- Водоспад “Дівочі сльози” розташований на лівому березі р. Стрипа. Особливість його в тому, що тут дуже гарно поєднується спадаюча вода з густими заростями ліаноподібних водоростей, створюючи при цьому ефект “Дівочих сліз” [30, c.102].

Піший маршрут довжиною 115 км, тривалістю 4-7 днів, проходить Кременецькими горами (від міста Шумськ до міста Кременець). Кременецькі гори знаходяться на півночі Тернопільської і Хмельницької областей, представляють собою гряду мальовничих пагорбів, висотою 100-200 метрів і загальною площею 1600 км2, покритих сосновим лісом та степовою рослинністю. Вони простягнулися в широтному напрямку на 80 км смугою шириною 10-20 км.

На цьому маршруті можна відвідати такі пам’ятки архітектури:

- Старовинна церква-фортеця оборонного типу XVI століття в с. Зіньки. Знаходиться на високій конічній горі, важкодоступна.

- Музей, присвячений проросійським партизанам, (діяли тут в часи другої світової війни), знаходиться на горі “Теременська висота”. Збереглися окопи, бліндажі, землянки та сліди нерівної збройної сутички, під час якої загинув майже весь партизанський загін.

- Залишки села Стара Гута, знищеного німцями в 1944 році.

- На горі Уніяс знаходиться система печер в яких знайдено стоянку первісної людини. Тут також переховувалися місцеві жителі під час набігів татар в XIV – XVIII століттях.

- Церква XIII – XVII ст. (“Трійця”) розташована на високій конічній горі. Тут колись знаходилося місто Данилівград (XII-XIIIст.), збудований Романом Мстиславовичем (батьком Данила Галицького). Це одне з небагатьох міст, яке не змогли захопити монголо-татари. Ця церква – залишок колись могутньої оборонної споруди.

- Музей воїнів УПА (українські партизани) розташований в живописній долині на місці обласного штабу УПА. Тут збереглися окопи, бліндажі, землянки з часів 2 світової війни.

- Фортеця на горі Бона XIII-XIV століття. Одна з небагатьох фортець, яку не змогли захопити монголо-татари. Зруйнована під час повстання Богдана Хмельницького в 1648 році.

- В м. Кременець знаходиться будинок, музей та пам’ятник Юліуша Словацького (1809–1849 р.) – великого польського поета, який прожив тут свої дитячі та юнацькі роки [38, c.46].

- Богданова каплиця XVII століття, збудована Б. Хмельницьким.

- Козацьке кладовище XVII століття.

- Монументальний комплекс культових споруд з костьолом, збудований в 1743 році в м. Кременець. Спочатку тут був католицький колегіум, а з 1819 року (після окупації цього краю росіянами) – Кременецький ліцей. Тут працювали такі відомі діячі польської культури: Й. Лелевель, А. Анджейовський, Е. Словацький (батько Юліуша Словацького), О. Міцкевич (брат Адама Міцкевича). Бібліотека ліцею в той час налічувала більше 50-ти тисяч томів, з них більше тисячі – першодруки 15 століття.

- Почаївська лавра – великий комплекс культових споруд, до складу якого входить XVI церков, оплот російського православ'я в Україні.

- На цьому маршруті можна відвідати такі пам’ятки природи:

- Василева долина – велика заплавна долина серед гір, площею 8 кмІ з багатющими покладами торфу.

- Болярська гряда – група пагорбів (Сірманова, Козлінська, Мишкова) на яких збереглася реліктова лісова і степова рослинність.

- Драганські (Пікульські) гори – група пагорбів (Гостра, Ладна, Ямська, Сідлоха) на яких збереглася реліктова лісова і степова рослинність.

- Іловецька долина – велика заплавна долина серед гір, площею 7 кмІ з багатющими покладами торфу.

- 350-річний ясен – знаходиться в селі М. Іловиця.

- Майдан – живописна ущелина в Кременецьких горах, знаходиться на південь від Данилової гори, представляє собою систему ярів з крутими схилами. Це одне з наймальовничіших місць в Тернопільській області, нагадує карпатські краєвиди горами, гірськими струмками та невеличкими водоспадами [30, c.104].

- Озеро Провал – розташоване в мальовничій долині, в нього впадає струмок з кришталево чистою водою. В районі озера живе багато вепрів.

- Дівочі скелі - пасмо скель висотою 10-15 метрів, тут знайдено рештки 80-ти видів первісних тварин, є багато печер, довжина кількох перевищує 100 метрів.

- Гора Божа – гора, на якій в 376 році було страчено готами (за римським звичаєм на хресті) керівника об’єднання антських (слов’янських) племен князя Божа.

3.2 Проблеми та перспективи розвитку туризму в Тернопільській області

Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери у Тернопільській області. Розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності має тенденцію до перетворення у важливий чинник підвищення якості життя в області, створення додаткових робочих місць, наповнення місцевого бюджету та підвищення авторитету області як на внутрішньому, так і на міжнародному туристичних ринках.

Туризм істотно впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу, важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону [10, c.120].

Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це –„Замки Тернопільщини” з центром у Збаражі). Подібного немає в жодному іншому регіоні нашої держави.

В області сприятливі умови для розвитку туристичної індустрії: історико-культурна спадщина, природні та людські ресурси. Проте, цей потенціал не використовується туристами в достатній мірі, так як матеріально-технічна база туристично-рекреаційних об'єктів не відповідає сучасним вимогам і потребує значних капіталовкладень для переоснащення та модернізації. Перешкодами на шляху до перетворення туристичної сфери області у сучасну галузь економіки є: недостатній розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, реконструкція та будівництво закладів розміщення туристів різних стандартів (готелів, мотелів, кемпінгів), відсутність індустрії відпочинку та розваг (за винятком м.