Через нижній став до Площі зборів веде металевий місток — з якого відкривається вид на Великий водоспад. Вода надходить сюди через підземну річку Ахеронт із Верхнього ставу. Побудовано водоспад в перший період створення парку.

Площу зборів прикрашують різноманітні архітектурні елементи паркової композиції. Ця назва з'явилася в період, коли «Софіївка» перебувала у віданні управління військових поселень. Того часу в парку в недільні дні грав військовий оркестр і шляхетні люди міста збиралися тут, щоб послухати музику, потанцювати. Але площа створена в перший період будівництва парку.

Площа зборів обрамлена дерев'яними лавочками. Знаходиться вона на півострові овальної форми. У центрі площі розташований басейн, посередині якого поміщено велику гранітну вазу. В басейні плавають декоративні риби. Вода в басейн надходить підземною чавунною трубою з Верхнього ставу і тримається на одному рівні, тому що надмір води відводиться в Нижній став через прокладений під землею гранітний канал. Улітку вазу прикрашають яскраві квіти. Біля басейну розташована статуя .

Ліворуч від площі розташований грот. Велика гранітна брила, вагою більше 300 тонн, зависла без опори і утримується лише на трьох точках. Надійність цієї споруди перевірила сама природа. У 1838, 1976, 1986 роках, коли в Умані траплялися значної сили , грот залишився неушкодженим. Грот називають Гротом страху та сумніву (раніша назва — Грот Тантала).

Над Гротом страху і сумніву, біля Великого водоспаду розташований невеликий п'єдестал. Колись тут стояла статуя Амура — виконана з білого мармуру. З оригінала збереглися лише крила Амура. 1996 року, за фотографіями, вона відлита київським скульптором І. Д.  Дідуром з органічних матеріалів і встановлена на своєму місці. Статуя зображає хлопчика, який порозкидав всі свої , , що з'єднувала кінці лука, розірвана. Амур відхилився назад і ламає і свій .

Вище Площі зборів ідуть гранітні сходинки вздовж великої гранітної брили нагору. Відразу ж зліва знаходиться Західний грот (грот Скілли, або Сцілли). Грот створено з рожевого граніту, в ньому влаштовано гранітні лавочки та столик.

Далі, праворуч, знаходиться майданчик, вирубаний у скелі по краю крутого обриву. Майданчик називають Бельведер, тому що на ньому деякий час стояла статуя Аполлона Бельведерського. У період військових поселень, 1847 року площадку обнесли ажурною металевою огорожею, яка збереглася до нашого часу. Перед входом на майданчик відкривається вид ни нижню частину скелі, яка нагадує профіль людського обличчя. За одними переказами — профіль Людвіга Метцеля, за іншими — Станіслава Потоцького. Оглядовий майданчик на Бельведері прикрашає антична статуя .

Дещо вище від Бельведерської скелі сусідня з ним ділянка називається Кавказькою горою. На Кавказькій гірці було встановлено з білого мармуру статую керівника польського повстання 1794 року . 1847 року за наказом Миколи І, який тоді відвідав Умань і "Софіївку", статую Костюшка разом із статуєю наполеонівського генерала , яку теж установив О. Потоцький на Єлисейських полях, відправили в . Натомість, цар пообіцяв прислати статую своєї дружини , на честь якої "Софіївку" і почали називати "Царицин сад". І 1850 року ця статую, що зображала в бронзі царицю, яка сиділа в кріслі, тут було встановлено. За радянської влади статую цариці як високохудожній твір відомого російського скульптора В. О. Шервуда, відправили в . 1939 року тут встановили пам'ятник . 1941 року він був знищений німицями. 1964 року на Кавказькій гірці встановили мармуровий бюст на тому самому п'єдесталі, на якому розміщувалася статуя цариці. У газеті "Уманська зоря" від 29 травня 1964 року опублікували зображення пам'ятника. Постамент за своїми розмірами був невідповідним для бюста, і 1965 року виготовили новий гранітний п'єдестал, але бюста Т. Г. Шевченка так і не встановили, його передали в 1985 року, де він стоїть і зараз.

Статуя Еврипіда |

Джерело Іппокрени |

Паріс |

Амур

Східна частина

Усічена колона

На схід від статуї Амура ліворуч розташовані , які ведуть до гротів Локетек та Горішок. Вони створені ще в перший період будівництва парку.

Грот Горішок розташований з правого боку. Він завершує композицію Долини гігантів. У гроті Горішок вирубана гранітна лава, а поряд з ним влаштовано штучний триступеневий водоспад.

Ліворуч і вниз знаходиться грот Локетек — масивна природна скеля. У ній вибита лавка й встановлено круглий стіл. Про нього згадується у всіх відомих описах «Софіївки». Грот влаштований в честь короля Польщі .

Далі по алеї знаходиться міст через русло річки Кам'янки, який веде в Темпейську долину. У цьому місці Людвіг Метцель намагався створити прообраз грецької Темпейської долини. Тут росли 9 , що алегорично відображали дев'ятьох синів Потоцького. Двоє з них (Костянтин та Микола) померли в ранньому віці, а також і дочка Потоцьких Гелена. Як пам'ять про їх ранню смерть в долині встановлено гранітний обеліск, який має назву «Усічена колона» — (Розбита або Зламана колона). Біля основи обеліска покладено надмогильний гранітний камінь, який нагадує , що спить, а поряд протікає струмок річки Кам'янки, розбитий на три окремих маленьких водоспади. Називаються вони «Три сльози» й алегорично виражають смуток матері за трьома померлими дітьми.

Праворуч на гранітному постаменті встановлений мармуровий бюст давньогрецького філософа . У парку також встановлені бюсти — та .

"Природа і мистецтво" Грот Каліпсо

Рожевий павільон

Наступна частина парку називається Єлисейські поля. Біля входу на Єлисейські поля лежить гранітна брила природної форми, а поряд з нею - тесана чотиригранна шліфована гранітна колона. Ці два камені випадково виявилися поряд в «Софіївці» і з часом почали називатися композицією «Природа та мистецтво».

Вглиб Єлисейських полів,