У Білих Ославах Надвірнянського району, де народилась українська письменниця Марійка Підгірянка, восени 1984 р. встановлена меморіальна дошка. 1992 року відкрита меморіальна дошка у с. Вороні Коломийського району, де вона жила з 1909 до 1916 рр., а також в с.Уторопах Косівського району, де мешкала з 1888 до 1905 роки.

В Івано-Франківську встановлені меморіальні дошки відомим українським композиторам – Миколі Лисенку, який тут гостював у 1903р., та Денису Січинському, котрий тривалий час проживав у місті. Окрім того, на центральній алеї колишнього міського цвинтаря (нині Меморіальний сквер на вул. С. Бандери) 1943 р. в урочистій обстановці йому відкритий надгробний пам’ятник.

Пам'ятні знаки встановлені також на батьківщині композиторів-уродженців нашого краю – Ярослава Лопатинського в м. Долині, Ярослава Барнича в Балинцях Снятинського району, Анатолія Кос-Анатольського в Коломиї.

Меморіальна дошка на фасаді приміщення обласної філармонії в Івано-Франківську нагадує про те, що тут виступали корифеї українського театру Марія Заньковецька, Микола Садовський та оперні співаки Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга. 1848 р. у Коломиї встановлено також меморіальну дошку організатору театральних вистав, громадському діячеві Івану Озаркевичу[8, c.62].

На території Прикарпаття глибоко шанують та бережуть пам’ять про видатних українців – громадсько-політичних, військових чи літературних діячів. Пам'ятні знаки на їх честь – важлива складова частина мармурового літопису нашого краю.

Висновки до другого розділу

У структурі туристичних ресурсів, що є основою для розвитку туризму на певній території важливе місце посідають історико-культурні туристичні ресурси. Проблема вивчення та залучення історико-культурних ресурсів до сфери туризму є нагальною проблемою, розв’язання якої дасть змогу ефективніше використовувати наявний туристичний потенціал.

Досвід багатьох країн світу засвідчує, що історико-культурні об'єкти можуть бути визначальними у формуванні попиту на туристичні ресурси і впливати на отримання значних доходів

У нашій державі історико-культурні об'єкти практично не оцінені як туристичні ресурси, багато визначних пам'яток не включена у туристичні маршрути, що приводить до їх використання в обмежених масштабах. Все це відчутно впливає на вітчизняний туристичний бізнес, який, за прикладом зарубіжних країн, при належній рекламі може давати значний економічний і соціальний ефект.

Івано-Франківська область багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

Історико-культурні пам'ятки, що входять і можуть увійти до складу туристичних ресурсів, необхідно розглядати не просто як окремі об'єкти з певною історичною або культурною цінністю, а як поєднання відповідних видів історико-культурних туристичних ресурсів, що мають високу атрактивність, можуть відігравати важливу роль у формуванні світогляду народу і в сукупності формувати історико-культурний туристичний потенціал поселення, місцевості, регіону.

Розділ 3. Розробка та проведення автобусної екскурсії

3.1 Пізнавальна екскурсія ”Івано-Франківськ – Богородчани – Надвірна – Манява –Івано-Франківськ”

Першим пунктом призначення екскурсії є селище міського типу Богородчани. Воно розташовується на відстані 18км. від Івано-Франківська. Тут увазі туристів пропонується оглянути Маріацький домініканський костел з келіями. Костел було зведено в 1742 р. До того був дерев’яний храм-попередник. Гроші на спорудження дерев’яного храму виділила Констанція Потоцька, вдова великого підскарбія коронного Домініка Потоцького. Вже в дерев’яному костелі знаходився образ Марії з дитиною, який віруючі вважали чудотворним. Розміри образу – 110 на 76 см. В 1742 р. на гроші Станіслава Коссаковського зводиться мурована святиня, в головний вівтар якої і переносять з шаною образ Мадонни. Після того як Прикарпаття відійшло до радянської влади, ікону в 1944 р. було вивезено. 30 років образ переховували в кляшторі в польському місті Ярослав. Зараз вона зберігається в Корабелові.

Палати духівництва та келії виникли дещо пізніше за храм – в 1762 р. В 1904 р. костел було реконструйовано. Храм сильно постраждав в часи Першої світової війни. Відбудівля комплексу тривала в 1928-1933 рр. [4, с.28].

Наступним пунктом екскурсії являється містечко Надвірна. Тут туристам пропонується відвідати Троїцький костел, який був зведений у 1713р., власне римо-католицька парафія була створена в місті ще в 1609 р. Сюди приходили католики не лише з Надвірної, а й з чотирьох сусідніх сіл: Гвозда, Назавизова, Пасічної та Пнева. На початку ХІХ століття віруючі добиралися до храму вже аж з 16 населених пунктів. Троїцький костел був зведений на кошти власниці Пнева та Делятина Гелени Белзької та її брата Олександра Куропатви, каноніка і канцлера Львівської катедральної капітули. Вхід до святині був через бабинець. Вівтар прикрашав мальованний образ Богоматері Ченстоховської.

Костел сильно постраждав під час міської пожежі 1823 р. Відновили споруду в 1838 р.Після Першої світової війни ксьондзом Томашем Тшебунею була задумана грандіозна реконструкція костелу, яку вдалося здійснити лише частково. Саме ця недовершена реконструкція й “винна” в дивному зовнішньому вигляді споруди, де модернізм поєднується середньовічним стилем [7, с.35].

Далі туристам пропонується відвідати залишки Пнівського замку, що на околиці Надвірної. Заснований замок у XVII ст. шляхетським родом Куропатвів, які отримали земельні володіння на Прикарпатті від польського короля ще в XIV ст. Замок на природному підвищенні нагадує чотирикутник із