ж південно-східному напрямі, який характерний для всіх східно-карпатських хребтів. Спочатку хребет вимальовується своїми вершинами: Кринта (1359 м), Змієнська (1356 м), Ростіцька (1513 м) та Скупова (1579 м), далі йде незначне шиження хребта, після чого він знову піднімається до такої ж висоти: г.Тарниця (1553 м) та г.Баба Лудова (1586 м), яка і є найвищою в Гринявських горах.

Паралельно Чорногорі на північному сході від неї простяг-нувся на 12-13 кілометрів невеличкий гірський хребет, який наче відділяє її від Покутсько-Буковинських Карпат. Це Кострича з однойменними вищими вершинами - Кострича (1585 м) Кострич (1544 м). Даний масив хоч і займає невеличку тери-торію району — проте є четвертим за висотою його масивом.

А все ж таки більшу частину території Верховинського ра-йону займають Покутські гори, які є складовою частиною Покутсько-Буковинських Карпат. Свідками складного тектоніч-ного і морфологічного розвитку території Покутських Карпат є ступінчастість і ярусність рельєфу. Всі паралельні і витягнуті в традиційному для Східних Карпат південно-східному напрям-ку хребти представляють собою порівняно правильні анти-кліналі, ядро яких складається з ямнецьких пісковиків і інших міцних порід, які утворюють на вершинах майже всіх хребтів ін'ликі куполоподібні плити казково-красивих форм. Такими живописними валунами з ямнецького пісковику прикрашені, зокрема, вершини гір Писаний Камінь (1221 м), Синиці (1186 м). Біда Кобила (1477 м), Безвідне (987 м). А в цілому хребти мають порівняно спокійну лінію поверхні.

Гідросистема району дуже насичена. Через його територію протікає велика кількість річок і потоків. Річкова мережа має пір'ясту будову і відноситься до річкового басейну Прута. Най-більшою є річка Черемош, яка майже не виходить за межі об-ласті, за винятком правих приток р. Білий Черемош. Черемош утворений двома ріками - Білим і Чорним Черемошем, який стікає з північних схилів Чивчинських гір, обидві ріки своїм басейном охоплюють Гуцульські Карпати. Загальна площа во-дозабору Черемоша досягає 2565 км.

Саме Гуцульські Карпати - найбільш багатий на мінеральні води регіон держави. Тут нараховується понад 100 джерел міне-ральних вод усіх типів. Лише в с. Буркут та селищі Верховина знаходяться 10 досліджених джерел мінеральної води. Добовий дебет води у двох свердловинах смт. Верховина становить 796 м. куб. на добу. Температура води в джерелах коливається від 7,3 до 25 градусів, а мінералізація джерела "Альбин" в с. Буркут становить 3,6 грама на 1 літр води. [3, 7]

Верховинський район - це специфічний район, багатий на рекреаційні ресурси та відзначений як рекреаційно-лікувальний. Для району характерні широколистяні та хвойні ліси, річки, наявність цінних урочищ, що мають естетичне значення.

В Карпатах зберігається генофонд 1/3 європейської флори. Тут ростуть близько 3000 видів рослин, у тому числі понад 2000 квіткових, серед яких 500 лікарських. Такий же багатий і різноманітний видовий склад тваринного світу, що нараховує близь-ко 400 видів тварин.

Ліс - це не лише сировинна база для лісової промисловості, а й багате джерело для забезпечення харчової промисловості грибами, дикорослими ягодами, лікарською сировиною.

На території Чорногірського масиву росте багато лікарських рослин, які занесені до Червоної книги. Це такі, як родіола ро-жева, рододендрон карпатський, чемериця Лобеля, арніка та інші. Щорічно на території району заготовляється понад 200 тонн грибів, 250 тонн дикорослих ягід: малини, чорниці, брусниці та ін. Найбільш перспективним є випуск продукції з дикоросту-чих плодів, ягід та грибів, експорт мінеральної води за кордон. Основним напрямком у розвитку сільського господарства району є м'ясо-молочне скотарство. Питома вага його в загаль-ному обсязі сільськогосподарського виробництва становить біля 100 відсотків. Серед продукції тваринництва найбільшу частку становить виробництво м'яса - понад 90 відсотків.

З кожним