легендами і народними переказами високогірні озера Чорногори - Марічейка, Несамовите, Бребенескул, розташовані в глибоких льодовикових карах.
А якщо до всього цього додати те, що створено руками людей:
зручне автотранспортне сполучення;
наявність туристських закладів та мережі сільських садиб зеленого агротуризму;
гірськолижні схили, обладнані канатно-буксировочними підйомниками з пунктами прокату гірських лиж, та по-слуги кваліфікованих інструкторів-гірськолижників;
затишні гірські поселення, розташовані в розлогих міжгірних котловинах;
- автохтонна матеріальна і духовна культура гуцулів;
- щирі і привітні мешканці цього краю – гуцули, які свято бережуть прадавні традиції і звичаї, зокрема своєрід-ну гуцульську коляду;
- традиційні щорічні Гуцульські фестивалі та інші фоль-клорно-етнографічні дійства;
- наявність цінних архітектурних та історичних пам'я-ток (дерев'яних церков, житлових будівель тощо);
- оригінальні гуцульські вироби народних умільців з де-рева, металу, шкіри, глини, вовни, льону, бісеру...;
- наявність мальовничих «Українських Атен» - села Криворівні, відомого перебуванням тут визначних українських вчених і письменників: Михайла Грушевського, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та багатьох інших;
- своєрідна та смачна гуцульська кухня.
Отож зрозуміло, що не тільки минуле, сучасне, але й май-бутнє цього чудового краю за туризмом.
Найбільшою базою в районі для прийому туристів і екс-курсантів є лікувально-оздоровчий комплекс «Верховина» обласного підприємства «Івано-Франківськтурист», який одночасно може прийняти 300 осіб. До послуг відпочиваючих два житлові корпуси (на 150 місць кожен) та один адміністративний, спортивний майданчик, автостоянка. Поселення проводиться в 2- та 3-місних кімнатах зі зручностями в блоці. Крім того, в ЛОК є кіноконцертний зал, туристський кабінет, медичний блок, їдальня, ре-сторан, фітобар, пункт прокату гірськолижного споряджен-ня та гірськолижний схил, обладнаний канатно-буксировочним витягом.
Круглорічно в ЛОК «Верховина» оздоровлюються діти з Києва, інших міст, що постраждали від наслідків Чорно-бильської катастрофи, а під час Новорічних та Різдвяних свят - ще й туристи, яких манять засніжені схили та швидкісні спуски на гірських лижах.[ рис. 2,3 ]
Діють туристичні агенції «Гомін Карпат», «Перлина Кар-пат», «Дикий Захід», районний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
За розвитком інфраструктури зеленого туризму Верховинщина займає одне з передових місць не тільки на Івано-Франківщині, а й у Карпатах взагалі. Понад 100 сільських садиб району щороку гостинно приймають гостей з Украї-ни, близького та далекого зарубіжжя. В них може одночас-но відпочивати майже 700 туристів. Житло в більшості осель з усіма зручностями в будинку, кімнати облаштовані в гу-цульському стилі меблями, килимовим покриттям, телевізо-рами та іншими необхідними для відпочинку побутовими приладами.
Найпопулярнішими на теренах району є такі види туризму як пішохідний, гірськолижний, водний(сплав по річці на катамаранах та каяках) та автомототуризм (подорожування по Карпатах на автомобілях та мотоциклах).
Гірськолижні схили, які обладнані канатно-буксировочними витягами, пристосо-вані до гірськолижного ту-ризму, їх у районі два (для початківців і любителів): схил гори Пушкар у смт. Верховина та схил гори Запідки в сільці. Довжина першого ся-гає 320 метрів, ширина від 20 до 60 метрів. Він розташова-ний між двома паралельними лісосмугами хвойного лісу. Се-редня крутизна схилу - 18 градусів. Перепад висот - 72 м. Пропускна здатність 100 осіб/год. Лижебуксир типу ЛБ-300 естонського виробництва, належить ЛОК «Верховина».
Схил на горі Запідки в сільці дещо більших розмірів. Його довжина - майже 550 метрів, ширина - від ЗО до 40 метрів, середня крутизна - 26 градусів, перепад висот - 200 м. Пропускна здатність 150 осіб/год. Лижебуксир вітчизня-ного виробництва - приватний. Обидва гірськолижні схили мають північну експозицію, що дає можливість утримува-тися на них сніговому покриву з початку грудня до кінця березня.
У районі налічуєть-ся декілька пунктів прокату гірськолиж-ного спорядження та достатня кількість кваліфікованих гідів-гірсько лижників.
Іншим популяр-ним видом туризму в районі можна вважа-ти водний, завдяки річковим порогам в основному Чорного та частково Білого Че-ремошів. Туристи-водники облюбували береги цих річок ще на по-чатку сімдесятих років. їх привабили тут пороги і шивери Чорного Черемоша, які пізніше дістали від них власні на-зви: «Дземброня», «Білий кінь», «Гуки».
Найцікавіший водний маршрут проходить по руслу Чор-ного Черемоша від села Зелене через Красник, Верховину, Криворівню, Ясенів до Устерік і далі по Черемошу через Мариничі, Білоберізку, Розтоки, Підзахаричі до м.Вижниця, що на Буковині. В спортивній класифікації він значить-ся як маршрут третьої категорії складності (всього їх є п'ять) з елементами п'ятої категорії. Протяжність маршруту 86 км. Тривалість проходження 4-5 днів. Найскладніші пороги знаходяться на відрізку села Нижня Дземброня до села Крас-ник. В період сплаву туристів, а він зазвичай відбувається в кінці квітня - на початку травня, саме на цьому відрізку проводяться зльоти туристів-водників, змагання з техніки водного туризму та водні раллі (перегони). Плавзасобами туристів у минулі роки були надувні плоти та байдарки. Час вніс свої корективи і зараз туристи-водники користу-ються більш маневрованими катамаранами та каяками. Безперечно, Чорний Черемош - одна з технічно найсклад-ніших в Україні річок, придатних для водного слалому, і туристський маршрут по ній є одним з найпопулярніших водних маршрутів у державі.
Дещо рідше, ніж гірськолижників і водників, можна зус-тріти велотуристів, але, в зв'язку з появою в передових євро-пейських країнах сучасних гірських велосипедів з підвище-ною проходимістю, є тенденція до його активного відрод-ження. Цьому сприяє і характер стежок та доріг у найживописніших місци-нах краю. А поки що по-одинокі велогрупи туристів подорожують ґрунтовими дорогами і приглядаються до карпатського високогі-р'я.
У такій же ситуації опи-нився і кінний туризм. Кількість бажаючих подо-рожувати верхи на конях з кожним роком зростає.
Особливо це до вподо-би іноземцям, багато з яких добре обізнані з азами верхової їзди і