Далеко за межами Закарпаття відома ще одна унікальна місцевість – ДОЛИНА НАРЦИСІВ. Розкинулась вона в урочищі Кіреші поблизу міста Хуста. Це єдине місце в СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса вузьколистого. Подібні, але менші за площею зарості залишилися в небагатьох місцях - Альпах, Румунії, деяких Балканських країнах.
Популяція нарциса вузьколистого в Долині нарцисів становить велику наукову цінність. Саме тут тендітна рослинка знайшла сховище під час наступу льодовика. Площа 256,5 гектарів є заповідною територією і відноситься до Карпатського біосферного заповідника.

...Уявіть собі зелений килим, на якому розсипані білі віночки ніжних квіток - не десятки і навіть не тисячі, а така величезна кількість, що не піддається підрахунку. Таку величну картину можна побачити тільки тут, у квітні-травні, під час масового цвітіння рослин. Долина в період цвітіння (з 10 по 25 травня) – незабутнє видовище. Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його! [27]

Водоспади

Закарпаття багате на водоспади, серед яких найбільшим є водоспад „Шипот”. Розташований поблизу с.Пилипець, Міжгірського району, водоспад користується популярністю серед туристів, як з України, так із-за кордону. Також на території області є наступні водоспади:

- “Воєводино” (“Воєводинський”?) поблизу с.Т.Пасіка Перечинського району;

- “Скакало” поблизу с.Синяк, Мукачівського району;

- “Соловей” та “Червоний партизан” поблизу с.Лумшори, Перечинського району.

2.4. Наявність історико-культурних ресурсів

Територія Закарпаття була заселена з давніх-давен. Перша згадка про життя людей на теренах краю відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.)

Серед археологічних пам’яток першої половини І тисячоліття н.е. на Закарпатті відомі карпатські кургани. Вчені встановили, що їх залишили предки слов’янських племен білих хорватів.

Закарпатська область має непросте історичне минуле. В ІХ-Х століттях територія Закарпаття входила до складу Київської Русі. В ХІ-ХІІІ століттях і до ХХ століття – до Угорщини, Австро-Угорщини, 1918-1919 – Угорщини, 1919-1939 – Чехословаччини під назвою “Підкарпатська Русь”, 1939-1944 – до Угорщини.

Визволення Закарпаття у жовтні 1944 року та возз’єднання з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю. Із серпня 1991 року Закарпатська область – невід’ємна складова частина незалежної України.

Усього в області налічується 1817 пам’яток історії, культури і мистецтва, з яких 496 – археології, 1273 – історії та 48 – мистецтва.

Замки Закарпаття

На території Закарпаття знаходяться будівлі і руїни дванадцятьох середньовічних замків:

1. Ужгородський (м.Ужгород) – ХI ст., нині музей.

2. Мукачівський (м.Мукачево) - ХI ст., нині музей.

3. Невицький (с.Невицьке Ужгородського району) – руїни, ХIII-ХVII ст.

4. Середнянський (с.Середнє Ужгородського району) – руїни, ХII-ХVIII ст.

5. Чинадіївський (смт.Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда, ХV ст.

6. Бронецький (с.Бронька Іршавського району) – залишки, ХIII-ХIV ст.

7. Квасівський (с.Квасово Берегівського району) – руїни, ХII-ХVI ст.

8. Боржавський (с.Варієво Берегівського району) – залишки, ХI ХVII cт.

9. Королевський (смт.Королево Виноградівського району) – руїни, ХII-ХVII ст.

10. Виноградівський (м.Виноградів) – руїни, ХI-ХVI ст.

11.  Хустський (м.Хуст) – руїни, ХI-ХVIII ст.

12. Вишківський (смт.Вишково Хустського району) – залишки, ХIII-ХIV ст.

Наш край дає багатий матеріал для дослідження оборонного зодчества минулого, найбільш викінчену форму якого являють собою, безумовно, замки ХIII-ХVII ст. І хоча вони вже давно втратили своє первинне функціональне призначення, а від більшості з них залишилися тільки обвітрені, випалені сонцем і вмиті дощами руїни, їх історія-доля і сьогодні хвилює справжніх цінителів пам’ятників старовини [8; с.90].

МУЗЕЇ ЗАКАРПАТТЯ:

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Мукачівський історичний музей

Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах

Народний приватний музей “Сріберна земля”

Хата-музей “Лемківська садиба”

Кузня-музей “Гамора”

Музей ткацтва

Музей історії солекопалень

Висновки до розділу 2

Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низовину, межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км).

Через географічні особливості Закарпаття з давніх-давен було зручним з’єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи.

За площею і населенням у масштабах України область невелика. Її територія становить 12,8 тис. кв.км, чисельність населення – 1258 тис. чол.

Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали. Виявлено і досліджено 360 джерел і родовищ мінеральних та термальних вод, які за хімічним складом не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції, а їх лікувальні властивості згадуються в архівних документах середини ХУ століття.

Мінеральні води області мають чудові смакові якості і споживаються як лікувально-столові в санаторно-курортних закладах. Закарпаття відоме як один із найпопулярніших куточків лікування і оздоровлення.

На території краю налічується 9429 потоків і річок, 137 природних озер. На річках сконцентрована майже четверта частина гідроенергетичного потенціалу України, що відкриває можливості для розвитку малої гідроенергетики.

Закарпатська область є активним членом Карпатського Єврорегіону – міжрегіонального об’єднання прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. В області розвинута прикордонна інфраструктура: діють 17 пунктів пропуску, з них 7 – залізничних, 6 – міжнародних автомобільних, 1 – міжнародний повітряний, 3 – пункти спрощеного переходу.

Закарпаття володіє багатими природно-рекреаційними ресурсами. На сьогодні область вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім