Від висоти 1850 метрів у Чорногорі починається аль-пійський пояс рослинності, тобто ні дерев, ні кущів уже немає. Тут панують представники аркто-альпійської флори: наскельниця лежача, вівсянниця приземиста, ситник трироздільний, осока вічнозе-лена, ломикамінь живучий, зарості брус-ниці та інші альпійські види.

На одній з чорногірських вершин у ме-жах Верховинського району в червні мож-на зустрітися з дивною рідкісною і унікаль-ною квіткою, яку французи називають аль-пійською зіркою, італійці - срібною квіткою скель, українці - шовковою коси-цею, австрійці - едельвейсом. Так, це білотка альпійська. Щоправда, побачи-ти едельвейс, що зростає на урвищах, та й то дуже рідко, щастить далеко не кожно-му.

Тваринний світ

Тваринний світ Верховинщини належить до Карпатського гірсько-лісового зоогеографічного округу, в який виділена вся Карпатська гірська країна, і є його невід'ємною частиною. Головними ознаками фауни Карпат є наявність як тай-гових, так і гірських її видів і част-ково все та ж вертикальна зо-нальність поширення видів.

Клас ссавців представлений та-кими видами тварин, як сірий вовк і лисиця звичай-на, бурий вед-мідь і дикий ка-бан, рись лісова і кіт європейсь-кий, благород-ний карпатський олень і євро-пейська косуля, карпатська біл-ка і заєць-русак, лісова куниця і норка європейсь-ка, тхір чорний і видра річкова, борсук, горностай та багато інших. А всього в Украї-нських Карпатах (і майже стільки на Верховинщині) зареєстровано 60 видів цих високоорганізованих тварин.

Значно багатша фауна птахів Українських Карпат. Вона нара-ховує близько 250 видів, або май-80% орнітофауни України. Великий інтерес викликають представники соколоподібних: гірський орел-беркут, малий підорлик, канюк, тетеревятник, черво-ний і чорний коршуни, сапсан, змієїд. Всі вони, крім канюка та тетеревятника, зуст-річаються дуже рідко, а такі, як ор-лан білохвостий, бородач, чорний гриф та білоголо-вий сич, взагалі зникли з Карпат за останнє сторіччя внаслідок зміни ландшафтів. Куркоподібні представлені такими видами: те-терев, глухар, рябчик, сіра куропатка, перепел та фазан. Ре-гулярно з'являється в Карпатах під час осінніх та весняних перельотів сірий журавель, сіра чапля та лунь польовий. У Чорногірському та Високогірному лісництвах зустрічаються поодинокі особини дуже рідкісного птаха - чорного лелеки, а у високогір'ї Чорногори серед кам'яних розсипів і скель не-величкими колоніями гніздиться альпійська завірюшка.

Дуже обмеженим числом видів представлений в Карпа-тах клас плазунів. Всього їх відомо 7 видів. Це безнога ящірка - ломка веретінниця, яка розповсюджена від низькогір'я до полонин, прудка, живородна та зелена ящірки - типові представники високогір'я; трьома представниками вужових: звичайний і водяний вужі, мідянка та єдина в Кар-патах отруйна змія - гадюка звичайна, яка зустрічається скрізь від міжгірних долин до найвищих вершин. На тери-торії району зустрічаються три її варіації, які вирізняють-ся кольором: найбільш розповсюджена - сіра з чорним ром-бовим узором на спині вздовж хребта, досить часто попада-ються суцільно чорні і рідше - мідно-коричневі (інколи з червонуватим відтінком), яких місцеві жителі вважають особливо отруйними.

Трохи більше видів налічують земноводні. Це звичайний, гребінчастий, карпатський і альпійський (гірський) трито-ни, плямиста ящірка - саламандра, та декілька видів жаб. Всі ці види земноводних карпатської фауни корисні, так як знищують шкідливих комах, а карпатський і альпійський тритони, саламандра та жаба прудка занесені до Червоної книги України.

Іхтіофауна теж представлена обмеженою кількістю видів, але більшість їх є унікальними, рідкісними і підлягають охороні, як і інші види ссавців, птахів, земноводних та пла-зунів. Гордістю приток Чорного та Білого Черемошів є так звана царська риба - струмкова та озерна форель (місцева назва - струг) та дунайський лосось (головач) - ендемічний вид риби Дунайського басейну. Частіше зустрічаються підуства, марена, клень, налим та інші види. Крім вищезгаданих класів тваринного світу, особливе місце займають молюски та комахи, без яких не було би досягнуто тієї гармонії, яка панує в природному середовищі Українських Карпат.

1.3. Рекреаційно-туристична привабливість району

Природні умови Верховинського району сприяють розвитку туризму в цьому краю. Можна назвати ряд цілих факторів, завдяки яким Верховинщина давно утвердилась серед інших районів Українських Карпат . Такими факторами є:

- віддаленість району від великих міст та промислових центрів регіону;

- відсутність у самому районі виробничих підприємств, які б забруднювали навколишнє середовище;