Борщівський краєзнавчий музей - культурно-освітній заклад у місті Борщів. Створений 1976 на громадських засадах. 1979 отримав статус державного, 2003 - обласного музею. Діють відділи: історико-краєзнавчий, музей Т. Шевченка, картинна галерея, печера-музей «Вертеба».

Розташований у приміщенні будинку «Народний дім». Загальна кількість фондів - понад 12 тис. предметів. Зберігаються археологічні колекції (зокрема трипільської кераміки), колекція вишитих сорочок (так звана «борщівська сорочка»), колекція творів українських художників (зокрема роботи Я. Гніздовського і Л. Левицького). Представлено експонати з історії Борщівщини від найдавніших часів, предмети побуту й етнографії. Музей видає науково-краєзнавчий збірник «Літопис Борщівщини».

Бережанський краєзнавчий музей - музей в Бережанах, знаходиться в приміщенні міської ратуші (пам'ятки архітектури початку ХІХ століття).

Музей має 26 залів. Найпопулярнішими є експозиції з археології, історії краю, Січових Стрільців, Другої Світової Війни, УПА, Національного Відродження, 200-річної гімназії, літературної Бережанщини, культурології, природи та інші. На нижньому рівні ратуші знаходяться художній відділ, бібліотека, кімнати традиційних народних знарядь та історії депортації українців. При музеї працює клуб вишивальниць, де головою є М.І. Гарап'юк. Він збирає майстрів традиційного народного мистецтва та дійсних членів національної спілки народних майстрів України. Їхні роботу експонувалися у Бережанах, Тернополі, Запоріжжі, Києві, Франції, Канаді, Японії. При музеї також працює товариство «Лемківщина» (голова Т.В. Тремба), рада художників (голова З.Л. Мігоцький) та гурт «Лемкиня».

Щорічно музей проводить 2-3 наукові конференції, щомісяця - мистецькі виставки тощо[3, c.54].

Бучацький краєзнавчий музей - культурно-освітній заклад. Заснований 1982 у місті Бучач. Від 1988 - відділ Тернопільського краєзнавчого музею. До 1992 музей розташовувся у приміщенні міської ратуші. У фондах музею зберігаються археологічні пам'ятки трипільської культури, знайдені на території Бучацького району, зокрема в урочищі «Федір» (місто Бучач). Є фотографії, документи, твори письменника Ш. Й. Агнона. Етнографічні матеріал розповідає про життя і побут селян кінця XIX - початку XX ст. В експозиції - фотоматеріали про історію Бучача і його околиць від початку XX ст. Розділ нумізматики представляє грошові знаки, що були в обігу на західноукраїнських землях під час їх перебування під владою Австро-Угорщини, Польщі й окупації Німеччиною, грошові знаки УПА (1948). Розміщені матеріали про діяльність ОУН і УПА на території Бучаччини тощо.

Денисівський краєзнавчий музей - державний музей у селі Денисів Козівського району Тернопільської області. Створений за ініціативою письменниці І. Блажкевич, відкритий 20 вересня 1967. Експозиція розміщена у будинку Денисівської школи. 1989 Денисівському краєзнавчому музею надано статус народного, 1993 - державного. Нині тут - близько 7 тис. експонатів.

Бережанський музей книги - культурно-освітній заклад у місті Бережани Тернопільської області. Заснований у червні 1984 як міжобласний методологічний центр пропаганди книги. Від 1991 - регіональний центр української книги. Від 1994 - відділ Тернопільського краєзнавчого музею.

Поширює інформацію з історії книгодрукування, творчого життя письменників Західної України, репрезентує книжкові новинки. Розміщений у шести залах першого поверху ратуші. В експозиції музею представлені стародруки, матеріали про творчість М. Шашкевича, І. Франка, О. Маковея, М. Яцківа, Т. Бордуляка, В. Стефаника, А. Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв'язки з Бережанським районом, - Р. Лубківського, Д. Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів тощо. Окрема експозиція присвячена меценатській діяльності Р. Смика. У фондах збереглись унікальні видання: 17 стародруків XVII - XIX ст., перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка, «Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем» (Л., 1845), «Граматика рутенської (русинської) мови» Й. Левицького (Перемишль, 1834) та ін.; малярcькі роботи - «Мадонна з дитям» Л. Лепкого, графіка О. Кульчицької, картини В. Беднарського, М. Кузіва, Т. Осадци, Д. Шайноги та ін. 1990-94 музей провів акцію «Історична книга - школам».

Копичинецький музей театрального мистецтва - обласний комунальний музей театрального мистецтва Тернопільської області. Заснований 1968 з ініціативи О. Савки в місті Копичинці Гусятинського району Тернопільської області. У січні 1991 набув статусу державного, до того мав назву «Музей Копичинецького народного театру» й діяв на громадських засадах. Експозиція розміщена у семи залах за відділами: Джерела зародження українського театру з глибини віків до початку XIX ст.; Театральні товариства «Руська бесіда» в Галичині 1864-1924; «Тернопільські театральні вечори» - перший професійний стаціонарний український театр у Тернополі 1915-17; Тернопільський обласний український академічний драмтеатр ім. Т. Шевченка - історія та сучасність; Тернопільський обласний театр актора і ляльки; Народні театри Тернопільщини; Копичинецький народний драматичний театр ім. Б. Лепкого; Клим Чічка-Андрієнко - славетний син землі Копичинецької; Богдан Лепкий і театр; Нашого цвіту по всьому світу - життя і творчість діячів театру й культури, вихідців із Тернопільщини.

Експозиція музею - фотографії, живописні і графічні картини, ляльки, афіші, ескізи декорацій та костюмів, макети декорацій, театральні костюми, меблі тощо. Музей здійснює науково-дослідну й пошукову роботу, організовує виставки робіт митців Тернопільської області, діаспори та дитячої творчості. Є зібрання рідкісних експонатів, пов'язаних з історією українського театру і культури у Галичині, зокрема на Тернопільщині та в Копичинцях.

Сьогодні в основному фонді музею – близько 4 тис. експонатів. Музей здійснює науково-освітні та громадські заходи; тут не раз проводили творчі театральні лабораторії та семінари[12, c.73].

Молотківська трагедія - музей у селі Молотків Лановецького району. Споруджений 1985 як