Третій варіант - рух до пам'ятки. Методично він побудований таким чином, що у ході пересування автобусної або пішохідної групи об'єкт починає поступово викреслюватися, виникаючи і зростаючи у розмірах на очах екскурсантів. Це дозволяє екскурсоводу виявити особливості об'єкта, звертаючи на них увагу групи, підвести екскурсантів до необхідних висновків.

Найбільшу ефективність дає використання прийому руху в тих випадках, коли, за задумом авторів екскурсії, її учасники повинні відчути динаміку конкретної події. Екскурсовод під час показу (наприклад, поля, де відбувалася битва) пропонує учасникам самим пройти тим шляхом, яким ішли герої події.

На думку Н. Н. Злацена і Ф. Л. Курлата, такі „моторні" прийоми важливі за своїм психологічним впливом. За їх допомогою екскурсанти краще сприймають динаміку події, відчувають розміри об'єкта, художній образ пам'ятника тощо.1 Наприклад, емоційно впливає на екскурсантів огляд катакомб Одеси, Керчі, Севастополя. Відтворити обстановку і динаміку подій екскурсоводу допоможе прохід екскурсантів шляхом руху, наприклад, учасників штурму Перекопа (перехід Сиваша). З цим прийомом зв'язаний показ командного пункту І Українського фронту в Ново-Петрівцях, укріплення на Голосіївських висотах під час оборони Києва у липні-вересні 1941 р. Таке пересування (обхід) дозволяє відчути відстань, розміри древнього міста (Старокиївська гора). Саме в процесі руху по пам'ятних місцях екскурсант отримує шляхом спостереження найбільш гострі, що запам'ятовуються, враження, які мають велику пізнавальну цінність і емоційну силу.

Професійно підготовлені екскурсоводи вміло використовують форми і варіанти руху в екскурсії, що сприяє більш ефективному засвоєнню наочного матеріалу.

Показ меморіальної дошки. За наявності на екскурсійному об'єкті меморіальної дошки екскурсоводу необхідно починати з аналізу об'єкта і розповіді про події, що пов'язані з ним. Після того увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, яка на цьому об'єкті встановлена.

Якщо меморіальну дошку екскурсанти добре бачать і вже прочитали самі напис на ній, екскурсоводу не потрібно зачитувати його уголос.

Висвітлення підтеми може бути розглянуто, починаючи з меморіальної дошки у тому випадку, якщо вона встановлена на будівлі (споруді, монументі), побудованій на місці, де відбулася історична подія, тобто об'єкт, про який розповідається, не зберігся.

5. МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ РОЗПОВІДІ

Завдання цих прийомів - донести факти, приклади, події так, щоб екскурсанти отримали образну уяву про те, як це було, побачити більшу частину того, про що їм розповів екскурсовод.

Прийом екскурсійної довідки використовується у поєднанні з зоровою реконструкцією, локалізацією, абстрагуванням. Екскурсовод повідомляє короткі дані про об'єкт, що спостерігається: дату побудови (реконструкції), авторів проекту, розміри, призначення тощо. Екскурсійна довідка - це стиснута характеристика об'єкта, лаконічний виклад фактів. Довідки часто використовуються в оглядових (багатопланових) екскурсіях по місту і надаються в автобусі без зупинки і виходу екскурсантів. У довідці фіксується основна, суттєва інформація. Наприклад, "міст ім. Є. О. Патона через Дніпро, побудований у 1953 p., довжина 535 м. Перший у світі суцільнозварений міст такої довжини". Якщо архітектурних пам'яток на маршруті багато, точну дату можна не називати, достатньо вказати століття чи десятиліття. Розміри будівель доцільно вказувати лише у випадку їх унікальності. За формою екскурсійна довідка близька до дорожньої інформації, але на відміну від останньої має безпосереднє відношення до теми екскурсії.

Прийом опису передбачає викладання екскурсоводом характерних рис, прикмет, особливостей зовнішнього вигляду об'єкта у визначеній послідовності. Для опису об'єкта характерні точність і конкретність. Прийом опису відноситься не тільки до об'єктів (архітектури, культури, мистецтва), але й до історичних подій. На відміну від опису предметів опис історичних подій носить образний характер. Він дозволяє екскурсантам подумки уявити, як відбувалася подія, таким чином, цей прийом носить підпорядкований характер, збігаючись з методичним прийомом зорової реконструкції.

На думку Ю. Н. Александрова, „прийом реконструкції цілісного екскурсійного образу має сильний вплив на екскурсантів".1 Так, учасники екскурсії „Партизанський рух в Одесі у роки Великої Вітчизняної війни" відвідали Усатівські катакомби, в яких знаходились партизанські загони Н. Криловського, Л. Горбеля, В. Молодцова, і для екскурсантів були незабутні ті хвилини, коли екскурсовод після розповіді у повній тиші гасить світло, щоб більш яскраво відтворити обстановку, в якій жили довгими місяцями герої війни.

Прийом характеристики побудований на визначенні характерних властивостей та якостей предмета, явища, людини. При використанні прийому характеристики оцінюються якісні сторони об'єкта, такі як пізнавальна цінність, художні переваги, оригінальність авторського рішення, виразність, збереженість тощо.

Так, наприклад, в екскурсії „Архітектурний вигляд сучасного міста" (Київ) екскурсовод подає таку характеристику палацу культури „Україна": „Його фасад, піднятий на гранітній платформі, плавною кривою виходить на одну з основних вулиць столиці. Урочистий ритм пілонів на фасадах, урівноважена композиція, світлий колір споруди, що наче випромінює сяйво, і продуманість кожної деталі, кожної форми - все це надає палацу радісної урочистості і гармонії. Великий зал Палацу пристосований для різних цілей: він може бути залом для засідань, концертів, театральних вистав. Для його переобладнання достатньо кілька хвилин. Цікаво виражені вестибюлі, сходи, допоміжні приміщення. Палац „Україна" - одна з найкращих споруд сучасного міста".

Прийом пояснення. Найбільш широко цей прийом використовується у природничих, виробничих екскурсіях, де у розповіді пояснюються внутрішні зв'язки процесів і явищ. Прийом пояснення - це форма викладу матеріалу, коли в розповіді окрім довідки про історичну подію розкривається сутність і причини, що її викликали. В архітектурній екскурсії за допомогою цього прийому виявляються особливості конструкції будови, характерні риси цілого ансамблю. Так, в екскурсії по Києво-Печерській лаврі екскурсовод пояснює, що „лаврська дзвіниця збудована