Трембіта — найбільший духовий музичний інструмент у вигляді конічної дерев’яної труби без бокових отворів. Сягає 4 м в довжину. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти — до 2,5 октав, чутність звуку — понад 10 км.

Розділ3.Гуцульщина край Українських Карпат

3.1. Гуцульщина – перлина туризму на Прикарпатті

Гуцульщина може конкурувати навіть з австрійськими Альпами, польськими Татрами, італійськими Апенінами та іншими. Цілюще повітря, велика кількість лікувальних рослин, грибів і ягід, сприятливі умови для розвитку бджільництва створюють можливість для будівництва санаторно-курортних комплексів.

Гуцульщина має дуже сприятливі умови для зимових видів спорту і навіть для проведення великих міжнародних змагань з лижного спорту. Однак для того, щоб перетворити Гуцульщину на край організованого туризму, відпочинку, спорту, необхідно розширити сітку заповідників, розпочати будівництво санаторно-курортних комплексів, баз відпочинку, спортивних баз, визначити туристські маршрути тощо. Причому всі проекти будівництва мають бути виконані в суто гуцульському стилі з урахуванням особливостей місцевої архітектури.

В Чорногорі - найвисокогірнішому ландшафті Гуцульщини і Українських Карпат - знаходиться ряд унікальних природних систем, які приваблювали і приваблюють увагу туристів. Тут розташована найвища вершина України - Говерла (2061 м).

Чорногора - найвищий хребет Українських Карпат, єдиний масив, де зосереджені всі карпатські двохтисячним. Чорногора - найбільш живописна частина Карпат і єдиний хребет, де чітко збереглись сліди плейстоценового зледеніння у формі висячих долин, цирків, амф'театрів та інших післяльодовикових форм рельєфу.

Чорногірський хребет представляє неабияку цінність в плані рекреаційного використання.

У плані рекреації Чорногора зараз "мекка" для вітчизняних самодіяльних туристів, місцевих жителів, туристів - спортсменів та альпіністів, а також для неорганізованих туристів із сусідньої Польщі, Словаччини та Чехії».

3.2. Основні туристичні центри Гуцульщини

Косів – місто, районовий центр Івано-Франківської области. Площа в межах міської ради 1487 га (у тому в межах міста 845 га), 8272 мешканці (згідно з переписом у грудні 2001 р.). Лежить 100 км на південний схід від обласного центру і 13 км на північний захід від залізничної станції у Вижниці (Чернівецька область). Сусідні села: на північний схід і схід Вербовець, на схід Cтарий Косів, на південний схід Смодне, на південь Черганівка, на південний захід Город, на північний захід Пістинь.

Через те що до міста сходяться дороги з Коломиї, Снятина, Заболотова, Кут і Верховини (Жаб’я), воно є важливим комунікаційним вузлом. Саме тому як колись, так і тепер Косів виконує ролю адміністративно-торгового осередку Галицької Гуцульщини, хоч і міститься він поза теренами Гуцульщини.

Косів розташовується на межі Карпат і Передкарпаття, в долині мальовничої гірської річки Рибниці, допливу Пруту, в сточищі Дунаю. Висота поверхні середмістя над рівнем моря 365 м.

Косівщина — неповторно мальовничий куточок Українських Карпат, край високих гір, стрімких потоків, чистого гірського повітря, працьовитих і завзятих людей. Місто Косів – культурно-туристичний центр Гуцульщини, який знаходиться на території Національного природного парку «Гуцульщина». Тут, серед багатства гірських ландшафтів досі збереглись унікальні види флори і фауни, джерела мінеральних вод та гірські водоспади, а відсутність промислових підприємств у цьому регіоні тільки сприяє цьому.

Косів та його околиці славні не тільки своєю унікальною природою, чи неповторними звичаями і обрядами його мешканців. Косів – це світова Мекка народно-прикладного мистецтва. Тут представлені не якісь окремі його види, як в інших відомих світових центрах, а практично всі! Із умілих і працьовитих рук місцевих майстрів виходять Великодні писанки, різьблені, інкрустовані й випалені дерев'яні вази, шкатулки, рахви, пласти, орли, ложки, діжки, бербениці, розписані керамічний посуд, куманці, скульптурки, кахлі, вишиті і ткані сорочки, рушники, килими і верети, ліжники, вироби із бісеру, металу і шкіри...

В Косові знаходиться унікальний і єдиний в Європі Інститут декоративно-прикладного мистецтва з понад сторічною історією, в якому викладають знамениті майстри – нащадки відомих у всьому світі родин Корпанюків, Шкрібляків та Дручкових.

Коломия

Вважають, що Коломию заснували анти в IV-V ст. н.е. Вперше місто згадується у Галицько-Волинському літописі 1241 р. як "доходне сольне місто" князя Данила Галицького.
Унікальною пам'яткою дерев'яної архітектури є Благовіщенська цервка в Коломиї, збудована 1587 р.
Знаменитий музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття та музей писанки, збудований у формі великоднього яйця є сьогодні візитівками старовинної Коломиї. А неподалік міста розкинувся унікальний тисовий заповідник "Княждвірський".
Музей писанки - єдиний у світі музей писанкового розпису, традиції якого збереглися ще з дохристиянських часів. Малювання писанок відбувається за нормами суворого ритуалу, а їх чарівну силу примножує овсячення разом з паскою на Великдень. Тут відображено історію виникнення писанок, техніки їх розпису, інструментарій, композиції орнаментальних мотивів. Музей було відкрито 1987 року в Коломийській церкві святого Благовіщення, пізніше переданій віруючим. Нова сторінка історії музею розпочалась з побудови спеціалізованого будинку, центральна частина якого має форму писанки висотою біля 13 м.
В серпні 2007 р. музей писанки визнаний восьмим чудом України.

Старовинне місто покаже Вам свою історію - величний парафіяльний костел у стилі бароко, який було споруджено 1775 року, військові казарми, ратушу та магістрат, костел єзуїтів, гімназію і скарбничий уряд, будинок товариства "Сокіл" і колишню школу уршулянок, залізничний вокзал та Свято-Михайлівську церкву, а також перлину дерев'яної архітектури — Благовіщенську (або Спаську) церкву в  Коломиї, яка збудована 1587 року, відому ще й своїм чудовим