зеленого туризму вже було не можливо. Люди високогірного району, в якому чи не найвищий рівень безробіття зразу відчули вигоду від прийому туристів і кількість зелених садиб почала збільшуватись в геометричній прогресії. На кінець дев’яностих років минулого століття встановлюється чітка тенденція до зустрічі в Карпатах Нового року. Це дало неабиякий поштовх до зміцнення матеріальної бази зеленого туризму. Практично всі садиби переобладнуються і пропонуються туристам санітарні вигоди в будинках. Звичайним явищем стає холодне та гаряче водопостачання. Вода в санвузли подається цілодобово, господарі переобладнують садиби під центральне опалення, здійснюють благоустрій території, поряд з будинками будують невеличкі будиночки (кухні), в які пересиляються самі під час прийому туристів. Верховинщина виходить на стабільне друге місце в області по кількості зелених садиб, пропускаючи вперед тільки місто Яремче.
Більша увага розвитку зеленого туризму приділяється і державою. В 1997 році виходить в світ перший номер науково-популярного журналу «Туризм сільський зелений», з травні 2002 року в селі Пирогів, що під Києвом на території сучасного села Музею народної архітектури і побуту НАН України відбувається Перша всеукраїнська виставка-ярмарка сільського туризму «Українське село запрошує». З того часу виставки-ярмарки в Пирогово стають традиційними і проводяться щороку в середині травня. На їхніх відкриттях щороку присутніми є віце-прем’єр міністри, міністри, Народні депутати України. Інші високо посадовці.
Ці події державного масштабу не могли не прискорити розвиток зеленого туризму в Верховинському районі. Делегація району присутня на кожній виставці-ярмарці, господарі щорічно також підписуються на журнал журналу «Туризм сільський зелений», який виходить раз на квартал. І не дивлячись на те, що районна влада не надає належної підтримки розвитку зеленого туризму і що господарі не організовуються в громадську організацію – сільський зелений туризм в районі продовжує активно розвиватися. Крім садиб господарі пропонують туристам відвідання бані, катання на конях верхи і в санях, автотранспорт для поїздок в гори, прокати гірськолижного інвентаря, відвідання музеїв, фотографування в національному гуцульському одязі, послуги фахівців туристичного супроводу тощо.
В даний час зелені садиби успішно конкурують з котеджами, які зараз виростають в районі як гриби після дощу. Господарі все частіше рекламують свої послуги в каталогах, періодичних та Інтернет-виданнях, самотужки воготовляють буклети та прайси з рекламою власних послуг. На одному з найпопулярніших карпатських Інтернет-ресурсів сайті садиб більше ніж з інших регіонів Українських Карпат.
Новим поштовхом в розвитку сільського зеленого туризму стає створена в березні 2008 року «Громадська організація туристично-інформаційний центр Верховина», яка ставить за мету організувати зелених господарів в спілку для вирішення спільних питань. Її діяльність широко висвітлюється на веб-порталі А наболілих питань в організації зеленого туризму в районі достатньо.
ТІЦ Верховина створений як громадська неприбуткова організація з метою реклами природного потенціалу Верховинського району Івано-Франківщини, промоції його туристичних можливостей, залучення широкого кола туристів до відпочинку та подорожей на його території в тому числі з-за кордону, підвищення рівня туристичих послуг, створення маркетингу туристичного напрямку, що базується на сучасних технологіях.
З іншого боку він сприяє об’єднанню зусиль працівників сфери обслуговування району для організації комплексного обслуговування відпочиваючих, задоволення їх потреб, є своєрідним містком між тими, хто надає туристичні послуги і тими хто їх потребує.
Метою ТІЦ Верховина є також концентрація зусиль його членів задля розвитку туризму в районі, інформаційного та ресурсного забезпечення туристичної галузі, сприяння суб'єктам туристичної діяльності та туристам, сприяння розвитку системи підготовки кадрів для туризму, сприяння підвищенню еколого-освітнього рівня громадян, провадження туристично-краєзнавчої діяльності.
В даний час проходить розділення сільських садиб на різні типи. Окремо вимальовується агро туризм, виходять з розряду зелених садиб котеджі, які збудовані спеціально для прийому туристів в останні роки і продовжують будуватися в районі.
З іншого боку всі садиби діляться на два типи: ті, які постійно готові приймати туристів впродовж року і ставлять на перше місце якісне обслуговування туриста та ті, які ставлять на перше місце заробляння грошей і приймають туристів користуючись високим попитом на відпочинок за високими цінами тільки на Новорічні та Різдв’яні свята. Постійно розширюється географія садиб. Вже в даний момент таких найбільше в Верховині та в прилеглому до неї селі Ільці. Щороку збільшується кількість садиб в селах Красник, Буковець, Красноїлля, Дземброня та інших. Велику перспективу мають населені пункти по Білому Черемошу від Устерік до Пробійнівки.
Сільський зелений туризм в районі продовжує активно розвиватись по наступних причинах:
- район має неоцінений природно-рекреаційний потенціал;
- трудолюбиві жителі краю вкладають вільні кошти в розбудову своїх садиб;
- люди відчули неабияку фінансову вигоду від прийому туристів;
- в Україні з кількість куточків незайманої природи різко зменшується;
- існуюча пострадянська інфраструктура туризму швидко занепадає;
- реклама в Інтернеті приваблює в район все більше туристів.
Розділ III Проблеми розвитку сільського зеленого туризму на Верховинщині і методи його вдосконалення
3.3. Пропозиції щодо підвищення ефективності сільського зеленого туризму краю
В Україні ініціатором впровадження сільського туризму виступила всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму. За її ініціативою створено успішно функціонують осередки сільського туризму у ряді областей України. Спілкою у співпраці з науковцями і державними органами управління розроблено проект концепції та розпочато роботу над програмою розвитку сільського туризму в Україні. Завдяки активній співпраці осередків сільського туризму з місцевими органами влади та міжнародними фундаціями, вивчається та використовується практичний досвід з організації і прийому відпочиваючих у садибах господарів (Закарпаття, Івано-Франківщина, Львівщина), проводяться інформаційні рекламні акції із сільського туризму. Спілка налагодила тісні зв'язки з