Тернополя); не облаштовані місця короткочасного відпочинку туристів, незадовільний стан доріг, відсутність під’їздів до багатьох популярних туристичних об’єктів; незадовільний стан більшості пам’яток культурної спадщини, не розроблені дієві програми їх збереження та пристосування для потреб туристів; недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами, неефективна діяльність відповідних структур щодо забезпечення екологічної безпеки територій для розвитку рекреаційного бізнесу; не існує взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку рекреації у регіоні; відсутність системного рекламного та інформаційного забезпечення, а також лобіювання потреб області на державному рівні. На заваді стоїть відсутність повноцінної регіональної політики розвитку туризму. Вкрай недостатньо використовується потенціал розвитку туризму в сільській місцевості як одного із чинників зменшення безробіття в селах. Низьким є рівень забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо об’єктів туризму) [36, c.14].
На нашу думку вищеперелічені проблеми можуть бути вирішені шляхом:
- впровадження сучасних методів рекламно-презентаційної діяльності;
- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів історико-культурної спадщини;
- реконструкції та модернізації санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів;
- створення сучасної дорожньої інфраструктури на основних туристичних маршрутах;
- реалізації інвестиційних проектів;
- організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед усіх вікових груп населення області, насамперед дітей, підлітків і молоді;
- визначення земельних ділянок для створення відповідної туристичної інфраструктури, в тому числі для будівництва готелів, мотелів, парків розваг;
- підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;
- розвитку сільського туризму, створення сільських садиб, що прийматимуть туристів;
- впровадження нових туристичних маршрутів і тематичних екскурсійних програм;
- підготовки та випуску якісної рекламної продукції та сувенірів.
В області збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів тощо.
Те саме можна сказати і про пам’ятки природи. Сьогодні в Тернопільській області зосереджена п’ята частина всіх таких пам’яток, що нараховуються в Україні. Насамперед це об’єкти спелеології. У світі поки що не відкрито інших таких великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. Існує думка, що в області відкрито лише 20% печер, а ще 80% з них чекають на свого першовідкривача. До послуг туристів-спелеологів печера “Млинки”, “Озерна”, “Угринь” тощо. І, звичайно, “Оптимістична” – найбільша за розміром печера у Європі, найбільша у світі серед гіпсових печер і друга – серед вапнякових. Сумарна кількість її ходів – 214 км. Для масового туризму пристосована печера “Кришталева”, яку називають підземною перлиною Поділля. Туристський маршрут довжиною 2800 метрів – електрифікований. А в печері “Вертеба” відкрито оригінальний навіть за світовими мірками заклад – музей археології і Трипільської культури [33, c.7].
Гірські пасма, каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками геологічні стінки, заповідна рослинність, наявність практично всіх видів мінеральних лікувальних вод – це все теж в Тернопільській області. Ще одна характерна особливість – контрастні кліматичні зони. На півдні області, у Дністровському каньйоні, клімат близький до субтропічного, середземноморського, а на півночі він холодніший, близький до карпатського. Релігійний туризм на Тернопільщині – це мільйони паломників з усього світу щороку. Область давно стала маленьким Єрусалимом для паломників різних конфесій.
Ситуації, яка об’єктивно склалася на ринку туристичних послуг області, однозначно засвідчує: подальший розвиток туристичної галузі області стримується відсутністю належної інфраструктури, закладів комплексного обслуговування туристів.
Сьогодні найбільшою проблемою є пошук інвесторів для розбудови готельного господарства, закладів сервісного обслуговування європейського типу, для реставрації, реконструкції історико-архітектурних пам’яток з метою їх раціонального екскурсійно-туристичного обслуговування.
За інформацією управління з питань туризму в області нараховується 40 готелів, біля 16 з них у м. Тернополі. Ця цифра постійно змінюється, оскільки з’являються невеликі приватні готелі на 8-12 місць. Найактивніше ця робота проводиться у Кременці, Борщові. За даними Кременецько-Почаївського ДІАЗу на сьогоднішній день у кількох готелях м. Кременця можна розмістити біля 150 чоловік. При щоденних тисячних потоках туристів у Почаєві і Кременці цього не достатньо [22, c.153].
Такі заклади повинні бути біля усіх туристичних об’єктів, які користуються попитом серед відвідувачів. Це і печери, і такі історичні міста як Бучач, Теребовля, Чортків, район Дністровського каньйону тощо.
Надзвичайно перспективним для всіх районів області є сільський туризм. За інформацією центру розвитку туризму, актуальним для власників агросадиб є питання пільгового мікрокредитування для проведення робіт з облаштування санітарно-гігієнічних приміщень.
Окремої уваги заслуговує питання використання пам’яток архітектури із безумовним збереженням їх статусу під заклади туристичної інфраструктури. Управлінням архітектури і містобудування облдержадміністрації визначено 14 замків області, які при наявності капіталовкладень можна було б обладнати у туристичні об’єкти і заклади сервісного обслуговування туристів (готелі, музеї, майстерні, кафе, ресторани) [18, c.102].
Слід нарешті зробити реальні кроки у зрушенні з місця питання створення курортополісу в смт. Гусятині, враховуючи наявність там знаменитої лікувальної води типу “Нафтуся”. За серйозного підходу до проблеми Гусятин у майбутньому може скласти конкуренцію Трускавцю і сусідньому Сатанову Хмельницької області, який в розбудові курортної галузі за останні роки зробив колосальні кроки.
Висновки до третього розділу
Отже, в третьому розділі ми розглянули стан туристичної галузі в Тернопільській області; основні проблеми, їх вирішення та перспективи розвитку туризму в області. Також створили маршрути по історико -культурних пам’ятках Тернопільської області, які були розглянуті в другому розділі.
Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник