Бакалаврська робота

Туристсько-рекреаційні ресурси Бойківщини

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………..………...……..............3

Розділ 1. Загально-теоритичні основи дослідження туризму…….………...5

1.1 Основні поняття і терміни туризму…………………….…………5

1.2 Загально-теоретичні основи дослідження туризму…….……..…6

Висновки до першого розділу…………………………..……………10

Розділ 2. Характеристика туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини…………………………………………………………..11

2.1 Етнографічний район Бойківщина та етимологія слова «бойки»…………………………………………………………..11

2.2 Фізико-географічна характеристика Бойківщини……………....16

2.3 Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини…………................20

2.4 Історико-культурні ресурси Бойківщини……………...………...26

2.5 Соціально-економічні ресурси Бойківщини………………….....36

Висновки до другого розділу………………………………...………42

Розділ 3. Стан та перспективи розвитку туризму на Бойківщині......................................................................43

3.1 Розвиток туристської сфери в регіоні…………………..…….....43

3.2 Туристичні маршрути Бойківщиною……………………..….….50

Висновки до третього розділу……………………………………..…60

Загальні висновки……………………………………….….…………61

Список використаних джерел….………………………….................63

Додатки……………………………………………………………..…...65

Вступ

Актуальність теми. Бойківська етнографічна група українського народу в особливих історичних, соціально-економічних та природно-географічних умовах створила самобутню культуру, яка є невід’ємною частиною національної культури.

Більшість сучасних етнографічних і географічних праць присвячені вузькогалузевим проблемам і дають уяву лише про окремі аспекти життя бойків. Бойківщина є дуже цікавою в плані туристичного освоєння, проте недостатньо вивченою, саме тому необхідною є комплексна оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, можливості використання їх в туризмі, основні проблеми рекреаційного освоєння району Бойківщина.

Стан теоретичного дослідження. Виходячи з актуальності теми даної роботи ми бачимо, що питання туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини є мало дослідженим. Тому ця проблематика вимагає подальшого вивчення і опрацювання.

Свого часу над дослідженням туризму на Бойківщині займалися такі науковці: П. Юрченко, М. Зубрицький, Юрій Кміт, Володимир Охримович, Костянтин Багрянородний.

Об’єктом дослідження бакалаврської є етногеографічний район Бойківщина.

Предметом дослідження є туристсько-рекреаційні ресурси Бойківщини.

Метою дослідження є вивчення туристичних можливостей Бойківщини, а також стан і можливості розвитку туристичної галузі в регіоні.

Відповідно до окресленої мети було поставлено такі завдання:

- з’ясувати особливості територіальної організації життєдіяльності бойків;

- дослідити походження назви “бойки”, особливості їх суспільної організації;

- дати характеристику фізико-географічного положення та туристсько-рекреаційних ресурсів краю;

- вивчити стан, проблеми і перспективи розвитку туризму на Бойківщині, основні туристичні маршрути, пропоновані до послуг туристів.

Методологічна основа і методи дослідження. В основу методології покладено дослідження провідних українських та зарубіжних етногеографів, економіко- і соціогеографів та визначних національно-культурних діячів.

Наукова новизна одержаних результатів.

- вперше проведено комплексний аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, подано їх детальну характеристику по окремих групах ресурсів;

- на основі аналізу вивчено основні місця, об’єкти, пам’ятки, що можуть бути використаними при організації туризму на Бойківщині;

- вивчено стан сільського зеленого туризму в регіоні, основні туристичні маршрути, а також перспективи розвитку туристичної галузі на досліджуваній території.

РОЗДІЛ 1. Загально-теоритичні основи дослідження туризму

1.1 Основні поняття і терміни туризму

Туристична сфера регулюється Законом України "Про туризм" від 15.09.1995 324/95-ВР (далі - Закон). З 01.01.2004 в даний Закон були внесені суттєві зміни та доповнення. В Законі України “Про туризм” визначено такі основні терміни туризму:

туризм – тимчасовий виїзд особи з мiсця постiйного проживання в оздоровчих, пiзнавальних, професiйно-дiлових чи iнших цiлях без здiйснення оплачуваної дiяльностi в мiсцi перебування;

турист – особа, яка здiйснює подорож по Українi або до iншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термiн вiд 24 годин до одного року без здiйснення будь-якої оплачуваної дiяльностi та iз зобов'язанням залишити країну або мiсце перебування в зазначений термiн;

туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше нiж двi такi послуги, що реалiзується або пропонується для реалiзацiї за визначеною цiною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розмiщення та iншi туристичнi послуги, не пов'язанi з перевезенням i розмiщенням (послуги з органiзацiї вiдвiдувань об'єктiв культури, вiдпочинку та розваг, реалiзацiї сувенiрної продукцiї тощо);

супутнi туристичнi послуги та товари – послуги та товари, призначенi для задоволення потреб споживачiв, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалiзацiї туристам;

характернi туристичнi послуги та товари – послуги та товари, призначенi для задоволення потреб споживачiв, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалiзацiї туристам;

просування туристичного продукту – комплекс заходiв, спрямованих на створення та пiдготовку до реалiзацiї туристичного продукту чи туристичних послуг (органiзацiя рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спецiалiзованих виставках, ярмарках, видання каталогiв, буклетiв тощо);

мiсце продажу (реалiзацiї) туристичних послуг – країна, в якiй зареєстровано вiдповiдний суб'єкт господарювання, що реалiзує туристичний продукт;

мiсце надання туристичних послуг – країна, на територiї якої безпосередньо надаються туристичнi послуги.

туристичними ресурсами України є пропонованi або такi, що можуть пропонуватися, туристичнi пропозицiї на основi та з використанням об'єктiв державної, комунальної чи приватної власності [16].

Органiзацiйними формами туризму є мiжнародний i внутрiшнiй туризм.

До мiжнародного туризму належать: в'їзний туризм – подорожi в межах України осiб, якi постiйно не проживають на її територiї, та виїзний туризм – подорожi громадян України та осiб, якi постiйно проживають на територiї України, до iншої країни.

Внутрiшнiм туризмом є подорожi в межах територiї України громадян України та осiб, якi постiйно проживають на її територiї.

Залежно вiд категорiй осiб, якi здiйснюють туристичнi подорожi (поїздки, вiдвiдування), їх цiлей, об'єктiв, що використовуються або вiдвiдуються, чи iнших ознак iснують такi види туризму: дитячий, молодiжний, сiмейний, для осiб похилого вiку, для iнвалiдiв, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний [16].

1.2 Загально-теоретичні основи дослідження туризму

У сучасній літературі поняття «метод» трактується неоднозначно. Звичайно під методом розуміється, насамперед, визначений спосіб діяльності.

Загальні методи дослідження туризму співпадають із загальнонауковими методами дослідження.

Наукове дослідження – це цілеспрямоване вивчення об’єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об’єкта (явища), формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.

Емпіричне дослідження – спрямоване безпосередньо на об’єкт,