міцними мурами, однак 1538 його майже вщент знищили волохи. 1648 його захопило селянсько-козацьке військо. 1657 пошкоджений внаслідок нападу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Від кінця XVIII ст. до 1939 замок - власність Ґолуховських, які звели у місті окремий палац і заклали навколо парк. 1930-ті влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, проведені архітектурні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали. В наш час збереглися чотирьох ярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту[12, c.38].
Сидорівський замок розташований в селі Сидорів, приблизно сімома кілометрами південніше районного центру Гусятин Тернопільської області. Він стоїть на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою. Побудовано замок з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття Марціном Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів. Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався, але вже с початком XVIII століття втратив своє оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших часів.
Південно-східна частина замку повністю зруйнована. Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані два напівкруглі двоярусні бастіони.
Токівський замок - пам'ятка архітектури місцевого значення, оборонна споруда у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області. Розташоване на вершині кам'яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч.
Мури замку - неправильний трикутник із трьома вежами на кутах; одна - п'ятикутна, дві - півкруглі. Кожна вежа мала в нижній частині два ряди стрільниць, верхні частини займали каземати. Доступ до фортеці здійснювався через підйомний міст, який охороняла ще одна - надворітна вежа. Збудований наприкінці XVI ст. брацлавським воєводою князем Я. Збаразький. 1631-1744 належав князям Вишневецьким, після смерті останнього представника роду - Чарнецьким і Матковським. 1648 Токівський замок захопило козацьке військо, 1675 - зруйнували турки. Відбудувася і утримувався у належному стані до кінця XVIII ст. З втратою оборонного значення 2 вежі й значну частину мурів поступово розібрали на господарські потреби. Нині збереглися руїни п'ятикутної вежі й частина фортечного муру.
Обласний художній музей - створений першого травня 1991 року. Діяльність Художнього музею спрямована на науково-дослідну фондову, просвітню ( екскурсійну і лекційну), експозиційно-виставкову, методичну і реставраційну роботи. Музейна збірка складає 2165 експонатів, у тому числі живопису - 530, графіки - 1403, скульптури - 81, декоративно-ужиткового мистецтва 101. Окремі фонди складають картини, гравюри та архівні матеріали А.Петрика, Д.Шолдри, А.Малюци, екслібриси з приватної колекції професора Е.Бергера[15, c.17].
Постійна експозиція побудована за історико-хронологічним принципом і представляє мистецтво України та країн Західної Європи. Серед визначних вітчизняних експонатів – ікони ХУІІ-ХІХ ст., різьба Й.Пінзеля та А.Осинського, портрети, стародруки з гравюрами ХУІІІ ст..
Щороку в музеї проводиться 15-18 індивідуальних, збірних і докуметально-ілюстративних виставок. Експозиційна площа складає 368 кв.метрів, у тому числі. виставковий зал – 107. Серед традиційних виставок : Різдяна – ікон, Шевченківська ілюстративна, Великодня – писанок, дитячих малюнків. Тут експонувалися роботи митців української діаспори – В.Савчака (Австралія), В.Курилика (Канада), Д.Шолдри (США), Никифора (Польща) о. Д.Блажейовського (Італія), твори з приватних колекцій І.Гречка, Е.Бергера, І.Герети, Б.Климчука. Інтерес у відвідувачів викликали індивідуальні виставки Т.Мердака, А.Ткаченка, О.Петрової, В.Ропецького, воскових фігур із Санкт-Петербурга, виставки писанок і вишивок, фотографій і компютерних копій.
Обласний краєзнавчий музей - Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований в 1913 році. У фондах музею зберігається більше 274 тис. експонатів. Особливо великими є збірки українського народного одягу з різних регіонів Тернопільської області, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматики, філателії, документів і світлин, речей побуту.
Експозиційна площа музею – 6899 кв.м. Сьогодні діюча експозиція створена у 1982 році. У структурі музею є 7 відділів три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-реставраційний.
Експозиція відділу природи знайомить відвідувачів з рослинним і тваринним світом, кліматом, грунтами, природними багатствами Тернопільської області, яка була створена 4 грудня 1939 року.
Ексозиційний відділ стародавньої історії відтворює період від найдавніших часів до Першої світової війни.
Відділ новітньої історії охоплює період від Першої світової війни (1914-1918 рр.) до сьогодення. Тернопільський обласний краєзнавчий музей – це один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі - 42 наукових працівника, які забезпечують усі види музейної діяльності: науково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну, виставкову, видавничу, комплектування фондів, збереження пам'яток історії та культури і науково-методичну.
Музей щорічно влаштовує виставки із своїх фондів. Традиційно, це Різдвяні та Великодні виставки, мистецтво старовини, сакральне мистецтво, античні речі тощо. До найчисельніших належить персональні виставки сучасних художників.
Щорічно музей обслуговує понад 100 тис.відвідувачів [40].
Музей політичних в'язнів - історико-меморіальний музейний, заклад у місті Тернопіль. Діє від 14 жовтня 1996. Засновник - Інститут національного відродження України та Тернопільська обласна спілка політв'язнів і репресованих України. Заклад розташований у приміщенні колишнього слідчого ізолятора КДБ (28 камер). Експозиція відтворює режим утримання політичних в'язнів, методи допитів, перебування ув'язнених у таборах. Серед експонатів - карта СРСР із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, стенди