Досить цікавим є Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки – єдиний музей цієї тематики у Західному регіоні. Музей створений в 1999 році з ініціативи громадської організації “Джерела” (керівник організації Ярослав Чисюк) за . Згідно з наказом музей розбудовується на громадських засадах за рахунок коштів цієї організації. Для розміщення музею Міністерство оборони України виділило у центрі міста Луцька військове містечко площею близько одного гектара і дві будівлі 1925 року забудови загальною площею понад 900 метрів квадратних.

На сьогодні фонди музею налічують понад 1000 експонатів.

В селі Рокині створено Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волинcької області. Його численні експонати розповідають про виникнення і розвиток землеробства і тваринництва на теренах області, починаючи від первісно-общинного ладу і до сьогоднішніх днів. Експозиція під відкритим небом відтворює пам'ятки дерев'яного будівництва: господарські будівлі, житлові будинки, об'єкти позасадибного будівництва (вітряки, криниці, корчми).

2.4 Сакральні пам’ятки

Надзвичайно привабливими пам'ятками архітектури є сакральні споруди (церкви, костели, синагоги тощо). Тут важливим показником цінностей виступає не стільки вік пам'яток архітектури, як стильові ознаки, за якими криється вік споруди, навіть мистецька цінність об'єкту. Комплекси культових споруд переважно знаходяться у великих містах.

Найоригінальнішим і найбільш привабливим видом народної архітектури в Україні є дерев'яні церкви, які вважаються шедеврами світової архітектури, а також дзвіниці, каплиці і навіть плебанії (місце проживання церковнослужителів).

Щодо даного виду історико-культурних ресурсів, то він у Луцьку представлений яскравим ансамблем. Здвиженська церква 1619-1888 рр. Церква була головним храмом Луцького Здвиженського братства, її спорудження припадає на 1619-1622 рр., коли у будівництві мурованих храмових споруд утверджуються традиції дерев'яного народного зодчества. Спочатку храм мав традиційну тридільну планувальну структуру. Тридільність визначалася і в об'ємі відповідними завершеннями над навою і вівтарем. Над притвором височіла оборонна вежа. З 1803 р. храм поступово перетворився на руїни. І лише у 1888 р. починається його відродження. З автентичних елементів споруди збереглася апсида з характерним аркатурним фризом XVII ст. [3, с.147].

У Луцьку з 1604 до 1773 р. релігійну, освітню й будівельну діяльність проводили представники католицького ордену єзуїтів. Володіючи значними коштами та маючи великі амбіції, вони звели свій величний костел і колегіум у центральній частині міста, надавши комплексові домінантної композиційної ролі. Він замінив собою ділянку оборонного муру Окольного замку і збільшив його обороноздатність, оскільки був пристосований до оборони.

Костел та колегіум єзуїтів був закладений 16 червня 1616 р. Склепіння почали будувати 1630 р., а баню зводили протягом 1637-1638 рр. Обидві вежі закінчили 1642 р.

Костел являє собою тринавову хрещато-баневу базиліку на основі грецького хреста з дещо вкороченими бічними раменами

З-поміж костелів східних єзуїтських провінцій луцький є найбільшим. Його розміри в плані (разом з вежами) - 39x53 м. Висота споруди від підлоги нав до хреста над банею – 40,25 м. Підвали заглиблені на 6 м. Костел прикрашають скульптури, ліпнина, в тому числі герб Павла Волуцького, а також живопис, зок-рема зображення давніх луцьких костелів, та різьблені меблі[21, с. 39].

Наступною архітектурною пам’яткою, яка у гарному вигляді збереглася до наших днів є Бернардинський монастир. Комплекс належить до найвизначніших архітектурних витворів України доби барокко.

Оригінальна об'ємно-просторова композиція обумовлена місцем розташування – пагорбом над долиною р. Стир при колишньому в'їзді в місто. Початок будівництва монастиря належить до 1720 р., коли заклали його фун-даменти у формі підкови, аби він одночасно був ще й замком для оборони шляху, що вів до міської фортеці. У 1737 р. закладено мурований костел з центричним планом.

У 1877-1879 рр. під керівництвом архітектора Раструханова костел перебудовано на православний собор.

Покровська церква побудована у XVст. Була реконструйована в 1873-1876рр. Олійні розписи оновлювалися в 1932 та 1966рр. Колись тут була ікона Волинської Богоматері, яка відноситься до XIII-XIVст. Зараз зберігається у Києві (див. Додаток В).

До пам’яток архітектури Луцька,які на даний час не виконують своїх прямих обов’язків,або не зберегли свого первісного вигляду, належать декілька об’єктів, кілька із них наведено нижче.

Монастир Домініканців,який споруджений 1390р. Перебудований у XVIII ст. на кам'яний. 1847 року ліквідовано. В колишніх келіях почав діяти військовий шпиталь. Зараз це будинок творчості.

Хрестовоздвиженська церква, споруджена в 1619р.. Спочатку була дерев'яна, потім поступово перебудовувалася в кам'яну. Є підземелля. Після пожежі перебудувалася 1890р., але потім ще неодноразово перебудовувалася.

Синагога XIV-XVI ст., не зважаючи на заборони і обмеження щодо будівництв синагог пап Олександра Третього (1159р.) та Пйотрковського (1542р.), як справжній шедевр оборонного будівництва, вона входила в оборонну ланку кільця Обхідного замка. Зазнала багато руйнувань. Майже була знищена в 41-44 роки ХХ ст. Відреставрована 1981 р., на 2001 рік в приміщенні був спортзал.

Монастир Брігідок,споруджений на місці палацу XVI ст. у 1624р. Пожежа 1724 завдала шкоди , тому був частково перебудований і відновлений. 1846 р монастир закрито, тут влаштували в'язницю, а потім – музичне училище[51].

Троїцький костел в селищі Олиці був закладений 1635р. такими архітекторами: Б. Моллі і Я. Маліверн, які завершили свій витвір у 1640р. Костел був декорований скульптурами і різьбами М. Ерленберґа. До комплексу входять: дзвіниця (1635-1640рр.), вежі (1635-1640рр.).

Петропавлівський костел в селищі Олиці 1450р.. Найдавніша римо-католицька споруда Волинської області, перебудований в 1612р. (див. Додаток Г) [28;