Над містом Виноградів на Чорній Горі видніються руїни замку. За своїми розмірами він порівняно невеликий. Довжина будови 50 м, ширина - 44,6 м. Має форму чотирикутника з виступами. Кладка кам'яна. Вежі квадратні. Замок збудовано у XIII ст. могутнім паном Угорщини Боршо Бенедеком, прибічником короля Карла Роберта. Боршо Бенедек зрадив королю, і за це замок було зруйновано. Приблизно на тому ж місці у XV ст. зведений замок - монастир для монахів ордена францисканців. У 1558 році замок був зруйнований внаслідок міжусобиць між феодалами. Замок - монастир люди прозвали «Канків», бо так називався верхній шерстяний одяг, що його носили монахи. На сьогодні ця середньовічна пам"ятка досить сильно знищена, оскільки чимало каменю в минулому було використано для будівництва терас, на яких вирощують виноград.

Солотвино - лікування в соляних надрах Карпат.

Ідея лікувати хворих на бронхіальну астму та алергічні захворювання дихальних шляхів у соляних підземелляхвперше виникла у поляків. Було помічено, що серед працівників шахт немає хворих на астму і туберкульоз. В 1959 році у штольні, підземній проходці міста Велички, що біля Кракова, почали лікування на глибині 200 метрів. А в жовтні 1968 року цю методику вирішили впровадити у закарпатському містечку Солотвино, поставивши перші ліжка теж на глибині 200 метрів.

Кілька мільйонів років тому на цьому місці був океан чи велике глибоке море, яке згодом перетворилося на соляний пласт. Коли росли наймолодші в Європі гори Карпати, вони видавили цей соляний прошарок і зробили його куполоподібним. Протяжність цього куполоподібного соляного масиву в Закарпатті — 85 кілометрів, далі він тягнеться через Польщу і аж до Середземного моря. А товщина його різна, приміром, на шахті №9 - 280 метрів придатного для лікування соляного прошарку, але він тянеться ще впродовж двох кілометрів. Тому у 1976 році була збудована Українська Алергологічна лікарня (тоді - Республіканська алергологічна лікарня) на 260 ліжок. Вона мала всесоюзне призначення, і місця були поділені між республіками. Наприклад, Прибалтика мала одну дорослу та одну дитячу путівку на лікувальний курс, Казахстан - по чотири, Росія - десять тих і тих. Нині протягом року лікарня приймає біля 3000 хворих, з них - 1000 дітей звідусіль - з України, Росії, Німеччини, Угорщини, Ізраїлю, Словаччини і може вмістити 260 хворих у люксах, напівлюксах і звичайних палатах. Щоправда, у літні місяці буває переповнення, тому за путівками треба звертатися завчасно, тобто зв'язуватись з нами за місяць на зимовий заїзд і за три місяці - на літній. Тут на місці проводять дослідження і призначають лікування, враховуючи супутні захворювання. Протипоказана спелеотерапія хворим на ішемічну хворобу серця, гіпертонію, захворювання нирок і центральної нервової системи з порушенням церебрального крово - і лімфообігу.

Місцеві лікарі застосовують медикаментозне та немедикаментозне лікування, серед останнього - фітотерапія, елетролікування, магнітотерапія, голкорефлексотерапія, електроакупунктура, лазеротерапія, вібромасаж, лікувальна фізкультура. Лікарня має три терапевтичних відділення для дорослих, дитяче відділення, палати інтенсивної терапії та реанімації, рентгенівський, стоматологічний та алергологічний кабінети, ЛОР - кабінет, лабораторно-діагностичне відділення, кабінети функціональної діагностики, фізіотерапевтичне відділення з кабінетом голкорефлексотерапії, зали лікувальної терапії. Медики та науковці Української Алергологічної лікарні проводять експерименти у лікуванні інших не дуг. Зокрема, допомагають при шкірних алергічних хворобах - мікроклімат шахт лікує різновидну алергію. А шкірні алергічні хвороби - це в основному харчова алергія. Вони допомогли також вже 250 пацієнтам з опіками - у асептичному середовищі добре загоюються рани і розсмоктуються рубці.

Також вода соляних озер, що зовсім неподалік від Української Алергологічної лікарні та підпорядковані їй, лікує псоріаз, шкірні та суглобні захворювання, простудні хвороби у дітей. Своїми лікувальними властивостями озера перевершують навіть знамените Мертве море... У них настільки високий вміст солі, що людина не потопає, а вийшовши з води, навіть після сухого витирання сіль залишається на шкірі і лікувально діє, глибоко очищуючи пори. Сюди, на соляні озера, можна приїжджати, звісно, тільки влітку. Проживання у дерев'яних будиночках з харчуванням коштує 80 гривень за добу. І взагалі, тут, в Солотвино - лікує сама природа. Рекламний проспект закликає подарувати собі краплину багатств тутешньої природи, а я лиш можу додати - сюди варто приїхати лікуватися і варто приїхати відпочити.

Подорож боржавською вузькоколійкою.

Географічна територія долини річки Боржава включає три адміністративні райони Іршавський, Берегівський, Виноградівський, Яскравою особливістю цього регіону є вузькоколійна залізниця, побудована в 1904-1907 роках, що в відповідний час було досить прогресивним технічним проектом щодо розвитку регіону. Лісова промисловість за часів Австро-Угорської монархії, а потім і Чехословацької республіки розвивалась з використанням передових на той час технологій, в тому числі і будівництвом транспортних залізниць по всій території Закарпаття.В Радянські часи в умовах планової економіки залізниця використовувалась як для транспортних перевезень – лісц та будівельних матеріалів, так і для пасажирських.

Транспортні перевезення забезпечувались підприємствами регіону - Довжанський лісокомбінат, Приборжавський завод будматеріалів, вугільна шахта в с.Ільниця, Іршавський абразивний завод, Іршавська мебельна фабрика, підприємства Харчпрому в м.Іршава та с.Білки. В даний час залізничне сполучення відбувається на відрізку Іршава-Хмільник та Хмільник-Виноградів. Ділянка шляху Хмільник-Берегево використовується для технічних робіт - заправка та ремонт рухомого складу в депо м.Берегово. Пасажирське (Виноградів - Іршава) і товарне сполучення.