До наших часів на території колишнього міського цвинтаря (ХІХст.), а нині Меморіального скверу, збереглися могили та надгробні пам'ятники українського композитора Дениса Січинського, віце-президента ЗУНР Лева Бачинського, учасника польського повстання 1863 р. і Паризької Комуни поета Кароля Свідзінського, українського фольклориста та громадсько-культурного діяча Мелітона Бачинського, польського поета Маврикія Гославського та ін. громадсько-політичних діячів краю. Також тут встановлені пам’ятний знак полеглим воякам УПА, Першої Української Дивізії “Галичина” та членам ОУН, братська могила в’язнів Станіславської тюрми закатованих енкаведистами в 1941р.,пам’ятний знак краянам, які загинули на далеких поселеннях у часи радянського тоталітарного режиму, пам’ятний знак полякам, які загинули під час Першої світової та українсько-польської воєн. У 1990 р. в меморіальному сквері відновлено 143 стрілецькі могили УСС та УГА [13, с. 11]

У нашому місті є чимало будівель та визначних місць, які прямо чи побіжно пов’язані з Історією ЗУНР. На нинішній день пам’ятний знак встановлений лише на колишньому готелі “Австрія” (нині Народний Дім, вул. Шевченка), де з 2 січня 1919 р. засідала Українська Національна Рада. Тут працювали Президент УНРади Євген Петрушевич та його заступник Лев Бачинський. У готелі зупинялися в лютому 1919 р. керівники Української Народної Республіки В. Винниченко, Головний отаман Симон Петлюра, а 5 - 8 квітня того ж року дорогою в еміграцію – Михайло Грушевський.

З діяльністю державних структур у Станіславові пов'язані також будівлі Народного Дому (вул. Чорновола, 20), де виступали політичні діячі Л.Цегельський, Л. Бачинський; зал театру Монюшки (нині Івано-Франківської обласної філармонії), де в березні 1919 р. відбувся з'їзд селянсько-робітничого союзу [8, c. 38].

Тісні зв'язки підтримували з Прикарпаттям Я. Головацький, І. Франко, М. Лисенко, С. Крушельницька, Леся Українка, М. Коцюбинський, Б.Лепкий, О. Кобилянська, Д. Січинський. Г. Хоткевич та інші діячі української культури. Тут народилися письменники І. Вагилевич. М. Павлик, В. Стефаник. Лесь Мартович, Марко Черемшина, Н. Кобринська, композитори П.Бажанський, Я. Лопатинський, А. Кос-Анатольський, художники Я.Пстрак, В. Касіян та ін. У нашому краю їм споруджено пам'ятники, установлені меморіальні знаки.

З Івано-Франківською областю тісно пов'язана діяльність членів “Руської трійці” – Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького. На їх честь встановлені численні меморіальні дошки. В селі Ясені Рожнятівського району відкрито меморіальний музей Івана Вагилевича

У місті Івано-Франківську відкрито меморіальну дошку на фасаді колишньої Станіславської гімназії, де колись здобували середню освіту відомі поети Антін Могильницький, Францішек Карпінський, публіцист-краєзнавець Остап Терлецький, етнограф Володимир Гнатюк і серед них діяч “Руської трійці” Іван Вагилевич

В історико-культурній спадщині Івано-Франківської області особливе місце відводиться пам’ятникам і пам’ятним місцям пов’язаним з життям і діяльністю визначного українського письменника, мислителя, громадського діяча Івана Франка, чий життєвий і творчий шлях протягом багатьох років був пов’язаний з Прикарпаттям.

У Станіславі меморіальні дошки встановлені на будинку №24 (вул. Січових Стрільців) - 1910-1912 рр. письменник читав свою поему “Мойсей”, м. Коломиї на будинку ратуші 1880 р. він знаходився в тюрмі за радикальні погляди, с. Криворівні, 1906 р. – проживав. Тут з 1953 р. почав діяти Літературно-меморіальний музей, а в 1956 р. встановлена меморіальна дошка.

В Івано-Франківську зберігся також будинок колишньої української гімназії (1906) на вул. Шевченка, 44, де 1912 року виступав на літературному вечорі Іван Франко (нині економічний факультет Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника).

Восени 1962 р., коли жителі обласного центру відзначали 300-річчя його заснування, уряд республіки ухвалив рішення перейменувати місто Станіслав на Івано-Франківськ і відповідно область на Івано-Франківську [8, c. 59]

Серед визначних літературних місць краю особливе значення мають пам’ятники, меморіальні дошки та музей Василя Стефаника, відкритий 1940 р. у рідному селі письменника Русові Снятинського району. У 1956 р. на приміщенні музею встановлено меморіальну дошку.

У центральній частині Коломиї добре збереглося приміщення заснованої ще в 1861 р. гімназії, де здобувала середню освіту славна “Покутська трійця” Василь Стефаник, Лесь Мартович і Марко Черемшина. Меморіальна дошка на пам'ять про Василя Стефаника урочисто відкрита 1971 р. на фасаді нині Коломийської школи №1, якій присвоєно його ім'я.

Івано-Франківськ, особливо його педагогічний інститут (нині Прикарпатський національний університет), який носить ім'я В.Стефаника, у 1971 р. став центром вивчення та популяризації життя і творчості видатного письменника. 1984 р. при центральному вході вищого навчального закладу встановлено художньо-меморіальну дошку з барельєфом В.Стефаника. На подвір’ї Прикарпатського університету було споруджено 21 січня 1995 р. пам'ятник Василю Стефанику.

У с.Кобаки на Косівшині та в м.Смнятині зведено пам’ятники Марку Черемшині. Там працють й літературно-меморіальні музеї письменника. У Снятині, майже в самому центрі міста, йому відкрито пам’ятник у день 100-річчя з дня народження. Меморіальну дошку письменнику відкрито в Делятині Надвірнянського району на будинку, у якому він жив з 1906 по 1912 роки.

8 червня 1980 р. виповнилося 125 років від дня народження української письменниці, діячки жіночого руху в Галичині Наталії Кобринської (1855-1920рр.). З цієї нагоди в Болехові Долинського району було відкрито меморіальну дошку з барельєфом на будинку, у якому вона жила і працювала з 1884 по 1903 роки та пам’ятник, а також пам'ятні дошки в Белелуї на Снятинщині, де народилась письменниця [9, c.49].

На Прикарпаття неодноразово приїжджали відомі українські письменники Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Богдан Лепкий, Ю. Федькович, О. Кобилянська, Г. Хоткевич та інші, їх перебування увічнюють меморіальні дошки, встановлені в Буркуті