Приїхавши в села група вирушає до Святогірського монастиря-фортеці, він належить до характерного для епохи феодалізму різновиду оборонних комплексів, у розплануванні яких застосовано елементи регулярності. Розміщений на лівому, досить високому березі р. Луги, він посідає вигідне із стратегічного погляду місце.

Форма плану комплексу - трапеція, майже прямокутник, витягнутий зі сходу на захід.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. за проектом архітектора М. Козлова провадилася реконструкція комплексу, внаслідок чого в спорудах ансамблю з'яви-лися елементи псевдоросійської архітектури XVII ст., які значно змінили первісний вигляд будівель[7, с. 44].

Також досить цікавою для наших очей є Троїцька церква (1567 р.). Храм є складовим об'єктом Святогірського монастиря, хоч і розташований за межами оборонних укріплень. Досить проста форма споруди,запозичена в дерев'яному народному зодчестві, позначена вишуканими пропорціями і пластикою форми. Дводільний за структурою храм складається з нави і півциркульної апсиди-вівтаря, перекритих зрізаними склепіннями. Це унікальна пам'ятка мурованої архітектури Волині.

П’ятий день.

Зранку зложивши палатки та поснідавши група вирушає вперед. Нетерплячи якомога скоріше дістатись до м. Володимир-Волинського – воно відоме як одне з найдавніших міст Волинської області, що вперше згадується в літописі 988 р.

У Володимир-Волинському є багато цікавих об’єктів, які б нам хотілося переглянути. Земляні вали замку Х-ХІ ст. – це залишки старовинного городища Київської Русі-України X ст., заснованого на тому місці кн. Володимиром Великим. В XVII і XVIII ст. замок руйнується і втрачає своє стратегічне значення. Збереглися лише вали висотою 9-10 м, що оточують площу 3 га. Наступним місцем, куди ми завітаємо буде собор Успіння Богородиці – це видатна пам'ятка волинської архітектури давньоруського періоду, собор Успіння Богородиці збудований у 1160 р. волинським князем Мстиславом Ізяславовичем. Після Берестейської унії 1596 р. храм став уніатським кафедральним собором. Успенський собор – великий шестистовпний, хрещато-баневий, одноверхий, триапсидний, тринавовий храм.

Крокуючи історичними шляхами Володимир-Волинського група потрапляє у краєзнавчий музей — один з кращих музеїв древньої Волині. Основу його експозиції становлять унікальні археологічі знахідки з літописного Володимира, заснованого князем Володимиром Великим після приєднання західноукраїнських земль до складу Київської Русі [8, с. 495].

Також ми сьогодні відвідаємо церкву святого Василія – вона збудована в південній частині історичного ядра міста. Точна дата побудови невідома, але більшістю дослідників пам'ятка датується кінцем XIII - початком XIV ст.

Церква св. Василія у Володимирі-Волинському – унікальна споруда волинської архітектурної школи епохи становлення національного мистецтва. Довершеністю та витонченістю архітектурних форм вона значно перевершує середньовічні храми-ротонди, створені в цей час у сусідніх країнах Європи [7, с. 40].

Після огляду церкви група вирушає в дорогу і на цей раз до с. Низкиничі.

Як нам відомо село Низкиничі — родове село відомого українського шляхтича, воєводи Київського і Брацлавського, сенатора Адама Кисіля. Прибувши сюди група залишає велосипеди біля церкви Успіння Богородиці, що збудована наприкінці 40-х років XVII ст. Велику художню цінність становить скульптурне поколінне зображення засновника храму А. Киселя, розміщене в ніші південно-західного пілона середохрестя. Виконане в реалістичній манері, воно свідчить про творче засвоєння досягнень ренесансної скульптури. Успенська церква в Низкиничах – яскравий витвір волинської архітектурної школи, видатний зразок церковного будівництва України середини XVII ст. Саме цей храм дав початок будівництву визначних хрещатих п'ятидільних п'ятиверхих храмів.

Розглянувши церкву група обідає і вирушає до останнього населеного пункту нашого маршруту – це с. Лудин, в якому знаходиться саме та пам’ятка церковної архітектури, яку ми приберегли наостанок – це Миколаївська церква. (1601 р.). Церква являється характерним зразком традиційного дерев'яного храмового будівництва Волині. За об'ємно-планувальною структурою це тризрубний, одноверхий храм, поширений і в інших регіонах України того часу. Центральний зруб – наву – перекрито невисокою восьмигранною банею [21].

Подолавши 5-денний маршрут туристи будуть задоволені побаченим, навчаться корисному. У цьому велосипедному поході навчаться фіксувати спостереження, вести дослідницько-пошукову роботу, орієнтуватись на місцевості за допомогою карти, та місцевих прикмет, готувати їжу, використовувати туристичне спорядження. А головне – це те, що група побачить та ознайомиться поближче із надзвичайно цікавими історико-культурними ресурсами Волинської області.

3.3. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туризму

Волинського регіону

На початку 90-х років В.П.Руденком проведена економічна оцінка ПРП Волинської області. Вона здійснювалась через грошову оцінку вільного часу, який витрачається реакреантами для відпочинку на природі з врахуванням туристичної цінності території, окремих туристичних ресурсів. Економічна оцінка вільного часу зводилась до розрахунку вартості звільнення однієї години робочого часу в сфері матеріального виробництва через відношення величини валового суспільного продукту до загальної кількості населення країни, яке використало туристичні ресурси.

Природний потенціал кліматолікувальних місцевостей визначається за площами курортних лісів області, які мають високофітоцидні властивості.

При оцінці використовувались площі лісових масивів санаторіїв і профілакторіїв, де передбачається кліматолікування. Потенціал цих територій використовується на 60-85% при теперішній місткості закладів курортно-санаторного лікування, які на них розміщені [30, с.87].

Природний потенціал організованого і неорганізованого туризму з вільним режимом пересування визначено для лісових територій області за винятком заповідних, забруднених радіонуклідами, віднесених до рекреаційних зон організованого відпочинку.

При визначенні природно-туристичного потенціалу організованого і неорганізованого туризму з вільним пересуванням не враховувалися території, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький райони [24, с.50].

Значним потенціалом володіють поліські райони області та Ківерцівський район.

Річкові та озерні пляжі області