Найвища температура повітря (абсолютний максимум) становила у низинно-передгірній зоні +41 °С, у горах +37°С, а найнижча (абсолютний мінімум) -33° С у низині і -36°С у горах.

Серед несприятливих метеоролог, явищ — сильні зливи, грози (на південному заході області понад 40 днів на рік з грозами), град.
У області працює 8 метеостанцій (Ужгород, Берегове, Великий Березний, Міжгір'я, Нижні Ворота, Нижній Студений, Рахів, Хуст), аерологічна станція в м. Ужгороді.

Водні ресурси.

Висока вологість та наявність гірського рельєфу на території області зумовили розвиток густої річкової мережі. На території області налічується 152 річки довжиною понад 10 км кожна. Пересічна густота річкової сітки 1,7 км/км2, вона змінюється від 1,3 км/км2 на рівнині до 2,0 км/км2 у горах. Живлення дощове (40 % річного стоку), снігове та ґрунтове. Для річок характерні паводки після злив ( в окремі роки 8—10 паводків на рік). Головною водною артерією є р. Тиса, яка збирає воду з усього південно-західного схилу Українських Карпат. Найбільші притоки р. Тиси: Боржава, Ріка, Тересва, Теребля, Уж та Латориця. Всі вони беруть початок на висоті 1000-1700 м і належать до гірських річок з нестійким гідрологічним режимом, швидкою течією (0,8-1,2 м/с і більше). Ці притоки мають багато спільних рис: долини річок в гірській частині – вузькі, крутосхилі з виходами корінних порід; на рівнинній – мають широку заплаву, плоске дно. Характерним є також підвищення рівня води в річках навесні та на початку літа.

В області налічується 137 озер, в основному льодовикового та загатного походження. Озера невеликі за площею. Серед них найбільше озеро Українських Карпат — Синевир. Це — високогірне озеро, яке виникло у верхів’ї р.Тереблі внаслідок завалу в горах. Знаходиться на висоті 989 м, площа — 7 га, глибина — 24 м. Озеро дуже мальовниче, з острівцем посередині.

Найпоширенішими є озера льодовикового походження — Верхнє, Нижнє, Бребенескул, Несамовите, Ворожеська, Марічейка та ін. Вони знаходяться високо в горах в улоговинах, "виораних" льодовиками, є неглибокими (1-3 м), мають невелику площу. Серед них — найвисокогірніше в Україні озеро Бребенескул, яке знаходиться в улоговині між хребтами Чорногори і Рахівських гір.

Збудовано 50 ставків і водосховищ (пл. водного дзеркала 1,4 тис. га). Водні ресурси, якими область забезпечена достатньо, використовуються для водопостачання, одержання гідроенергії, гідромеліорації, рибного господарства, рекреації тощо.

Закарпаття має значні запаси підземних вод, які складаються з ґрунтових і власне підземних вод. Особливу цінність становлять мінеральні води. Область — найбагатший регіон України за складом і запасами таких вод. Відомо понад 360 їх джерел. Виділяються вуглекислі, сульфідні, залізисті та миш'яковисті, бромні, йодні, йодно-бромні, радонові води, а також води неспецифічного складу. Наявність їх зумовлена геологічною будовою території, бурхливою вулканічною діяльністю, яка відбувалася в геологічному минулому.

Серед сучасних несприятливих фізико-географічних процесів поширені інтенсивне вивітрювання, у т. ч. морозне; під впливом сили тяжіння відбуваються зсуви, осипища і обвали. Інтенсивна ерозійна та акумулятивна діяльність річок, особливо під час катастрофічних паводків. На Тисі та її притоках часто утворюються селеві потоки. Між Боржавою і Тересвою поширений карст, в околицях Солотвина — соляний карст. У горах часті снігові лавини. Сильні вітри викликають вітровали та буреломи. На схилах, де вирубано ліс, поширені площинний змив і лінійний розмив.
Область належить до сейсмічно активних [5; с.27].

2.2. Соціально-економічні ресурси

Аналіз стану економіки області впродовж останніх років доводить до висновку: одним з реальних шляхів її реанімації, забезпечення підвищення рівня розвитку продуктивних сил регіону є залучення інвестицій.

Поліпшення інвестиційного клімату в нашому краї було реалізовано завдяки прийняттю Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та Закону України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту.

Пріоритетними для інвестування залишатимуться лісопромисловий комплекс, легка промисловість, електроенергетика, агропромисловий та туристично-рекреаційний комплекси, інші галузі.

Метою створення спеціальної економічної зони “Закарпаття” є розробка і реалізація програми подальшого розвитку економіки області в перехідний період до нових ринкових економічних відносин з урахуванням специфічних особливостей краю, впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення випуску високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної й ринкової інфраструктури та створення нових робочих місць.

Пільги, надані «спеціальними» законами активізували інвестиційну діяльність області. На сьогодні в області функціонує 405 підприємств із прямими іноземними інвестиціями [28].

За обсягами залучених інвестицій область займає 11 місце серед інших регіонів України, за обсягами на душу населення (113 дол. США) – на 6 місці. Серед областей України, які входять до складу Карпатського Єврорегіону, Закарпатська область за обсягами на душу населення знаходиться на першому місті.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із країн:

Сполучені Штати – 23,3 % від загального обсягу;

Угорщини – 17,6 %;

Австрії – 15,5 %;

Німеччини – 11,5 %;

Словаччина – 6,4 %.

Закарпатські підприємці співпрацювали з партнери із 73 країн світу.

Експортом товарів займалось 422 суб‘єкти підприємництва області, імпортом – 387 .

Основними позиціями експорту є:

текстиль