автомобільного туризму. Уздовж шосейних доріг у безлічі будувалися мотелі і дорожні ресторани. Усе більше цікавих місць стають доступні усе більшій і більшій кількості людей.
З 1838-го було почато регулярне пароплавне повідомлення між Нью-Йорком і Лондоном. Тоді колісно-гвинтовий пароплав Грейт вестерн зробив свій перший рейс і доставив з Америки в Європу 68 пасажирів. Число пасажирів постійно збільшувалося, і якщо в 1840м воно складало близько 8тис. чоловік, те вже в 1860м дорівнювало 26тис.
Із середини 60-х років починає розвиватися туризм між Англією і США. 1865р. Англійський підприємець Томас Кук почав поїздку в США, метою якої був договір про туристичний обмін між Англією і Північною Америкою і він же в тім же 1865м організував турпоездки з Америки в Англію і з Англії в Америку. У 1866м перші групи англійських туристів відвідали США.
Настільки швидкий розвиток судноплавства супроводжувалося збільшенням числа американських туристів. Динаміку цього процесу можна побачити з наступних даних: наприкінці XIX століття зі США щорічно виїжджали приблизно 80тис. чоловік, у 1906р. – близько 200тис., а в 1914 - 280тис.
Закінчення першої світової війни поклало початок новому етапу в розвитку міжнародного туризму. Насамперед це зв'язано зі зрослою роллю США на світовій арені й активізацією американського капіталу в Європі. Приплив американців у західноєвропейські країни в цей час значно збільшується і перевершує число англійських туристів.
У 1913р. число американців, що виїжджали за рубіж, нараховувало 286604 чоловік, у 1923м – 308471, а в 1930р. їхнє число досягає 477260 чоловік.
Тільки через кілька років після закінчення другої світової війни міжнародний туризм у Європі почав відроджуватися. Довоєнний рівень був досягнутий наприкінці 40-х років. У цей період туристські обміни і подорожі одержали широкий розвиток у США і Канаді. Успішно розвивався туризм у Мексиці, Панамі, на Кубі (основну частину туристів складали американці). У 1948 р. були дозволені поїздки закордонних туристів у Японію. ДО 1950р. загальне число іноземних туристів, зареєстроване в усьому світі, початок перевищувати довоєнний рівень і досягло 25млн. чоловік.
Розвиток авіаційного й автомобільного транспорту й удосконалення морського транспорту привело до того, що люди хочуть вирватися з повсякденного життя і подорожують. У XX столітті усе більш розширюється географія туризму, усе більше країн утягують у сферу туризму.
Аналізуючи історію розвитку туризму в США, можна виявити основні етапи розвитку туризму в цих країнах :
ХVІІІ ст. – зародження туризму, як галузі економіки, зокрема для США – внутрішній туризм переважав.
ХІХ ст. – століття розвитку елітарного туризму і зародження масового туризму, розширення географії туризму, при цьому більш високими темпами розвивається виїзний туризм у всі країни світу.
ХХ ст. - століття розквіту масового туризму; географія туризму охоплює всі країни і континенти. США стає “країною мандрівників” і виходить на перше місце по кількості людей выезжающих за рубіж, географія туризму велика.
Для розвитку туризму у всіх країнах стимулюючими факторами є науково технічний прогрес, стабільна економіка, інтенсивний розвиток транспорту, розвиток телеграфу, фотографії, телефону, мережі інтернет – т.е засобів зв'язку й інформації. Стабільна політична обстановка, підвищення добробуту населення, рівень розвитку інтелекту і грамотності населення, розвиток готельного сервісу й індустрії розваг, розширюють географію туризму і збільшують масовість індустрії.
Для розвитку міжнародного туризму немаловажну роль зіграло створення різних міжнародних туристичних організацій, і на їхній основі створений Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Міжнародний союз офіційних туристичних організацій у 1969р. за рекомендацією ООН, реорганізується у Всесвітню Туристичну Організацію (ВТО), що існує дотепер. Задача цієї організації – здійснення міжнародного співробітництва в сфері туризму. Ціль –заохочення і розвиток туризму.
Факторами перешкоджаючими розвитку туризму у всіх країнах є в першу чергу війни – регіональні, територіальні, цивільні, світові, а також і революції. Економічні кризи, нестабільна політична обстановка, різні політичні режими і “закритість” країн, негативно відбивається на розвитку міжнародного туризму.
Основні цілі сучасного туризму в США і високорозвинутих країнах:
пізнавальні,
бальнеологічні,
спортивні,
торгові,
рекреаційні,
наукові,
етнічні,
розважальні,
освітні.
Використана література:
Історія світового туризму. – М., 1996.
Рекреаційний потенціал США. – М., 1994.
www.uastur.net