КУРСОВА РОБОТА

з предмету:

«Діяльність туристської самодіяльної організації»

на тему:

«Характеристика туристського потенціалу Гуцульського краю»

Зміст

Вступ

Розділ 1.Науково методичні основи розвитку туризму в Україні

1.1Сучасний стан туризму в Україні.

1.2. Перспективи розвитку туризму в Україні

Розділ 2. Характеристика сучасного стану етапу розвитку туризму на Гуцульщині.

2.1. Історія Гуцульщини

2.2Етнографія Гуцульщини

Розділ3.Гуцульщина край Українських Карпат

3.1. Гуцульщина – перлина туризму на Прикарпатті

3.2. Основні туристичні центри Гуцульщини

3.3Перспективи розвитку туризму на Гуцульщині

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

"Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності", — йдеться у новому Законі "Про туризм", який Президент України підписав 11 грудня. На відміну від попереднього законодавства, цей документ більш детально описує механізм створення туристичного бізнесу (процес ліцензування), окреслює повноваження органів влади, регламентує стосунки, права і обов’язки туристичних агентів та туристів. Об’єктом вивчення є Гуцульщина. Природні умови та рекреаційні ресурси цього «раю дуже сприятливі для лікування і відпочинку населення, туризму, заняття різними видами спорту, особливо зимовими. Найбільш привабливою Гуцульщина є для туризму. Неповторної краси гірські краєвиди, унікальні пам'ятки природи, заповідники, заказники (Горгани, печери Довбуша поблизу с.Космач, Страгора, де знайдено джерела залізистої води, та багато інших, своєрідна архітектура і побут гуцулів, розвиток кустарних промислів, виробництво різноманітних високохудожніх виробів та побутових речей, унікальних сувенірів, найстародавніші пам'ятки матеріальної культури створюють найкраще у світі середовище для туризму.

Метою вивчення є традиції та культура гуцульського краю

Згідно із Законом, який набуде чинності 1 січня 2004 року, існує внутрішній та міжнародний туризм, а залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі та їхніх цілей, розрізняють 17 видів туризму в Україні, серед яких: дитячий, сімейний, спортивний, екологічний, релігійний. За статистичними даними, у порівнянні з 2002 р., цього року в Україні на 15-20% збільшилась кількість іноземних туристів. Щороку іноземні інвестори вкладають у розвиток вітчизняного готельного ринку до 100 млн. доларів. Але ці показники можуть стати ще вищими — до цього часу іноземних інвесторів стримувала недосконалість вітчизняного законодавства та відсутність в Україні кваліфікованих спеціалістів з туризму.

Розділ 1.Науково методичні основи розвитку туризму в Україні

1.1Сучасний стан туризму в Україні.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг.

Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби

обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реціпієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об?єктивне соціально-економічне підгрунтя.

Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об?єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але в міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон’юнктури (мал.1), де імідж України залишається ще невизначеним. Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає (мал.2).

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в’їздним у структурі міжнародного туризму. Слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Польща (31,4%), Росія (30,5%), Молдова (11,5%), Білорусь (6,5%), Угорщина (5,7%), Словаччина (4,2%). Запровадження візового режиму у відносинах із Словаччиною позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19% за рік. Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1.05.2004р. стали членами Європейського Співтовариства.

Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон — провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїздних потоків можна прослідкувати наявність двох «гарячих» сезонів — яскраво вираженого літнього та менш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно в межах Європи (таблиця 1), хоча їх географія постійно розширюється: якщо у 1997р. українці відвідали 62 країни, то у 2000р. — 96. Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) та Середземномор?я (Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор?я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко).

Регіональна структура міжнародного туризму, 2000р.

На ринку іноземного (в’їздного) туризму також спостерігається значна