Сьогодні найбільшою проблемою є пошук інвесторів для розбудови готельного господарства, закладів сервісного обслуговування європейського типу, для реставрації, реконструкції історико-архітектурних пам’яток з метою їх раціонального екскурсійно-туристичного обслуговування.

Подальший розвиток туристичної галузі області стримується відсутністю належної інфраструктури, закладів комплексного обслуговування туристів.

Загальні висновки

Після збору матеріалів і написання бакалаврської роботи, ми зробили наступні висновки:

Туризм ставав особливою формою пересування людей. Він розвивався на основі подорожей та відкриттів, здійснюваних мореплавцями, дослідниками, істориками, географами і представниками ділового світу, які зібрали численні наукові дослідження, описи, літературні, історичні і географічні матеріали, звіти і щоденники.

Останніми роками спостерігається тенденція поліпшення розвитку туризму в Україні: збільшується потік охочих відвідати Україну, поліпшується якість обслуговування, держава підтримує розвиток туризму.

Аналізуючи туристичні ресурси України слід відзначити, що вони мають важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та інше. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.

Щодо історико-культурних ресурсів, то вони можуть бути визначальними у формуванні попиту на туристичні ресурси і впливати на отримання значних доходів. У нашій державі історико-культурні об'єкти практично не оцінені як туристичні ресурси, більшість визначних пам'яток не включена у туристичні маршрути, що приводить до їх використання в обмежених масштабах. Все це відчутно впливає на вітчизняний туристичний бізнес, який, за прикладом зарубіжних країн, при належній рекламі може давати значний економічний і соціальний ефект.

Даючи краєзнавчу характеристику Тернопільській області можна відзначити те, що край є одним із найпривабливіших для туристів. На території області знаходиться найдовша в Європі карстова печера Оптимістична завдовжки в 220 кілометрів, а також одне з «Семи природних чудес України» - Дністровський каньйон. Також Тернопільська область відома Почаївської лаврою та чудотворною іконою у Зарваниці. За кількістю замків (34) займає перше місце в Україні. Найкраще зберігся палацово-замковий комплекс у Збаражі, замкова гора Бона у Кременці. Потребують реставрації та коштів замки та вежі у Кривчому та Скалі-Подільській Борщівського району, Бережанах, Золотому Потоці і Язловці Бучацького району, Скалаті Підволочиського району, Теребовлі, Микулинцях Теребовлянського району, Чорткові та інші.

В Тернопільській області діють два Державних історико-архітектурних заповідники з 10, що є в Україні(це - Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це –„Замки Тернопільщини” з центром у Збаражі). Подібного нема в жодній іншій області нашої держави.

Гордиться Тернопільська область своєю культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури. З них відомі нам: Почаївська лавра, Троїцький собор (1906-1912 pp.), Церква Воздвиження (кінець XVІ століття), Церква св. Покрови (1764 p.).

Область славиться багатьма відомими людьми, вихідцями з різних районів, які жили і творили, як на її території, так і за її межами. Тому в Тернопільській області відкрито багато меморіальних музеїв, названо багато вулиць і поставлено чимало пам’ятників на їх честь. Це такі як - музей Соломії Крушельницької, музей Володимира Гнатюка, кімната-музей Юліана Данькевича та ін.

Крім того, проаналізувавши стан туристичної галузі в Тернопільській області, ми спробували виокремити її головні проблеми та знайти альтернативні шляхи до їх вирішення.

Список використаної літератури

Бейдик О.О. - Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму). К.: Київ. - Київський університет, 1993.- 56 с.

Гаврюшин І. П. Туризм України: проблеми і перспективи, К., 1994.

Герчанівська П. Е. Дерев’яні церкви України. – К.: Наукова думка, 1996.- 136с.

Голубничая С. Н. Основы экскурсионного дела. – Донецк, 2003.- 214с.

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часі до початку ХХ ст.. Курс лекцій. –К.: Центр навчальної літератури, 2005.-528с.

Данильчук В. Ф., Алейникова Г. М., Бовсуновская А. Я., Голубничая С. Н. Методология оценки рекреационных територій. – Донецк: ДИТБ, 2003. -197с.

Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцульщини. Львів. Лотос. – 2000. -135с.

Дзеркало тижня. – «Тернопілля: розцяткований уік-енд (Борщів щина)», -2007, 10 лютого, №5, с.23.

Енциклопедія архітектурної спадщини України: тематичний словник. - К.: Українська Академія архітектури, 1985.- 366 с.

Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. - Чернівці: Прут, 1985. - 120 с.

Завада В.Т. Архітектурна спадщина України як об'єкт туризму. Регіональний аспект // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1. Частина друга. - К.: Інститут туризму. - С.23-28.

Карпатский рекреационнмй комплекс // Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. - К.: Наукова думка, 1984.- 148 с.

Качан Є. П., Пушкар М. С. Розміщення продуктивних сил України. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2004. – 552с.

Корнієнко В.Використання пам’яток історії в туризмі, досвід та перспективи. Висн. К.:нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2006. №85/86. - с.16-19.

Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали ІІ Між нар. наук.-практ. Конф.(9-11 листопада 2000р.). – К.:2000. – 36с.

Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцінка туристичної придатності території Карпат // Карпати. Український міст в Європу: проблеми і перспективи. Тези доп. Міжн. наук.-практ. конф.-Львів,