Природний потенціал мисливських угідь визначено з врахуванням їх фактичної місткості, тобто кількості мисливців, які можуть займатися полюванням протягом року на території певних мисливських угідь. Мисливський потенціал області використовується найбільш інтенсивно – на 85%.

Отже, найбільшим туристичнич потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім – Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю – Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку – всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться рекреаційній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги [8, с.129].

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волинської області, оскільки область багата рекреаційними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

У той же час необхідно зазначити, що туристичний потенціал області використовується недостатньо, ряд туристичних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання туристичних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних туристських економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів [46, с.140].

З переходом Волинської області до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання туристичних ресурсів стає важливою статтею надходжень до обласного бюджету.

В умовах важкого фінансового становища, яке переживає туристична сфера в період економічної кризи, необхідна гнучка державна політика фінансового регулювання її розвитку. Зокрема, всі податки і платежі, які стя-гуються з суб'єктів рекреаційного господарювання, повинні залишатись на місцях і концентруватися для розвитку туристичної галузі. Окремі субгалузі туризму, передусім санаторно-курортне лікування, вимагають податкових пільг.

Місцеві збори і податки доцільно використовувати як засіб нагромадження коштів для утримання об'єктів благоустрою та інфраструктури загального користування в рекреаційних центрах. Серед місцевих зборів і податків, які передбачається використати, розглядається рекреаційна рента, плата за автостоянки, природоохоронні платежі. Така фінансова політика сприятиме розвитку рекреаційної сфери окремих районів, визначатиме їх спеціалізацію, що дасть змогу раціонально використовувати рекреаційні ресурси [46, с.141].

Одним з найважливіших напрямів освоєння туристичних територій є розвиток туристичного підприємництва та залучення в цей процес іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність у туристичній сфері може здійснюватись у формі отримання валютного кредиту для спорудження й експлуатації об'єктів, створення спільних міжнародних підприємств, а також створення вільних економічних зон.

Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що в сучасній територіальній туристичній системі Волинської області існує ряд важливих проблем: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку туристичної сфери лише формуються, інженерна і соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку, не сформована сучасна система інформаційного забезпечення туристичного у сфері туристського бізнесу тощо.

Для подолання цих проблем необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного туристичного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волинської області, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру туристичних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волинської області, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави.

Висновки до третього розділу

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата туристичними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

Найбільшим туристичним потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім – Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю – Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку – всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться туристичній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги.

У той же час необхідно зазначити, що туристичний потенціал області використовується недостатньо, ряд туристичних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання туристичних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення