Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району – “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, Мукачівського – “Карпати”, “Синяк”, Хустського – “Шаян”, Рухівського – “Гірська Тиса”, Міжгірського – “Верховина”.

Для лікування алергологічних неспецифічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, використовується мікроклімат соляних шахт Солотвина Тячівського району.

Значного розвитку набуває екологічний та сільський туризм в гірських районах області, зокрема в Рахівському районі за рахунок гранту Карпатського фонду. Розроблено екологічний маршрут “Чорногірськими пралісами на Говерлу”. Видано перший туристичний довідник “Відпочивайте в селах гірської Рахівщини”. Практично в кожному гірському селі району є господарі, які гостинно приймуть в своїх оселях бажаючих відпочити.

РОЗДІЛ ІІІ. МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Перспективи розвитку туристично-екскурсійної галузі в області

Західна Україна традиційно приваблює туристів, які займаються більш спеціалізованими видами туризму: пішим, велосипедним, водним, рибальським, мисливським, верховою їздою й альпінізмом.

Загальна довжина піших шляхів становить кількасот кілометрів, проте детальнішої інформації з цього питання не має, крім даних про довжину шляхів на території національних парків і Карпатського біосферного заповідника. Піші траси потребують ознакування. На більшості з них воно цілком відсутнє, або дуже застаріле. Бракує також облаштованих місць для відпочинку: туристичних притулків, куренів, колиб та ін. Особливо це важливо на пішохідних туристичних трасах що ведуть до вершин Чорногори та на популярних серед туристів стежках на Полонинському хребті, у Горганах і Бескидах.

Велосипедний туризм користується успіхом тільки декілька останніх років, з поступовим розповсюдженням гірських велосипедів. Кількість бажаючих займатися цим видом туризму, а також пов’язаним з ним активним відпочинком, зростає з року в рік.

Окремої уваги заслуговує водний туризм. Зацікавлення сплавами гірськими річками почало зростати в сімдесятих-вісімдесятих роках минулого сторіччя. Поява сучасного спорядження (каяки, каное тощо) створила нові можливості для занять водним туризмом на Черемоші, Пруті, Стрию, Тисі та Дністрі, а це також означає можливість розширення туристично-екскурсійних послуг, які надаються готелем.

Ще однією можливістю створення нової послуги є культурологічний туризм, який охоплює головні міста з численними історичними та культурними атракціями, а також пам’ятками архітектури.

Важливою складовою культурологічного туризму є сентиментальні подорожі, мета яких полягає у відвіданні етнічних місцевостей: пам’ятних, сакральних, історичних і культурологічних об’єктів, пов’язаних з історією та родинними традиціями різних національних або релігійних груп.

Спеціально тематично розроблені маршрути могли користуватися неабияким попитом у окремих верств туристів, наприклад, маршрут «Дерев’яна архітектура Закарпаття», «Печери Закарпаття» тощо.

На українському та міжнародному ринку є сталий попит на культурологічний і етнографічний продукт. Найбільшою популярністю організованих груп туристів користуються міста з багатою історією та культурою – Жовква, Дрогобич, Коломия, Мукачеве та Хуст, а також замки та монастирі у Львівській і Закарпатській областях.

Треба приділити увагу і сільському туризму на Закарпатті як одною із послуг, що останнім часом все більше користується попитом Село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси. Тому сільський зелений туризм давно практикується на Закарпатті. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення [27].

Найпопулярнішими для відпочинку є села біля річок, озер та гір. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати відпочинок за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, оздоровлення цілющими джерельними водами та чистим гірським повітрям.

В сільській місцевості маємо багато цікавих екскурсійних об’єктів, пов’язаних з народними промислами – ткацтвом, вишиванням, гончарством, лозоплетінням, різьбленням по дереву тощо, які розкривають витоки та джерела народної культури.. Є серед них унікальні, чи не єдині в Європі – наприклад музей ковальської справи „Кузня Гамора” в с.Лисичево Іршавського району та музей сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району. Це дає сільським господарям та іншим ентузіастам організації відпочинку на селі широкі можливості по розробці і реалізації цікавих програм для гостей сільських садиб.

Область все більше приваблює іноземних туристів, кількість яких зросла на 22,9 % у порівнянні з попереднім роком становить 4,3 тис. осіб, їм надано послуг на 1,4 млн. грн. З метою дозвілля та відпочинку в області побувало 2636 іноземних туристів, у службових цілях і навчанні – 1190 осіб, з метою спеціалізованого туризму – 299, спортивно-оздоровчого туризму – 13, на лікуванні – жодного. Їм було надано 11 тис. туро-днів, що на 9 % більше, ніж у 2004 році. Найбільша кількість туристів прибула з Польщі, Німеччини, Канади, Італії, Росії, Австрії, Ізраїлю.

Кількість осіб, які виїзджали з області за кордон становить 2,9 тис. осіб, а кількість наданих їм туро-днів становить 22 тис. Більшість з них 2,7 тис. – це особи, які виїжджали до Туреччини, Італії, Болгарії, Єгипту, Чехії, Австрії, Іспанії, Польщі.

Серед туристів області 32 % становлять діти, підлітки та молодь – їх кількість склала 17271 осіб, з них 5,3 тис. - діти до 14 років, 6,2 тис. – підлітки 15-17 років, 5,7 тис. – молодь 18-28 років. В основному (93,8 %) вони були охоплені внутрішнім туризмом.

Обслуговуваннями туристів було зайнято 631 працівник, що на 3,4 % менше, ніж у 2006 році, з них 220 чол. – закінчили вузи 3-4 рівня акредитації, а 159 чол. – 1-2 рівня акредитації.

У 2007 році екскурсійні послуги було надано більше 94 тис. осіб, що на 4,4% більше,