Сімейні ресторани — це сучасний варіант стилізації під старомодну кав'ярню. Більшість закладів такого типу знаходиться в приватному володінні. Розташовуються вони, як правило, в престижних передмістях, зонах проведення вільного часу родинами, в зонах прогулянок містом або в мальовничій місцевості. Оформлення інтер'єру, як і меню — прості. В деяких з них можна замовити напої - пиво, вино чи коктейль. В дверях, за звичай, гостей вітас хазяйка (вона ж, як правило, касир), проводить їх до столика, потім офіціанти приймають замовлення. Іноді в таких ресторанах є са латно-десерти 11 й бар.Ресторани національної кухні (н Америці їх називають етнічними) за типом власності найчастіше є незалежними, їх власники намагаються запропонувати щось «гостреньке» місцевим мешканцям та гостям, а представникам національної діаспори — нагадати їх батьківщину.

Тематичні ресторани присвячуються певній темі: Дикий Захід, футбол, рок-н-ролл тощо. За звичай, вони пропонують обмежений вибір страв, адже їх головне завдання -створити настрій, атмосферу(Додаток 7).

2.7.Функції комплексу харчування при готельному підприємстві.

Структурні підрозділи готелю які називають комплексом харчування,включають в себе такі відділи (секції):кухня,буфет,банкети;ресторан,обслуговування номерів,міні-бари;кімнати відпочинку,бари,секції прибирання та миття посуду.Кухнею,у відповідності до політики компанії,управляє шеф-кухар.На нього покладається завдання не тільки задовольнити,але й перевершити очікування клієнтів,досягти певних фінансових результатів.При готелі може бути декілька ресторанів,а може не бути жодного,та й за типами вони також можуть відрізнятися.У великих готелях,які входять до відомих готельних ланцюгів,за звичай,два ресторани — фешенебельний,фірмовий та невеликий,типу кафе (найчастіше для сніданків).Вони обслуговують як клієнтів готелю,так і широку громадськість.

У порівнянні з іншими, більшість ресторанів при готелях вирізняються більшою оригінальністю.Кваліфікація кухарів та обслуговуючого персоналу в таких ресторанах вища,їм важче, ніж незалежним ресторанам, працювати з прибутком.Як правило,вони відкриті з ранку до пізньої ночі, але досить часто для обіду та вечері гості готелю віддають перевагу відвідуванню незалежних ресторанів.

Готельний бар — місце,яке ідеально підходить для спілкування — ділового та заради задоволення.Готелю також вигідно: продаж напоїв дає значно більше"прибутку,ніж реалізація харчових продуктів. Готельні бари страждають від тих самих проблем, що п інші. Найпеприємніші проблеми пов'язані з прямим обов'язком — продавати алкогольні напої,оскільки в сучасних умовах відповідальність за культуру споживання спиртних напоїв несе,в першу чергу,тоій,хто їх продає.Якщо гість напився в барі готелю,і бармен,і менеджер можуть бути притягнутими до відповідальності.Великі готелі звичайно мають декілька барів різного типу:

Вестибюльный бар — зручне місце для зустрічей, яке отримало свій сучасний вигляд,коли Конрад Хілтон винайшов спосіб отримувати прибуток від величезних холів своїх готелів.

Ресторанний бар — затишний куточок,в якому приємно опинитися після метушні вестибюля.Традиційно бар є найприємнішим елементом інтер'єру,який функціонально забезпечує можливість зачекати поки звільниться столик,або затриматися після приємної вечері.Допоміжний бар — в деяких великих готелях він просто необхідний.Розміщується в глибині споруди,на одному зповерхів.Існування такого місця дозволяє розподілити навантаження на основні сектори комплексу харчування,особливо в звичайні часи харчування,або,навпаки,надає можливість перекусити між годинами роботи основних закладів.

Банкетний бар — використовується виключно для обслуговування банкетів та конференцій.Оскільки такі заходи пов'язані з обслуговуванням великої кількості людей,часто в різних місцях приміщення виставляється декілька столів з напоями,щоб полегшити роботу обслуговуючого персоналу. Банкетний бар повинен мати великий запас не тільки популярних вин,пива та міцних напоїв,але й дорогих вин,лікерів тощо.

Бар при басейні — особливе значення має в курортних готелях.Тут досить часто організовуються тематичні вечірки: гаванський луаур, карибські реггі-ритми, мексиканська фієста та ін.

Міні-бар — маленький бар з холодильником в гостьовій кімнаті.Ключ від нього гість отримує при реєстрації,або в інший час за бажанням.Якщо гість не збирається користуватися міні-баром,він не звертається по ключ.Але слід бути уважним, оскільки іноді міні-бар не потребує окремого ключа,однак спеціальна система реагує на відкриття дверцят або доторкання до вмісту,що може бути враховане як користування напоями з міні-бару.Запаси напоїв поповнюються щоденно,а вартість випитого автоматично включається до рахунку гостя готелю.Останнім часом з'являються нові типи: нічні, спортивні бари,кожен з яких може доповнювати спектр послуг,що пропонуються готельним підприємством.Значно підвищує комфортність та зручнеть перебування в готелі наявність облуговування номерів — доставки їжі та напоїв в кімнати.Однак,гості повинні пам'ятати,що такі послуги супроводжуються відгювідною націнкою.Сучасною ознакою функціонування великих готелів є організація проведення на їх базі різних заходів.В наші дні масові заходи,які супроводжуються їжею та випивкою відбуваються з різких приводів та на різних рівнях.Це й офіційні банкети на рівні посольств і, навіть,лідерів держав;банкети,що проводяться різними громадськими організаціями,науковими та діловими колами з приводу початку або закриття конференцій та семінарів;благодійні гала-вистави з пригощанням;святкові обіди,весілля тощо.Найтиповішими заходами,які доводиться обслуговувати готельним службам є:наради;конференції;звані обіди та вечері;весілля.Для їх проведення використовуються як спеціалізовані (ресторанні зали, бари, банкетні зали) так і загальні приміщення готельних підприємств (вестибюлі, конференц-зали, зали для нарад та зустрічей),що дозволяє готельним підприємствам,з одного боку,отримувати додатковий прибуток,а з іншого — урізноманітнює можливості організаторів відпочинку,туроператорів і спеціалістів з туроперейтингу.

Висновок.

Готель є підприємством, діяльність якого направлена на обслуговування вітчизняних і іноземних гостей. Тому неухильним правилом для персоналу є поважне відношення до будь-яких культурних традицій і образу мислення, а також готовність до спілкування без забобонів зі всіма. Гордість будь-якого готелю - це персонал, який може говорити на різних мовах і справляти хороше враження на гостей рівнем своїх знань і гнучкістю спілкування. Економічна реформа в країні, розвиток туризму, тісні контакти із зарубіжними країнами, необхідність створення розвинутої туристичної інфраструктури висувають високі вимоги до рівня підготовки спеціалістів для підприємств готельно-туристичної галузі.

Працюючи над