туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з органі-зації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)» [2].

Не можна вважати понятійно досконалим еквівалентом екскурсії по організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг. Можливо, що таке визначеним ґрунтувалося на терміноло-гічному апараті Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року,що визначала екскурсію, як: «...відвідання (прогулян-ка) з метою візуального пізнання навколишнього світу, по обраному тематичному маршруту на термін менше 24 годин», а екскурсійну діяльність визнавала «...складовою туристської діяльності», як «організаційні дії з науковою, навчальною або культурно-освітянською метою, результатом яких є пізнання визначних об'єктів і місцевостей».

Очевидно, що не розкриває загальний рекреаційний зміст екскур-сійної діяльності і Стаття 5, яка визначає учасників відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності:

Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності
є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають
туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземні громадяни,
особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші)
в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Цією ж статтею до суб'єктів туристичної діяльності віднесені суб'єкти підприємницької діяльності, що надають екскурсійні послуги, а також гіди-перекладачі, екскурсоводи. При цьому останні визначають, як «.„фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом...». А чи правильно вважати туристичним супроводом надання екскурсійних послуг місцевим жителям, яких не можна віднести до категорії туристів?

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» 18.11.03 р. Статтею 25, на відміну від попереднього, визна-чає права та обов'язки як туристів, так і екскурсантів. При цьому слід відзначити, що впродовж 9-ти років, які відділяють прийняття відпо-відних законів, формулювання як прав, так і обов'язків набуло більшої чіткості і деталізованості. До того ж чинний закон окремою статтею (Стаття 15) визначає обов'язковість фінансового забезпе-чення цивільної відповідальності (гарантія банку або іншої кредитної установи) туроператорів і турагентів перед туристами для забезпечен-ня прав та законних інтересів громадян — споживачів туристичних послуг. Закон визначає, що така відповідальність стосується збитків, що можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин платоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання банкрутом як туроператора, так і турагента.

Між тим, усі зазначені положення не можна визнати такими, що безпосередньо стосуються правового регулювання екскурсійної діяльності.

Важливе значення для екскурсійної справи мають й прийняті останнім часом Закон України „Про охорону культурної спадщини" (червень 2000 p.), Постанова Кабінету Міністрів України № 789 від 10 червня 2002 р. „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 p.". Певні положення щодо екскурсійної діяльності містяться й у Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 pp..". А прийнята у лютому і 2002 р. постанова Державного департаменту туризму „Про концептуальні засади організації екскурсійної діяльності в Україні" передбачає відродження екскурсійної справи в Україні, введення чіткої системи підготовки та підвищення кваліфікації екскурсоводів та інші заходи. На жаль відсутність нині координуючого центру екскурсійно-методичної роботи в державі не сприяє широкому та планомірному розгортанню цієї справи.

Охарактеризуємо їх основні положення.

В статті 21 ЗУ «Про Туризм» зазначено що, за договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб'єкт, що здійснює туристичну діяльність) за встановлену договором плату зобов'язується надати за за-мовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщенням.

Договір на екскурсійне обслуговування укладається за правилами, визначеними цивільним законодавством, у тому числі шляхом видачі ваучера.

Загальні положення про договір на надання послуг засто-совуються до договору на екскурсійне обслуговування, як-що інше не передбачено законом та не суперечить суті зо-бов'язання.

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскур-сійного обслуговування, його видів і особливостей, квалі-фікації екскурсовода, про порядок і строки оплати екскур-сійних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання іншу інформацію з питань екскурсійного обслуговування.

Відповідальність сторін за невиконання, або неналежне ви-конання зобов'язань відповідно до договору на екскурсійне обслуговування, порядок припинення договору на екс-курсійне обслуговування визначаються відповідно до ци-вільного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачів.

В «Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, та екскурсійної діяльності» зазначено що:

- екскурсійне обслуговування туристів повинно включати організацію всіх видів екскурсій, відвідування музеїв, виставок, об'єктів соціального характеру та інших екскурсійних об'єктів, передбачених умовами екскурсії.

- Екскурсійне обслуговування туристів повинно здійснюватися за програмами, складеними суб'єктом туристичної діяльності, який здійснює обслуговування, згідно з придбаним туром.

- Крім зазначених у програмі екскурсійних заходів, суб'єкт туристичної діяльності може організовувати за бажанням туристів додаткове екскурсійне обслуговування за окрему плату.

- Екскурсії, як окремий вид послуг можуть надаватися різним категоріям населення: місцевим жителям, відпочиваючим, школярам, студентам, учасникам конференцій, виставок, нарад, транзитним пасажирам тощо.

Суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи:

технологічну