На північному заході область має кордон з Польщею – 33,4 км, на заході з Словаччиною – 98,5 км, на півдні з Угорщиною - 130 км, на південному сході з Румунією – 205,4 км. З метою розвитку міждержавних відносин та прикордонного співробітництва в краї добре налагоджена прикордонна інфраструктура. Працюють 18 пунктів пропуску – 7 залізничних (Угорщина- Чоп – Загонь, Саловка – Еперешке; Словаччина – Чоп – Черна - над – Тісов, Ужгород – Матівці; Румунія – Дяково – Халмеу, Тересва – Кімполунг, Рахів - Сигот), 7 міжнародних автомобільних, 1 міжнародний повітряний та 3 пункти спрощеного переходу кордону.

В межах України область межує з Львівською – 85 км та Івано-Франківською областями – 180 км.

Площа області 12.800 кв. кілометрів. Включає 13 адміністративних районів, 10 міст, 28 містечок та 561 поселення сільського типу [5; с.17].

Природні умови і ресурси.

В геоструктурному відношенні територія області знаходиться у межах південно–західної частини покривно-складчастої споруди Українських Карпат і Закарпатського прогину. У будові Карпат вирішальну роль відіграє осадова товща флішу крейдово-палеогенового віку. Закарпатський прогин виповнений неогеновими моласами. З зоною глибинного Закарпатського розлому на межі Карпат і прогину пов'язані ефузивні й інтрузивні породи, що складають Вулканічний хребет. Антропогенові відклади утворюють суцільний покрив піщано-галечних відкладів у долинах Тиси і Латориці. В гірській частині залягають переважно малопотужні елювіально-делювіальні утворення і алювіальні відклади терас. Близько 80 % тер. області зайнято гірськими хребтами, міжгірними улоговинами і долинами, на південному заході розташована Закарпатська низовина (частина Середньодунайської низовини). Виділяють 3 типи рельєфу — середньогірний та низькогірний у гірській частині і рівнинний у межах низовини. Гірські хребти витягнуті з північного заходу на південний схід.. В північній і північно-східній частині області простягається Вододільний хребет з г. Пікуй, Ужоцьким та Верецьким перевалами. Тут проходить межа з Львівщиною. Межа з Івано-Франківщиною проходить по Горганах з г. Сивулею та Вишківським і Яблуницьким перевалах.

На південь від Вододільного простягається Полонинський хребет, розчленований на окремі масиви (полонини Боржава, Красна, Полонина-Руна), хр. Свидовець, на сході — Чорногора (з найвищою вершиною області і всієї України — г. Говерла, 2061 м) та Рахівські гори. Південніше Полонинського хребта лежить Березне-Ліпшанська долина. Яка відокремлює його від Вигорлат-Гутинського (Вулканічного) хребта. Південно західна частина області зайнята Закарпатською низовиною - плоскою акумулятивною рівниною, для якої характерним є одноманітний рельєф з абсолютними відмітками 105-150 м. На фоні рівнини різко піднімаються останці вулканічних гір (Берегівське горбогір'я, Чорна Гора, Шаланка та ін.) з абсолютними відмітками 370-568 м [5; с.19].

Кліматичні умови.

Клімат Закарпаття помірно континентальний. Формується під впливом значної сонячної радіації, переважання південно-західного переносу повітряних мас і гірської дуги Карпат, яка захищає територію від проникнення арктичних повітряних мас.

Зима, розпочинається у низинних районах у першій-другій декаді грудня, а закінчується в другій половині лютого. У горах зима наступає раніше - в третій декаді листопада і триває до початку березня. Тобто тривалість зими в низинних районах близько 2 місяців, тоді як в передгір'ї ~3 місяці, а в горах -4-5 місяців. В цілому зима у Закарпатті м'яка, із частими і тривалими відлигами. Є роки зі значним сніговим покривом, а рідко є й такі, коли стійкий сніговий покрив взагалі не формується.

Весна у області починається у третій декаді лютого і закінчується у другій декаді травня і триває близько 80 днів. У горах, з підняттям на кожні 100 м висоти, початок весни запізнюється на 2 дні, а кінець - на 8 днів, тобто весна у високогір'ї значно триваліша (до 180 днів). Температурний режим у цей сезон нестійкий: теплі дощові дні чергуються сніжними, морозними, ясні сонячні дні - похмурими, дощовими. Заморозки у повітрі закінчуються у другій декаді квітня у низинно8-передгірних районах, у першій декаді травня в гірських.

Літо в низинно-передгірних районах триває в середньому 130 днів (з першої декади травня до середини вересня). В горах на висоті 400-600 м літній сезон триває всього 60-70 діб, а вище 1000 м- літо короткотривале.
Осінь у Закарпатті триває в середньому 80-100 днів (з другої половини вересня до першої-другої декади грудня у низинній зоні і з кінця серпня до кінця листопада у горах. Перша половина її - переважно тепла та суха, а у другій збільшується кількість днів з дощами і туманами. Осінні заморозки наступають в горах у кінці вересня, а в низовині - у другій половині жовтня, іноді й раніше.

Опади розподіляються дуже нерівномірно як по території області, так і протягом року. Максимум опадів припадає на тепліші літні місяці, інколи на осінні. З ростом висоти місцеположення території кількість опадів зростає. Так, в Ужгороді в середньому за рік випадає 805 мм, в Хусті - 1095 мм, а в Руській Мокрій -1499мм. Середньорічні опади в низинній зоні становить 600-800мм, а в горах - 1000-1500мм. Значні коливання опадів бувають між роками, а також в окремі місяці або дні року. Бувають роки високої водності, коли за рік випадає 1600-2400 мм при середній багаторічній нормі 1000-1200мм. [25]

Територія 3акарпатської області належить до двох агрокліматичних районів — Карпатського з вертикальною кліматичною зональністю та Закарпатського вологого, теплого з м'якою зимою. На низовині зима коротка, м'яка, температура січня —2, — 3°, літо тепле з пересічною температурою липня від +19 до +21°. У низькогірній частині зима холодніша, в середньогірній — тривала,