На відміну від кінного та водного туризму, відповідна інфра-структура вже створена для більш багаточисельної гвардії мандрівників - автотуристів. У Карпатах уже зараз достат-ньо турбаз, кемпінгів, будинків відпочинку і просто осель місцевих жителів, підготовлених для перебування туристів. Скрізь автотуристам, крім нічлігу, запропонують страви смач-ної гуцульської кухні, послуги з ремонту авто-мототехніки і дадуть кваліфіковану консультацію щодо вибраного марш-руту. До їх послуг уздовж автотрас чимало закладів харчу-вання, відпочинкових зон, стоянок для автотранспорту, об-лаштованих місць відпочинку і т. п. Подорожуючи Карпата-ми, туристи не відмовляються проїхати автодорогою держав-ного значення від Буковецького до Кривопільського пере-валів через Верхній Ясенів, Криворівню, Верховину, Ільці та Кривополе. Попутно можна відвідати і більш віддалені насе-лені пункти: Красноїлля, Устеріки, Дземброню та інші.

На відміну від кінного та водного туризму, відповідна інфра-структура вже створена для більш багаточисельної гвардії мандрівників - автотуристів. У Карпатах уже зараз достат-ньо турбаз, кемпінгів, будинків відпочинку і просто осель місцевих жителів, підготовлених для перебування туристів. Скрізь автотуристам, крім нічлігу, запропонують страви смач-ної гуцульської кухні, послуги з ремонту авто-мототехніки і дадуть кваліфіковану консультацію щодо вибраного марш-руту. До їх послуг уздовж автотрас чимало закладів харчу-вання, відпочинкових зон, стоянок для автотранспорту, облаштованих місць відпочинку і т. п. Подорожуючи Карпата-ми, туристи не відмовляються проїхати автодорогою держав-ного значення від Буковецького до Кривопільського пере-валів через Верхній Ясенів, Криворівню, Верховину, Ільці та Кривополе. Попутно можна відвідати і більш віддалені насе-лені пункти: Красноїлля, Устеріки, Дземброню та інші. По-дорож на авто можна поєднати з пішохідними варіантами відпочинку: піднятися на гору Говерла (2061 м), Піп Іван (2026 м), Писаний Камінь (1221 м) чи будь-яку іншу верши-ну, здійснити похід за грибами чи просто відпочити в наме-тах на березі Прута, Черемоша чи Рибниці.

Але все ж таки найдоступнішим, найцікавішим, найпоширенішим і найпопулярнішим є пішохідний туризм. Щоб подорожувати пішки, не потрібні ні автомобіль, ні мото-цикл, ні велосипед, ні кінь, ні катамаран, ні гірськолижний інвентар. Добре взуття, зручний одяг, наплічник - і ти при-єднуєшся до туристичної гвардії мрійників-мандрівників.

Саме цей вид туризму дає людині відчути впевненість у своїх силах, радість і гордість від підкореної вершини, фізичні сили і загартування організму, масу приємних вражень від пройденого маршруту. І тому не дивує, що сітка пішохідних туристських маршрутів району дуже густа. Пішохідному туризму підвладні будь-який вік подорожуючого і три пори року: весна, літо та осінь.

Нижче наведений перелік маршрутів найживописнішими місцями району і, мабуть, кожен, хто збирається в подо-рож, зможе вибрати маршрут за своїми вподобаннями та фізичними можливостями, або, користуючись ним, сплану-вати свій маршрут, той, який йому до вподоби.

Звичайно, найцікавішими маршрутами є ті, які прохо-дять по вододілах гірських хребтів, що простягнулися в за-гально-карпатському напрямку з північного заходу на півден-ний схід. Заслуговують уваги і ті, які проходять з населе-них пунктів через усі ландшафтні зони до вищих вершин. Не меншою популярністю користуються і екскурсійні мар-шрути визначними місцями району з відвіданням музеїв і пам'яток архітектури.[ 19. 4 ]

Розділ ІІ Історія становлення сільського зеленого туризму

на Верховинщині

2.1. Початок зародження і розвитку сільського зеленого

туризму

Історія розвитку сільського туризму на Гуцульщині починається з кінця ХIХ століття, відколи представники кіл галицької інтелігенції щоліта почали приїжджали на відпочинок до Криворівні.

Започаткував літні вакації в Криворівні відомий на той час науковець, етнограф Володимир Гнатюк - вчений секретар Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові. Саме за його порадою приїхав з відпочинковими цілями в Криворівню видатний український письменник, революціонер-демократ, титан української літератури Іван Якович Франко. Франкові ці краї дуже сподобались і він відтоді (1901 рік) приїжджає в Криворівню впродовж 13-ти років майже щорічно (крім 1905 та 1908 років). Жив в Криворівні відомий письменник разом зі своєю сім’єю в будинках місцевих жителів Проця Мітчука та Василля Якіб’юка.

Це було зародження сільського зеленого туризму, як тепер його називають, в цьому краї. Тоді слово «туризм» не вживали, а приїжджаючих на відпочинок гостей називали літникарями або люфтівниками. Літникарями - тому, що всі як правило приїжджали на відпочинок влітку, а люфтівниками - тому, що вони любили відпочивати на свіжому повітрі. Люфт в перекладі з німецької означає повітря.

Крім того сюди, в гори Східної Галичини в цей же період приїжджає багато багатих людей з країн, що входили до Австро-Угорській імперії. Більшість з них приїжджали в Ворохту, яка вже в середині ХIХ століття була відома у всій імперії як курортне містечко. Великим прогресом в її популяризації слугувала збудована цісарем Францом Йосифом вузькоколійна залізниця. Її відгалуження від Станіславова до Ділового сприяли притоку великої кількості люфтівників до Яремчі, Микуличина, Татарова, Ворохти, Ясіні, Квасів та Рахова. Пізніше сюди навіть курсували потяги Варшава – Ворохта та Прага – Рахів. Деякі багаті пани будували як і в містах так і в горах свої вілли та схроніска (притулки для туристів). Одну з таких у польського пана Владислава