Вертикальний температурний градієнт в Карпатах (зміні температури повітря на 1000 м) для південно-західних схилах - 8°С, для східних - 5°С.

На клімат району впливає не тільки абсолютна висота і експозиція схилів, а й форма самої поверхні. Витягнутому південно-східному напрямі хребти є перепоною на шляху руху повітряних мас. Так, при пе-ревалюванні холодного повітря з північного сходу хребти сприяють підвищенню температури в між-гірних котловинах.

Рельєф

Рельєф є основним фактором, який впливає на розподіл атмос-ферних опадів у районі . Збільшен-ня опадів з висотою проходить стрибкоподібно. Південно-західні схили одержують вологи значно більше, ніж північно-східні. Крім * того, приріст опадів на кожні 100 метрів підняття складає 11% від ' кількості опадів на висоті 300 метрів. Найбільш дощовими є літні місяці (особливо червень-липень), на які припадає від 33 до 44 відсотків річної кількості опадів. Максимальну кількість вологи одержує високогір'я головного хребта Чорногори - більше 1400 мм на рік, мінімальну - міжгірні котловини 720-740 мм на рік.

У Чорногорі літо коротке, холод-не і дощове. На відміну від між-гірних котловин, де зосереджені більшість населених пунктів, дощі тут не інтенсивні, але затяжні. Май-же щоліта на висотах вище 1850 метрів випадає сніг і утримується на грунті декілька діб.

Весна в горах на висотах 600-800 метрів наступає в кінці берез-ня і триває до кінця червня. Літо дощове (особливо його перша по-лонина), опади випадають головним чином проливними до-щами, нерідко з грозами. У високогір'ї - грози з градом. Встановлено, що в теплу пору року випадає біля 80% річної і уми опадів. На початку серпня зазвичай встановлюється суха погода, але в середині місяця вже наявні перші ознаки вовні - холодні ранкові тумани, а в останніх числах серпня в Чорногорі випадає перший сніг. Сніговий покрив у висо-когір'ї встановлюється тільки після Покрови - у кінці жов-тня. Осінь у міжгірних котловинах починається в кінці сер-пня. З її настанням спостерігається часте вторгнення на те-риторію району теплих повітряних мас із півдня і південно-го сходу, тому більша частина осені тепла і суха. В першій половині грудня тут з'являється сніговий покрив і затри-мується інколи до середини березня, хоча протягом зими він є нестабільним. Висота снігового покриву в середньому 10-15 см, хоча в деякі зими буває і 40-50 см. Морози у Верховині рідко коли перевищують 20-градусну позначку, хоча за останні два десятиріччя ртутний стовпчик термо-метра інколи опускався і до -33°С. Характерно, що тут про-тягом цілої зими немає туманів, багато днів сонячних, що є дуже сприятливим для мандрівок у гори, катання на ли-жах, для полювання. У високогір'ї зима набагато суворіша. Тут тріскучі морози в 25-30 градусів супроводжуються ура-ганними вітрами, швидкість яких на гребенях хребтів може досягати 35-40 метрів за секунду. Саме ці західні вітри в Чорногорі надувають у цирки і кари (кітли) велику кількість снігу, що завжди створює підвищену лавинну небезпеку. В суворі зими в цих цирках глибина снігового покриву дося-гає 30-40 метрів, і саме в цих місцях він інколи не встигає розтанути впродовж літа, залишаючись на наступну зиму.

В умовах надто зволоженого клімату формується густа гідрографічна мережа району (до 1,5 км/км.кв.).

Водні ресурси

Водні ресурси району представлені в основному ріками. Тут їх нараховується більше десятка та майже 1230 по-токів, і відносяться вони до басейнів Чорного і Білого Черемошів (за винятком верхів'я Рибниці).

Центральною водною артерією району є Чорний Чере-мош. Ріка, як і всі її притоки, протікає тільки по території Верховинського району. Бере свій початок Чорний Чере-мош з-під Чивчинських гір на висоті понад 1680 метрів над рівнем моря, загальна довжина річки 86 кілометрів, площа басейну 856 км.кв., загальний похил - 14 метрів на 1 км. Найбільші праві притоки - річки Лудовець, Гнилець, Жаб'євський Потік, Слупійка, Річка; а ліві - Шибений, Дземброня, Бистрець, Ільця та Бережниця. Чорний Черемош мов би розділяє територію району на дві рівні частини. На його берегах у Верховинському тектонічному зниженні і розта-шований районний центр - селище Верховина.

Ріка Білий Черемош утворюється злиттям рік Перкалаб і Сарата, впадає в ріку Черемош на 80-му км від гирла біля с. Устеріки. Правими притоками Білого Черемошу є ріки Яловичора і Лапушна, а лівими - ріки Пробійна і Тікача. Крім того, в Білий Черемош впадає 389 приток довжиною менше 10 км, загальною протяжністю 502 км.

Білий Черемош розділяє два райони - Верховинський Іва-но-Франківської і Путильський Чернівецької областей.

Екологічний стан поверхневих вод Верховинського райо-ну, за даними Бюро мінеральних ресурсів Одеського націо-нального університету ім. І. Мечникова, визначені як добрий і задовільний, а води за категоріями якості відносяться до чистих і дуже чистих.

Всі ріки району, як і всі гірські ріки Карпат, відносяться до карпатського типу. їх живлення мішане, з переважан-ням снігового і дощового, ґрунтове є додатковим. Льодос-тав триває три місяці, з кінця грудня до другої половини березня, хоча через часті відлиги він нестійкий. Верхів'я